Мову якого народу захищаєте, народні обранці?

4 липня 2012, 02:04 | Блоги | Блог Лілії Ковалик-Васюти | 5 |   | Код для блогу |  | 

Дехто вважає мову лише засобом порозуміння між людьми. Насправді ж цим не вичерпується її значення. У мові закодовує нація всю свою історію, досвід, культуру та духовність. 

Нонсенсом можна назвати те, що на 21-му році незалежності України постало знову питання можливості втрати української мови. Саме таке рішення прийняла вчора зросійщена більшість українського парламенту, який й українським вже важко назвати.

Прийняли цинічно і показово грубо. І нічого не зупинило слуг народу затоптати і принизити все українське. Сумно і встидно…  а найбільше вражає цинізм цього всього безчинства, завершеного словами головного режисера більшості Чечетова: «Мы их развели как кошек». «Их», це шановні друзі, нас з вами, які і не зчулися сьогодні, як позбулися святого – єдиної державної рідної мови.

Мова – наше національне надбання і повинна охоронятися та підтримуватися державою. Однак мовна політика цієї більшості захищає чужу мову, принижуючи свою. То хто ж тоді ви є, так звані обранці народу... народу якої країни?!!!!!.  І нічого вас не зупинило: ні спільні звернення на захист української мови громадськості та  Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, в яких наголошувалося, що покликання мови – єднати, а не розділяти людей і сіяти ворожнечу, що в жодному разі не можна протиставляти мови одна одній. Ви також не прислухалися до окремих закликів очільників Церков України з засторогою не маніпулювати мовним питанням, бо це може плачевно закінчитися. То що ж вас зможе зупинити?

Свого часу Тарас Шевченко сказав: «Поки жива мова в устах народу, доти живий і народ, що нема насильства більш нестерпного, як те, яке прагне відняти народу спадщину, створену численними поколіннями його предків». Отож, коли вимирає мова – вимирає і народ.  Можу запевнити вас, обранці не знаю якого народу, що українці не збираються втрачати мови.

Тепер слово за Президентом. Долю скандального мовного закону вирішить розчерк його, гаранта, пера. Не знаю ЩО переможе у ньому: здоровий глузд, щоб не приректи націю на громадянську війну, чи все ж таки бажання вгодити тим, хто ненавидить все українське.

Я думала, що нашому поколінню випало складне завдання – відродження української мови. А виявилося, що завдання сьогодні полягає у захисті вже відродженого. 

Система Orphus
Рейтинг
0
1
5коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • Царь Кащей | 7 липня 2012, 02:23
    Коментувати коментар

    Гордиться вы можете чем угодно. Но выживание гордого раба под плетью господина-чужеземца не достойно уважения. Как бы вы не расхваливали сами себя - а подниматься с колен придется. Выпрямлять веками согнутую спину тяжело, но иначе нельзя. Да неприятно. Но только ломать, только рвать рабские цепи через боль и немогу. Иначе украинцев и дальше никто из народов уважать не будет. Пока вы все еще сидите на цепи Москвы. Просто поводок стал длиннее — и вот его очередной раз дернули. Сегодня чрезвычайно о-о-очень малая часть украинцев устроила пляски вокруг филькиной грамоты Кидалова-Колесниченка. Но если вы действительно хотите чего-то добиться - вам нужно не бороть шутовской закон, цель которого исключительно предвыборная возня. Нужно системно и продуманно работать, а не бегать на Майдан и обратно в корчму. Берите пример с соседних народов, которые были в гораздо худших стартовых условиях 21 год назад. Но сейчас уже намного вас опередили. Уже сейчас нужно вывозить украинцев (как бы стыдно им ни было) на мастер-классы по национализации образования в Башкортостан, Татарстан и Чечню. В этих государствах, пока еще состоящих в составе РФ, уже больше экономической свободы, чем в формально независимой Украине. Им пока просто выгодно доить поведенных на великодержавии наивных русских. И сейчас там именно русские безнадежно борются за выживание. Башкирские, татарские и чеченские языковые программы уже загнали русский язык в гетто. В Уфе и Казани как раз русские вопят вокруг своих Русских изб, словно украинцы у Украинского дома. А в Грозном вы услышите русскую речь только от заложников, которые платят богатый выкуп за право жить. Конечно в мировых университетах есть украинская профессура. Но она там зарабатывает личные деньги, а не выстраивает украинистику. В отличие от прямых конкурентов за славянские студии - русских и поляков. Украинские же кафедры украинских университетов — это сборища бездарностей и лузеров. Ярчайший пример — Могилянка. О каком возрожденном украинском языке вы выговорите? Сейчас, в сию минуту вы разговариваете на убогой совковой «наркомовке», навязанной вам москалями! «Харьковское правописание», разработанное лучшим поколением украинских лингвистов в 1927 году вами позорно забыто. Хотя литература на правильном украинском языке и сохранилось на полке практически у каждого. Откройте «Иллюстрированную историю Украины Грушевского» и начните читать вслух — тогда вы услышите достойную и правильную украинскую речь, специально разработанную как единую для Киева, Харькова, Донецка и Львова. И перестаньте хвалиться тем, что вы еще не знаете даже как делать. Право быть хозяином земли, которую вы называете родиной, еще нужно заслужить. И не словами, а свершениями. Не забывайте, что нынешняя Украина — это территория Великого готского царства Кащея. Сейчас, в силу сложившихся обстоятельств, вы пока тут гости. Причем очень дорогие нам и в прямом и в переносном смысле;) Также не ищите себе врагов среди всех русскоязычных. Ваш самый страшный враг разговаривает и пишет на украинской «наркомовке». Победите для начала его. Я же обращаюсь к вам на языке моих самых заклятых врагов исключительно для того, чтобы вы лучше понимали кто я такой. А не путали с привычным вам образом типичного жителя Украины с одноименной национальностью. И наконец перестаньте жить с чувством партизана в схроне, окруженного со всех сторон энкаведешиками. Не все, кто вас окружили, с красными погонами — есть и с белыми;) И они - ваши друзья.

  • Ліля Ковалик-Васюта | 6 липня 2012, 23:13
    Коментувати коментар

    Шановні, російськомовні друзі, як це не відродили мови української?! Відродили і горді тим. А ЗАРАЗ ВІДСТОЯЛИ, відроджену після 70 років намагань заборонити, українську мову, після скандального антиукраїнського мовного закону, подобається вам обом це, чи ні. Це наша поки що маленька, але перемога. А будуть і великі перемоги. І не треба закидати нам відсутність українських кафедр в світових університетах. Серед професорського складу тих університетів є чимало українців. А українські кафедри наших університетів роблять все можливе і неможливе за відсутності нормального фінансування для розвитку. І честь їм і хвала за те. А в Сибір їдьте самі, mvnext, оскільки це ваша вотчина, а ми вже тут, у рідній Україні, без вас дамо собі раду непогано, запевняю вас. Але ніхто з вас, ненависників українського, не хоче повертатися на Родину, бо де вам буде ще так добре, як не в Україні. А може поїдьте і спробуйте врешті навести лад у своїй рідній хаті. Слабо? Щасливої дороги!!!! Квиток в одну сторону, сподіваюся, візьмете.

