Фальшива краса

29 квітня 2010, 19:50 | Блоги | Блог Ореста Швидкого | 0 |   | Код для блогу |  | 

Нещодавно я побачив такий вислів: «Що золоте кільце в носі у свині, те жінка красива – і нерозсудлива». (Приповісті Соломона 11:22) Що з тієї краси жіночої, коли жінка сама того не усвідомлюючи, спотворює себе не тільки ззовні, а й зсередини.

Уявімо, наприклад, таку картину: чудовий, весь у зелені парк, запах сосни,  листя берези, плоди каштана. Дитячий гамір навкруги. В одному місці посеред зеленої галявини скупчилась юрба молодих матусь з діточками. Справа – батьки звізочками, у яких сплять немовлята., зліва – діточки, які бігають, стрибають, привертаючи таким чином до себе увагу дорослих. Ніби все добре та гарно. Проте цю прекрасну картину псують двоє молодих мамусь, які колихаючи своїх маляток, до горла приставляють пляшку з пивом. П'ють поволі, перешіптуючись, зрідка голосно регочучи. А навколо – граються, бігають чужі діти. Що їм до того? Вони не бачать. Потягують приємне пивце, не замислюючись над тим, як осоромлюють себе в цю мить. Пляшка алкоголю ще ніколи не прикрашала жодної жінки, ти паче, коли все це п’ється з горла. Це виглядає так брутально, по-мужицьки, і зовсім не по-жіночному. А ще коли ті ж самі молоді матусі беруть до рота тонку цигарку, то хочеться аж крикнути до них: «Схаменіться, що ви робите?» Хіба вже хтось помітить ті намальовані, ніби красиві губи? Люди побачать лиш стовбур диму, що виринає з рота красунь. Такі мами хіба бояться Бога? Може й бояться, але якось по-своєму. Мабуть, думають, що це дрібнички, за які Бог милує. Це ж не вкрав, не вбив. Але ж тіло наше – то храм Божий. Ми не маємо жодного права його калічити чи заповнювати смородом: чи то алкогольним, чи то сигаретним.

А погляньмо в екран телевізора! Всюди мерехтять перед очима витончені  довгоногі кралі. Чого не попридумують жінки, щоб досягнути тієї екранної вроди: і ребра виймають, щоб стати стрункішими, або силікон запихають куди завгодно, лиш би мати такі ж пухкі губи чи великі груди, як у знаменитостей. За наслідки не думають. Про Бога теж. А нащо їм та зроблена краса? Та для спокуси. Щоб привернути до себе увагу не свого чоловіка, а чужого. Бо свій вже звик, а той інший – нехай милується. Так думають.

А  для жінки побожної краса – то справжнє випробування. Як важко не зустрітись з хтивим поглядом, як важко не помітити зухвалого залицяння. Як кожної миті потрібно себе стримувати, щоб не згрішити. Щоб навіть в думці не обпектись спокусою. Бо «доброчесна дружина – вінець для чоловіка свого, а ганебна –як гниль у кістках його». (Притчі Соломонові 12:4)

Незаміжній дівчині ще важче. Не в моді зараз сором’язливість, скромність та цнотливість. Щоб жити по-християнському молодій юнці потрібно боротися не лише зі спокусами, а й з усім суспільством. Слід не боятися бути «білою вороною», треба діяти якраз навпаки. Бути самою собою, піти наперекір системі. Хоча і в моді безсоромність, але порядність цінується більше. Реклама, телебачення, поведінка молоді – все це награне, несправжнє. Насправді кожному б хотілося б бути, як заповідав Христос: лагідним, стриманим, добрим, люблячим. Та не всі можуть бути такими, а скоріше – не хочуть. А жінка, яка вірить в Бога усім серцем своїм, щиро й без фальші, згодом побачить, що до неї рівняються, на неї хочуть бути схожими, до неї придивляються, нею милуються. Бо краса її чиста, незаплямована. Така, яка угодна Богові.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 
    Відповідь на коментар
    Коментар
    Ім'я
    Введіть код