Блоги

  • АФАНАСІЙ ВЕЛИКИЙ І ЙОГО БОГОСЛОВ’Я

    Афанасій став Великим не за своє богослов’я, але за свою віру у Бога Христа. Він, перш за все, був ревним захисником нікейського Символу віри, тобто полемізував з аріанами, боронячи єдиносущності Отця і Сина. Навіть коли десь в середині IV ст. він залишився майже сам серед єпископів, що сповідували цю віру, це не похитнуло його вірою. Він став також Великим, тому що завдяки ньому забутий та неприйнятний Синод у Нікеї став Вселенським Собором, тому що рішення цього Синоду стали життєво важливі для Афанасія, а згодом – і для всієї Церкви.

    4 травня 2017, 10:57 | 

  • ЦЕРКВА І СУЧАСНИЙ СВІТ – GAUDIUM ET SPES

    Церква – це не альтернатива для світу, так як душа не є альтернативою для тіла, але Церква є таїнством у цьому світі, і її завданням, крім повчати і остерігати, є також давати радість і надію всім людям, охрещеним та неохрещеним. Собор покінчив з різного роду цезаропапізмами та теократіями, характерними, як на Сході, так і на Заході, особливо у Середньовіччі, відкинув ідею підпорядкувати Церкві земну владу, науку чи культуру, залишивши полем своєї місії бути світлом і порадою на життєвих дорогах людини.

    1 травня 2017, 11:06 | 

  • ВІРНИЙ НЕВІРНИЙ ТОМА

    Христос дорікав Томі за «невірство», даючи до зрозуміння йому (і нам теж), що належить вірити перед різними знаками і доказами, а не після. Належить повірити словам, проповіді, благовістю про Воскреслого Христа, а не очікувати його фізичної появи. Такі віруючі, що повірили у Христа без жодних доказів – «блаженні». З другого боку, Бог знає, що вірити – не легко. Віра – це особистий, свідомий і добровільний вибір людини, вибір, щоб ввійти до спільноти дітей Бога, які повірили в Його Сина як Спасителя. Бог терпеливо чекає нашого рішення і нікого «силою» не притягує до себе. Дає допомогу у формі благодаті, але ця допомога – це не примус, лише світло для правильної дороги. Вибір за нами. Сумніви постійно цьому вибору товаришують.

    23 квітня 2017, 14:44 | 

  • ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТА У НОВОМУ ЗАВІТІ

    Воскресіння Христа являється першим фактом Нового Завіту, а стисліше – синоптичних Євангелій, який має вияснити, Ким насправді є Ісус з Назарету і яким саме Він є Месією. Тому євангелісти готують читача до цього факту багатьма пророцтвами Ісуса Христа про своє страждання та Воскресіння (пор. Мк 8, 31; 9, 31; 10, 34; Мт 16, 21; 17, 23; 20, 19; Лк 9, 22; 9, 44; 18, 33). Цікавим є факт, що у синоптиків пророцтва Христа про своє Воскресіння не сприймаються слухачами, є незрозумілими, а деколи навіть Христа намовляли відмовитися від цієї ідеї (пор. Мт 16, 22).

    16 квітня 2017, 23:06 | 

  • ЛІТУРГІЯ ВЕЛИКОЇ ПЯТНИЦІ: ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ

    Спочатку була ціла ніч чування з четверга на п’ятницю на Оливній горі, а вдосвіта народ сходив до Гетсиманського саду. Там читалися фрагменти з Євангелій про арешт Ісуса. Звідти всі йшли на Ґолгофу. На Голгофі читалися фрагменти, що описували судовий процес над Ісусом, який вів Пилат. Після цього всі поверталися до своїх домівок, щоб трохи відпочити. Йдучи додому, всі проходили біля узвишшя Сіон, щоб вшанувати стовп, до якого був прикутий Христос, коли його бичували.

    14 квітня 2017, 14:48 | 

  • ПОЧАТОК ВЕЛИКОГО ТИЖНЯ І ХРЕСТ

    Починаючи Великий Тиждень варто усвідомити, що Ісус Христос не мусів терпіти ані бути розіп’ятим. Міг в кожну хвилину зійти з хреста (як дехто навіть пропонував), однак добровільно хвилина по хвилині у неймовірних муках продовжував висіти на цвяхах. Все це робив для нас, бо хотів нас звільнити від терпіння вічного. Любов, якою наповнене Його серце до нас, дозволяла Йому переносити страшні муки. Терпів цілком добровільно, а також свідомий заради чого.

    10 квітня 2017, 12:19 | 

  • ВЕРБНА НЕДІЛЯ: КОМЕНТАР ДО ЙН 12, 1-18

    Христос входить до Єрусалиму, щоб померти. Для цього і помазала Христа Марія у Витанії перед приходом до Єрусалиму. Так як це буде спасенна смерть, саме та смерть, якою Він відкупить все людство, сьогоднішній вхід до місця смерті ще більш святковий. Однак це також вхід Христа до місця Його Воскресіння. Без Воскресіння Його смерть була б марною, а врочистий вхід до Єрусалиму нічим не відрізнявся б від входу багатьох царів, що так само тріумфально входили до міст, і їх так само радісно вітали пальмовими гілками. Ціль завжди має першочергове значення.

    10 квітня 2017, 09:25 | 

  • ВЕРБНА АБО ПАЛЬМОВА НЕДІЛЯ ТА СТРАСТІ ХРИСТОВІ

    Читання Страстей у Пальмову Неділю (яке потім повториться ще у Велику П’ятницю), має показати справжню ціль Входу Христа до Єрусалиму, і в чому полягає Його царювання. Це не просто історична згадка про один епізод з життя Христа, але це літургійна згадка спасительних подій, які сталися свого часу у Єрусалимі і їх наслідки тривають донині. Також читання Страстей Господній на початку Великого Тижня повинно як би надати тон і характер цілому цьому тижню, а також дух, в якому належить цей тиждень пережити.

    9 квітня 2017, 15:01 | 

  • МАЛЕНЬКІ ДІТИ НА СЛУЖБІ БОЖІЙ

    Дитину можна приводити до храму від малечка. Не залишати ж її вдома, коли треба йти в неділю чи на свято до храму. А деколи й немає з ким залишити. Таким чином з малечка дитина привчається і звикає до Божого дому. Звичайно, що деякі діти «пустують і вередують» – вони ж діти. Погано, якщо це перешкоджає священику, чи комусь з вірних.

    5 квітня 2017, 20:20 | 

  • КНЯЗЬ ЦЬОГО СВІТУ

    Диявол – це батько брехні. Те, що світ, сотворений Богом, належить йому – це одна з його неправд, які він людям, особливо і в першу чергу віруючим, пробує «втиснути». Світ – Божий, і ми в цьому світі живемо. Гріх людини – це вхід у «сферу-без-Бога», тобто вхід у темряву. Іншими словами, це заплющення очей, щоб не бачити навколо Божий світ, і лише вважати, що навколо панування «князя цього світу». І відповідно діяти, як у темряві.

    30 березня 2017, 13:01 |