Під омофором благодаті

6 травня 2019, 11:33 | Блоги | Блог Віктора Котовського | 2 |   | Код для блогу |  | 

 Одне  місце у книзі Даниїла (Дан.10:2-14) дає нам невеличку картину деяких подій  у духовному світі, що є недоступний для людського ока. Даниїл молився, і раптом перед ним постав ангел у сяянні небесного світла.  «Не бійся, Даниїле! Вже з першого дня, як ти прихилив  твоє серце, щоб зрозуміти, і щоб умертвляти себе перед Богом, почуто слова твої… Та князь перського царства чинив опір мені двадцять один день, аж ось Михаїл, один із перших князів, став мені у пригоді…»

Ясно бачимо боротьбу двох величезних потуг: слуг диявола й посланців Божих. Чому таку силу мав  оцей князь персидського царства? Персія була могутньою поганською державою, народ поклонявся ідолам,  поганською була й державна політика, і піднебесний князь,  черпаючи сили в народі, поступово відтіснив духів Божих. Так і тепер: кожна країна має і свого «князя», що провадить там політику сатани, і  свого ангела, який веде з ним боротьбу. І тут майже все залежить від людей: до кого у своїй діяльності вони схиляються, до правди чи до зла, то та сила й перемагає.

Звичайно, ми цього протистояння не бачимо, але при уважному погляді можемо помітити на нашій планеті деякі важливі символи, встановлені тим духом, який здобув у країні перевагу. В США це статуя Свободи, що уособлює свободу, демократію та справедливість. У Франції два символи: Ейфелева вежа й Собор Паризької Богоматері. В Італії теж два: Собор святого Петра та Колоссеум.  В Україні це статуя Володимира Великого з хрестом, і «Родіна-мать», що її встановила у часи жорстокого атеїзму комуністична влада. Ну і в Росії. Там лише один символ, але надзвичайно потужний: це зікурат-мавзолей з мумією великого вождя, яка дуже дбайливо зберігається, власне, як символічне матеріальне втілення самого духу Росії.

Наш Володимир пережив не одну війну, іноземні окупації, орди будівничих соціалізму, які нещадно трощили все пов’язане з іменем Божим, голодомори, руйнівну політику багатьох правителів і партій. Про нього надовго забували, але він щоразу відновлювався у народній пам’яті. І цей символ Божої влади є ознакою певної місії України на цій землі, нашого великого й прекрасного майбутнього, запорукою нашої незнищенності під омофором благодаті Божої.

dobrezerno@i.ua

Система Orphus
Рейтинг
0
0
2коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • velovs@ukr.net | 6 травня 2019, 14:18
    Коментувати коментар

    "В Україні це статуя Володимира Великого з хрестом, і «Родіна-мать», що її встановила у часи жорстокого атеїзму комуністична влада." ------------------- До речі, хочу нагадати тут шановному автору, що ця "Родіна-мать" з МЕЧЕМ у правій руці розвернута і дивиться якраз у ПІВНІЧНО-СХІДНОМУ напрямі: тобто якраз у бік... МОСКВИ!!! Так що виходить, що не так усе однозначно з цією "матір'ю"... :) -------- Крім того, тут також варто згадати, що цю жіночу суперфігуру встановили в 1982 р., коли урочисто відзначали 1500-річчя заснування Києва. Так от, якщо цю - так, досить приблизну дату заснування Києва (482 р.) прийняти за більш-менш вірогідну, то тоді виходить, що загальноприйнята дата заснування, зокрема, тієї ж Москви (1147 р.) припадає саме на... 666-й (!) рік після заснування Києва. -------- А також. Проведення приснопам'ятної Переяславської (з)Ради (18 січня 1654 р.), яка, по суті, "легітимізувала" зазіхання Московського Царства на загарбання і володіння Україною, відбулося на... 666-й (!) рік по св.-Володимировому хрещенні Русі-України (14 серпня 988 р.). --------- І насамкінець. Привласнення і анексія Московською Церквою православної Київської митрополії (1686 р.) сталося на... 666-му (!) році після (нововстановленої) дати завершення побудови й освячення головного храму Київської Церкви - Собору св. Софії (біля 1020 р.). ----------- Отакі тут справи з цими датами. :)

    • velovs@ukr.net | 6 травня 2019, 14:36
      Коментувати коментар

      Р. S. "У Франції два символи: Ейфелева вежа й Собор Паризької Богоматері." ------------ І цей Собор Нотр-Дам у Парижі є одним з головних символів європейської - і саме як ХРИСТИЯНСЬКОЇ - цивілізації та історично-культурної спадщини. Разом з тим добре відомо, що відбувається, починаючи від т. зв. "сексуальної революції" кінця 60-х рр. ХХ ст. і далі, а особливо в останні десятиліття, з цією цивілізацією та спадщиною... ---- І, як виглядає, глибоко символічно і знаково, що цей знаменитий символ зазнав такої потужної руйнівної пожежі: і саме в понеділок, 15 квітня ц. р. Тобто у перший день передпасхального Страсного тижня (за Григоріанським календарем)...

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти