2018: НАСЛІДКИ РОКУ У РЕЛІГІЙНО-ПОЛІТИЧНОМУ ВИМІРІ

Що найважливіше відбувалося в Україні і навколо неї у 2018 році? - Відповідь не буде оригінальною: продовження напруженої боротьби за майбутнє країни на багатомірній шаховій дошці. Якщо мене запитають, що найважливіше відбувалося в Україні і навколо неї у 2018 році, то відповідь не буде оригінальною: продовження напруженої боротьби за майбутнє країни на багатомірній шаховій дошці, в якій фігури кількох ґатунків: ідеологічного, дипломатичного, економічного, звісно військового і , особливо зараз виразно - релігійного виміру. Якщо розглянути український простір сам по собі - маємо реалізовані на "задовільно з мінусиком" деякі державні програми, а деякі нереалізовані через неефективні методи управління та відповідні якості чиновників і політиків (і лише такими вони можуть бути у бідній країні, де маємо до того ж спровоковані ззовні агресію та зневіру). Якщо ж подивитися ззовні на напружену партію, у якій Україна є суб'єктом - побачимо такі собі гібридні шахи. При тому, що це не інтелектуальна гра, а змагання за право жити - з противником, який грає без правил, в будь-який момент перетворює шахи на "Чапаєва" і має мету: змести з дошки геть усі фігури опонента і його самого. Тому ключова подія на церковному полі - початок життя Православної Церкви в Україні - зараз більше подія релігійно-політична. Хоча, звичайно, тим, хто вважає, що найперше для релігійної спільноти - необхідність шукати для церковної спільноти життя у Христі і християнського культурного і морального змісту (так вважаю і я) та, в перспективі, проростання засіяних у наш час християнських цінностей та ідеалів - може здатися, що релігійно-політичне забарвлення цих подій значно переважає інші виміри. Але є очевидним: не ми обирали такий формат релігійної палітри. Не українські церковні лідери, і не Константинополь обрали мову ультиматумів і релігійної війни. В цьому плані релігійні фігури тої сторони - які претендують на світову першість у православ'ї! - виявилися легкими фігурками в шаховій армії Гібридовождя ;(. Фігурками, які слухняно і охоче слідують помахам його натренованих пальців наперсточника. Неприємною несподіванкою для багатьох виявилося те, що серед нашої, найправильнішої, найканонічнішої української церкви (спікери якої зараз так щиро б'ють себе в українські груди!) виявилося багато тих, які злагоджено дріботять за цими помахами пальців і обирають амплуа навіть не легких фігурок, а пішачків... При тому - найпростодушніші обирають амплуа пішакової масовки з наївною вірою, що так відстоюють Істину... (( . Поправді, єдине насправді видатне досягнення кількавікової потьомкінсько-сталінсько-сусловсько-путінської цивілізації - це здатність маніпулювати свідомістю. Тут їм немає рівних! (Ну, хіба що велика цивілізація чучхе ; ) ). Два кита цього вибору - це наріжні камені третьоримського віросповідання: 1) віра у ВИКЛЮЧНУ істинність свого сповідання православ'я, усе інше православ'я або другого ґатунку, або "розкольницьке", що робить "розкольників" у їхніх очах гидкіше, аморальніше за яких-небудь мормонів, ієговістів чи комуністів (своїх, рідних); "розкольники" для такого світогляду -гірше Іуди; і 2) СТРАХ. "Шаг вправо, шаг влево - приравнивается к (побегу) вечной гибели души". Одна із основних проявів цього страху - страх "выпасть из строя". Недайбоже мати власну незалежну думку! Ми в послушанії у старців і начальствующих "аскетів-молитвеників". Уже навіть у пострадянському православ'ї не одне покоління навчене: віддай відповідальність за себе, за свої рішення духовному авторитету! І тоді стає просто і зрозуміло, як ходити строєм. В мене серце обливалось, коли бачив, як милі, наївні люди навіть після 14-го року їздили в паломництва в Росію (деякі - на два тижні! віддавали купу грошей) і приїжджали звідти з олов'яними очима і русміровськими "речьовками". Тому й вигляд, вираз очей русміровських православних (в Росії, Україні та ще деінде) - це страх, придавленість, несвобода. А у православних (і не тільки!) християн, які обходяться без цих двох "китів" - в очах свобода, відкритість і приязнь. А з цим - шлях до християнської любові. Зрештою, додам ще два посилання на розумних українського і російського опозиційного авторів, політичну оцінку ситуації яких я поважаю. Євген Головаха: https://apostrophe.ua/ua/article/politics/elections/2018-12-29/nastroeniya-ukrainskogo-obschestva-plohie---izvestnyiy-sotsiolog/22990 Ілля Мільштейн: https://graniru.org/opinion/milshtein/m.274524.html Тим не менше - ми цей рік прожили! Віримо, що у прийдешньому буде краще ) . Отож, маємо установку: постійні, ретельні зусилля з готовністю терпіти - дають плід у свій час.Хочеться сподіватися, що політичні турбулентності (вибори одні й інші) не зможуть радикально змінити тренди руху креативної частини української спільности. З Божою поміччю ).

