Посилання від партнерів
Блоги
Блог Дрогобицької Духовної Семінарії
Деякі роздуми вірного УГКЦ за підсумками зустрічі римського папи і московського патріарха (13.02.2016)
Хотілося б поділитися короткими роздумами за підсумками зустрічі між Святійшим Отцем Франциском, папою Римським, та Святійшим патріархом Кірілом, яка 12 лютого 2016 р.Б. відбулася в в міжнародному аеропорту м. Гавани.
13 лютого 2016, 21:14 |
Заява спільноти Дрогобицької духовної семінарії
В ніч на 20 січня 2014 р.Б. в м. Києві, на Подолі, працівниками МВС було затримано та ув’язнено семеро студентів Київського Національного Університету Театру, Кіно і Телебачення ім. Карпенка-Карого, які поверталися з Майдану.
21 січня 2014, 18:31 |
«Якщо я зле сказав, доведи, що воно зле; а як добре, завіщо б’єш мене?» (Йо 18, 23). Роздуми навколо деяких заяв з нагоди роковин Волинської трагедії
...головним оскаржувачем (і це вже традиція) виступає владика Мечислав Мокшицький. У черговій «порції» звинувачень – прихильність Церкви до «неопоганського» українського націоналізму, моральна й історична непорядність в оцінці Волинської трагедії. Крім звинувачень, владика вимагає від УГКЦ вибачення за злочини на Волині в формулі «вибачаємось і просимо вибачення».
22 квітня 2013, 22:12 |
Київська митрополія вчора і сьогодні
2011 року, утворивши три нові митрополії, Києво-Галицька митрополія УГКЦ почала діяти фактично як помісна патріарша Церква. Адже патріархат – це насамперед еклезіальна реальність помісної Церкви, «овоч дозрілої християнської свідомості у Божому Люді, у всіх його складових частинах» (Й. Сліпий, Заповіт). Патріархат УГКЦ у богословському сенсі – це динамічне зростання свідомості Божого Люду, яка в певний момент переросте свідомість конфесійну. Тоді це вже не буде конфесійний патріархат УГКЦ чи УПЦ КП, а патріархат Київської Церкви. Патріархат – це також дозрівання свідомості Божого Люду від залежності до сопричастя як між конфесіями і юрисдикціями всередині Київської Церкви, так і з Церквами-Сестрами Сходу і Заходу.
23 травня 2012, 00:04 |
Київське християнство у світлі Декрету Глави УГКЦ про заснування трьох нових митрополій в Україні
Заснування нових митрополій є історичною подією, повний сенс якої ще проявиться в майбутньому. Крім самої події, великою є вага змісту установчого документу. Зокрема, глибоко самобутнім є погляд на минуле Церкви, сягання до історичних джерел християнства в Україні. Читаючи історичний екскурс, поневолі порівнюєш його з усталеними стереотипами. І тоді з’являється розуміння, що УГКЦ не мусить підлаштовуватися під ці стереотипи, а має право на власний погляд, щоб, парафразуючи ІІ Ватиканський Собор, «докладніше виявити своїм вірним і цілому світові свою природу і свою загальну місію» (ДКЦ 1).
2 квітня 2012, 21:53 |
Ще раз про «святість об’єднаного Божого люду» (відгук на однойменну статтю)
Стаття пана Хмільовського «Чи спроможемося на святість об’єднаного Божого люду…?» привернула увагу авторським баченням «єдиної помісної Католицької Церкви в Україні». У цій Церкві, з точки зору Автора, Глава УГКЦ мав би очолити Конференцію католицьких єпископів України, до складу якої увійшли б єпископи візантійсько-українського, латинського і візантійсько-русинського обрядів. Така структура сприяла б «творенню соборної України» і узгодила б «структуру Католицької Церкви в Україні з європейським стандартом», згідно з яким у державі має бути єдина Конференція католицьких єпископів різних обрядів.
11 січня 2012, 09:35 |
Місце і роль богослов’я в Українській Греко-Католицькій Церкві
Беручи до уваги те, що останнім часом відбувається багато дискусій про богослов’я УГКЦ, ми, греко-католики, можемо відіслати скептиків до Катехизму УГКЦ, нещодавно опублікованого з благословення Синоду Єпископів. У цьому Катехизмі християнська віра висвітлена саме в богословській традиції УГКЦ. Самобутність богослов’я УГКЦ чітко проглядається при порівнянні Катехизму УГКЦ з «Катехизмом Католицької Церкви». Перебуваючи в «симфонії віри», ці Катехизми відмінні в богословських підходах.
11 грудня 2011, 12:02 |
Церковні титули, або коли ієрархи УГКЦ з просто «наших» стануть справді «ієрархами місця»
Під час прес-конференції, яка відбулася 11 листопада 2011 року на Філадельфійській радіостанції у США Блаженніший Святослав, Глава і Отець УГКЦ, повідомив, зокрема, що Синод Єпископів УГКЦ звернувся до Римського Апостольського Престолу з проханням усунути з офіційних документів Римської Курії («Annuario Pontificio»), які стосуються УГКЦ, фразу «для українців» (слух. інтерв’ю поч. з 11 хв.). З цим питанням, котре сам Блаженніший Святослав назвав «делікатним», пов’язана серія еклезіологічних та канонічних наслідків, які останнім часом досить жваво обговорювалися в колі викладачів ДДС. Стосовно деяких з них у мене виникли певні міркування, котрі я й вирішив викласти на електронному «папері».
23 листопада 2011, 21:08 |
Служіння апостола Петра в київській традиції
Київське християнство розпочинало свій історичний шлях у добу сопричастя Церков Заходу і Сходу в Христовій Церкві, коли примат Петра служив сопричастю помісних Церков. Розкол між Римською і Царгородською Церквами, започаткований 1054 року, спотворив богослов’я сопричастя Церков, а в його контексті й богослов’я примату. Кожна з Церков звузила розуміння Вселенської Церкви виключно до себе. Відповідно, служінню своїх патріархів надали вони понадпатріаршого адміністративного статусу, а вселенське служіння Петра у вірі й таїнствах, по суті, загубилося на тлі греко-римських суперечок про повну і виключну владу над Церквою.
21 жовтня 2011, 19:36 |
Маркіян Шашкевич і київська традиція
Київська традиція являє собою церковно-національне життя українців, яке почалося від Хрещення князя Володимира, розвивалося впродовж історії і сьогодні є найглибшою підставою української ідентинчости. Кожне століття нашої християнської історії вносило свої елементи в київську традицію. У ХІХ ст. знаковою постаттю її розвитку став о. Маркіян Шашкевич, який прийшов на світ рівно 200 років тому, а саме — 1811 року.
2 серпня 2011, 21:31 |