Блоги

Блог о. Петра Балога

Священик-домініканець, директор Інституту Релігійних Наук у Києві
  • НЕЩАСТЯ І ХВОРОБИ – КАРА ЗА ГРІХ?

    Пандемія – це не милість Божа, ані кара Божа, це виклик, а одночасно шанс, допущений Богом, який ми повинні використати, щоб ще більш зблизитися з Богом, задуматися над сенсом свого тут існування, над своєю дорогою у житті і над тим, куди вона остаточно веде, врешті щоб навернутися і ходити Божими дорогами. Це тест на людяність у її найглибшому екзистенціальному вимірі, тобто це свого роду екзамен-питання кожному: навіщо я живу, який сенс мого життя, для кого і для чого я щось роблю, про щось стараюся, щось здобуваю чи осягаю?

    29 березня 2020, 14:12 | 

  • ДУХОВНЕ ПРИЧАСТЯ ХРИСТИЯНИНА

    Духовне Причастя - це є щире і побожне прагнення віруючого, збуджене його гарячою любов’ю, щоб поєднатися з Христом, поєднати з Ним все своє життя, все своє буття, всі свої життєві шляхи і наміри, всю свою волю і свій розум, все своє серце, тіло і душу. Звичайно, в це прагнення входить теж бажання Причастя під звичайними євхаристійними видами хліба і вина, тобто фізично, і тому такому прагненню має товаришувати молитва про якнайшвидше здійснення цього бажання, а отже, також молитва про усунення всіх внутрішніх і зовнішніх перешкод, які не дозволяють приступати в даний момент до Причастя у Євхаристії.

    20 березня 2020, 21:26 | 

  • «НЕБЕЗПЕЧНЕ» РОЗУМІННЯ

    Навіть не сподівався, якою вдалою буде назва моєї книги, виданої 1,5 роки тому, «Віра шукає розуміння». Це була максима спочатку для св. Августина, а потім для св. Ансельма Кентерберійського. Ну, і для нашого Томи Аквінського ця максима його попередників стала девізом його життя і праці. Виявляється, те, що для цих Отців Церкви було очевидне в Середньовіччі, для багатьох неочевидне в ХХІ столітті.

    19 березня 2020, 12:15 | 

  • ВІРУС І ПРИЧАСТЯ

    Причастя – це Тіло і Кров Христа під видами хліба і вина. Ці види – це і є всі без винятку властивості цих продуктів. А отже, вони можуть псуватися, бути неїстівними, бути отруєними чи, власне, переносити бактерії або віруси.

    13 березня 2020, 11:04 | 

  • ЖАН ВАНЬЄ, ГРІХИ І МИ

    Дивлячись на Жана Ваньє, я як би дивився у дзеркало. І тому з цього приводу маю лише до самого себе ще більше прагнення: позбутися неправди, маски, лицемірства, повністю розкаятися за мої гріхи, теперішні і минулі; повністю, тобто цілковито, а не лише формально, поверхово, не від усього серця. Після того, як людина відступила від Бога, що в богослов’ї називається «первородним гріхом», наслідком цього стало, що немає цілковито добрих чи цілковито поганих – ми всі «перемішані» добром і злом, праведністю і гріхом.

    23 лютого 2020, 23:24 | 

  • КАТОЛИКИ І ЇХНІЙ ДАЛЕКИЙ БОГ

    Згідно з книгою-катехизмом Axios виявляється, католицькі священники – це маги! А Таїнства, які вони служать – це якісь магічні дії. Мало того, як написано у розділі «...Будь-яка людина, яка отримує Таїнства, незалежно від її внутрішнього духовного стану – принесла вона своє щире покаяння чи ні – не може не отримати повноту благодаті та всю повноту дії цього Таїнства».

    11 лютого 2020, 16:52 | 

  • ВОДОХРЕЩА І ТРАДИЦІЇ

    З якого часу існує церковна традиція освячення води? Як саме використовується свята вода у церквах? Чи правильно освяченій воді приписувати магічні властивості? Чи вона справді може зцілювати? Чому протестанти відкинули таке зовнішнє богошанування як освячення води? А ще в Україні на Водохреща 19 січня щоразу масовішим є занурення у воду на водоймах, де відбувається освячення. Та чи варто це робити?

    19 січня 2020, 10:26 | 

  • «ГОМОФОБИ», «ЗАХИСНИКИ ПРАВ ЛЮДИНИ» І ХРИСТИЯНИ

    Дедалі частіше говорять про те, що «інакшість» – це в жодному разі не розлад, а просто різноманіття. А тому хто дав право називати її хворобою? Згадують, наприклад, Третій Рейх, де «нетрадиційних» забирали до концтаборів, і виникає аналогія, що всі, незгідні з нормальністю такого різноманіття – нацисти. Але тут є кілька проблем. По-перше, тут закладена ще одна маніпуляція. Нацисти не лише називали «нетрадиційність» хворобою, а й знущалися з таких осіб і вбивали їх у таборах. Тобто діяли абсолютно всупереч законам як людським, так і Божим. А по-друге, хто постановив вважати генетичний розлад «не хворобою»? І чому карають за те, що хтось називає хлопця хлопцем, а дівчину – дівчиною? Це така форма захисту від «гомофобів» – звільняти з роботи тих, хто вважає що в цьому світі є лише дві статі? Тут же йдеться про захист через приниження інакодумців.

    16 грудня 2019, 22:01 | 

  • ІНКУЛЬТУРАЦІЯ У ЦЕРКВІ: PRO ET CONTRA

    Говорячи про інкультурацію, належить відрізняти її від акультурації, тобто від процесу взаємовпливу культур на себе, коли хтось частково чи повністю переймає іншу культуру, зберігаючи поки що свою, також частково чи повністю. Тим більше належить відрізняти її від асиміляції – це коли якась група повністю втрачає свою культуру і переймає іншу. Також не можна милити інкультурацію з енкультурацією, тобто коли хтось зростає і розвивається у власній культурі, стаючи все більш культурно розвинутим і все більш культурно освіченим. Чим отже є інкультурація з християнської, а стисліше говорячи – з місійної точки зору? Коротко кажучи, інкультурація – це процес закорінення Євангелія Ісуса Христа у різних культурах та релігіях світу, це адекватне співвідношення між християнською вірою та іншою особою чи спільнотою, особливою коли особа чи спільнота належить до іншої культури і релігії.

    2 грудня 2019, 12:08 | 

  • РЕЛІГІЯ, КРИТИКА І ДОБРО

    Запропастити добро і перетворити його в зло не так вже й важко - вистачить дати волю своєму негативу, бути неуком, чи просто перебувати під впливом якоїсь омани чи фантазії щодо навколишньої дійсності.

    1 листопада 2019, 11:43 |