31 грудня 2018, 10:12 | 

ЩО ЗА ФАСАДОМ МАЙБУТНЬОЇ ОБ’ЄДНАНОЇ ЦЕРКВИ? Роздуми над інтерв’ю прот. Георгія Коваленка, або:

Роздуми над інтерв’ю протоієрея Георгія Коваленка, або: і суспільству, і церковній спільноті важливо реагувати на людей, які генерують ідеї.

12 листопада 2018, 10:40 | 

ХРИСТИЯНСТВО ПРОТЯГНУТОЇ РУКИ І «ПРАВОСЛАВ'Я» ЧЕРЕЗ АМБРАЗУРУ.

завдання: начебто виконувати імператив Євангелія і водночас перекривати супротивнику засоби конкуренції... Але цитовані слова Євангелія не дають підстав для лукавства. Христос вимагає не «любити» дистанційно, а саме чинити добро. Добро ворогу-супротивнику.

15 жовтня 2018, 09:06 | 

ПРАКТИЧНА АСКЕТИКА в ХХІ столітті: чим можуть бути важливими сучасні богословські конференції (слідами конференції в Bose, Italia, 5-8.09. 2018).

14 вересня 2018, 12:56 | 

ЯК ВАЖЛИВО ТОЧНО ДОНОСИТИ ПОЗИЦІЮ ЩОДО ЄДИНОЇ ПОМІСНОЇ ЦЕРКВИ

30 травня 2018, 14:54 | 

ПАРАДОКСИ ПРИТЧІ ПРО МИТАРЯ І ФАРИСЕЯ

Одна з найкоротших притч, але містить у собі невичерпний зміст. Ось, що я відкрив (відчув) для себе цього року.

28 січня 2018, 18:55 | 

ДВАНАДЦЯТЬ УКРАЇНСЬКИХ МИКОЛАЇВ (власний культурно-історичний погляд)

У ці дні усім священикам доводиться трохи побути святими Миколаями :). Але у нашій історії було багато Миколаїв, і корисно побачити значення Миколаїв в житті України.

19 грудня 2017, 14:37 | 

Динаміка особистості – християнський погляд. Освітній курс - онлайн у Відкритому Православному Університеті.

1 грудня 2017, 13:32 | 

На 21 листопада. Ознаки ВІРИ, що діє СПРАВАМИ: "не опускати руки, не скиглити, не перекладати відповідальности"

21 листопада 2017, 23:38 | 

Трохи про ґендер – відкриті міркування...

Не так давно я подивився (здається, вдруге за весь час) програму Програма "Світло" на 1-му Національному, тому що час зручний (22.15) - хоча, згідно з відомим афоризмом "чукча не читатель, а писатель" чимало разів брав у ній участь ;).

30 жовтня 2017, 09:55 |