    • mvnext | 7 липня 2012, 14:30
      Коментувати коментар

      Велмишановна і високоповажна пані Ліля!(дозвольте таке панібратське звертання, тут всі ми рівні). Те, що ваша (як і моя!) Україна не відбулася, свідчить ось ця мила та люб/язна наша переписка. Бо про що завгодно ми з вами, шановна, мали б говорити, тільки не про "капаул! нищать!" через 20 р. так званої "незалежності". НЕ ВІДБУЛАСЬ УКРАЇНА, НЕ ПЕРЕМОГЛО УКРАЇНСЬКЕ, НЕ СТАВ СПРАВЖНІЙ ГРОМАДЯНИН ЦІЄЇ ЗЕМЛІ СПРАВЖНІМ ГОСПОДАРЕМ!!! Навіть не наймитом він у себе дома став, - просто ніким і нічим, з чим абсолютно нинішні не рахуються. НЕ ПОМІЧАЮТЬ! "В УПОР!", ЯК БЛАТНІ КАЖУТЬ. І ваші слова, три ваші слова якнайкраще це демонструють: "Тепер слово за президентом"!!!! Боже всевишній, ви ще й з великої літери пишете це слово, яке носить абсолютно мала величина! Цій істоті не дано взагалі мовою володіти, що вона і підтверджує на сьомому десятку своїх років ( і продовжує ж нечисті вік хтось, тоді як гарних людей так швидко забирає!) Ви, саме ви апелюєте за правдою до найнахабнішого ворога всього українського??! І що тут коментувати? Тіштесь, впивайтесь своєю українсткістю, але за цим ви проглядите останнє, що в вас відберуть ваш парламент, який нібито став не українським, та гарант-проффесар. А мне, россиянину, и дальше делать свое дело: воевать за Украину, за правдивую историю её, за самую чудесную песенную мову("язык" сказать- язык не поворачивается!) Да, милая, за украинское горой, душой, всем сердцем может стать не только сытый и задоволэный украинец, нол и тот, чья судьба, судьба деов связана с этой землей, с небом её, с народом её. У меня был товарищ, уроженец с олрловщины, так он еще и отсидел 13 лет, и большая часть вины его была -к Украине любовь, к горемычному на роду её. Он был намного старше, намного мудрее, и правду говорил: - чузеземные враги не так нам страшны,як страшні в злобі своїй, ненависті, кощунстві над всім українським саме наші, яничарські душі. Та ще ті напаскудити зможуть найбільше, хто так сильно Україну любе, що вже нікому не дозволить іншому любити, ні, тільки він і його любов мають жити. А що інші, котрі теж люблять? А задушити їх, щоб безмежній "любові патріотів" не завадили... (довідка: В Службі Безпеки, у Євгена Коновальця, було в штаті до 20 відсотків не українців. І як за Україну стояли...) Маю честь; І любіть Україну

  • mvnext | 6 липня 2012, 18:18
    Коментувати коментар

    ВОТ-ВОТ-ВОТ! ИМЕННО! Именно данная статейка и показывает, что вы есть, где вы есть, к кому вы аппелируете, чего ждете!! На кого надеетесь! Милые, наивные вы мои! "..украинським важко назвати" - а он был когда-нибудь таковым? за 20 лет, как оборвали пута московской империи? Ни разу! Все ваши хваленые "демократы" скорее не за державу "дбалы", не за "видродження" государственности, а кто умнее, кто "наиправильнишый" патриот, что только ему одному всевышний открыл истину, что есть национальная идея, только его избрал УКРмессией! Только он достоин быть великим батькай Гетманом! И прочая, и прочая... И пока чубы будущие велиеие гетманы рвали друг у дружки, враг ваш, а заодно и враг вашей украины, истории, культуры, памяти, мовы, наконец, делал свое дело: грабил, богател, шакальи стаи создавал, именуемые теперь партиями, ученые фальшивые степени получал джа в душу залазил: ведь на последних с позв. сказать выборах 8-9 миллионов(!!!) за полуграмотного полудурка проголосовало!!! за зэка! уголовника! Так что не вчерась-то принято было что-то врагами украины! Это вы, мы, это все, кому хата скраю еще 20 лет назад заложили фундаменты нынешних законов. Или грабительских, или антиукраинских. Все, от Лукьяненка, Черновола, Горыней, Хмар - все старались, чтобы Украина не состоялась: все славу да шкуру непойманного медведя делили, а до ума, сердца граждан украинских (венгер, чехов, поляков, россиян, татар, белорусов, самих украинцев) так и не достучались. Вот и флаг вам в руки! Теперь - вперед и с песней! Сибирь большая, широкая, все поместитесь

  • Царь Кащей | 6 липня 2012, 13:02
    Коментувати коментар

    Автор противоречит сама себе: если возродить не успели - то что же тогда защищать? Увы, защищать пока что нечего. Украинский язык, литература, украинистика практически никому не известна в Европе и мире. В широкий мир их никто не продвигает, нет и никаких вменяемых планов. Украинцы даже не задумываются, что кафедр украинистики нет в ведущих мировых укниверситетах! Да и в самой Украине практически нет ни книг, ни фильмов, ни толкового украинского преподавания. По сравнению с теми же формально "безгосударственными" башкирами татарами и чеченами в России - это жалкое подобие национализации. Так почему же нардепы (а для этой профессии главное деньги) должны защищать то, что находится в страшном упадке, запустении и никому не нужно?

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти