Блоги

Заповітні нариси Світлого Дому (блог єрм. Олеся Августа Чумакова, салезіянина )

ієрей-салезіянин в УГКЦ, духовний отець Львівської духовної семінарії Святого Духа, засновник благодійного фонду соціальної підтримки знедолених дітей «Світлий дім» (притулок малих безхатченків)
  • Моё послание всем, кто идёт маршем солидарности Украины и России в Санкт-Петербурге. // Мій лист до всіх, хто крокує маршем солідарності Україна-Росія в Санкт-Петербурбузі.

    Прийшло в ночі від пані Н. Ц-й: "Отец Александр! доброй ночи Если вы это прочитаете до завтра, то прошу - пришлите нам для Антивоенного марша в Петербурге пару слов - обращение к участникам. Мы зачитаем со сцены! Спасибо. Я один из организаторов марша. Марш будет под лозунгом "За дружбу с Украиной!" Мы против политики Путина и всего творящегося сейчас безобразия..."

    1 травня 2014, 13:15 | 

  • "За что ви Павліка Морозова?" (технології використовування дитячого іміджу та "політична педофілія")

    Мова не про дітей - про нас. Бо Павліки Морозови давно виросли і стали дорослими татусями і дідусями, але за позитивним (щодо отримання зиску) зрадницьким досвідом продовжують стверджувати своє фундаментальне зрадницьке існування - але вже не до тата - бо самі вже татами стали, але хиба що до дітей - й хиба що не своїх...

    28 листопада 2011, 11:09 | 

  • Без сиріт?

    Декілька разів мене запрошували прийняти участь в чомусь благодійно-доброму, щодо знедолених дітей, з лякаючою назвою "Ты будеш найден!" У підсвідомості воскресали роки дисидентського підпілля, дванадцятигодинних допитів-конвеєрів у КДБ... як ви човен назвете, так він і попливе, - але я не у тому човні. Так само зі слоганом "Україна без сиріт": у підсвідомості воскресають півтора десятиріччя причетності всім нещастям дітей-безхатченків, багато хто з яких десь подівся - і ось і нема вже їх, дали раду з безпритульністю, спасибі небайдужим жителям і нашому турботливому уряду!

    24 листопада 2011, 01:15 | 

  • Хто "заказав" Церкву?

    Мій роздум і моє слово є адресними. І саме тому мої думки невпинно перетворюються у питання. І відповідати належить вже не мені. Так народжується наша спільність, так слово переміняється у суголосність, суголосність у порозуміння, порозуміння - у чин. Саме тому бажаю відповіді на коротке прикінцеве питання: чому?

    14 листопада 2011, 17:23 | 

  • Різдвяний напів-інсайт серед натовпу на львівському Ринку

    Казали: хочемо бачити Львів містом різдвяної казки для всієї Європи! Добре! Тоді вирішуйте: різдвяний туризм або благовіст Воплоченого Слова? Екзотика зниклої традиції, яку ще можна побачити саме тут, або День Народження Спасителя душі? Приймати гостей, втішатися комфортом обслуговуючої еміграції чи повернутися обличчям на Схід і нести Свято туди, де його зовсім немає?

    10 січня 2011, 14:24 | 

  • Корпорації богопосвячених у сучасному інформаційному просторі.

    Без претензій навіть на початок розв'язування проблеми, навіть у сумнівах. чи існує проблема взагалі... Але пам'ятаючи від 1988 року частушку: Сейчас у нас эпоха гласности. Товарищ, верь: пройдёт она! Но Комитет госбезопасности Запомнит наши имена!

    28 жовтня 2010, 11:30 | 

  • ...і слово стало симулякром

    І слово стало симулякром, і відшукало своїх, і свої його прийняли. Тих же, хто не прийняли його, доки що не доторкнулося - але це ще нічого не означує, - отакої!

    26 жовтня 2010, 12:22 | 

  • "Не було місця для Тебе..."

    Дещо про відносини "гомо совєтікуса" до homo viator напередодні Страстей Христових

    30 березня 2010, 08:05 | 

  • Хто кричить "Акела промахнулся"?

    Дещо про маніпулятивні узагальнення, інформаційний самосуд і про "лєвого крайнєго"

    22 березня 2010, 10:26 | 

  • Щоби не смерділо смаженим

    ...тут деяки питаються, чому нема продовження текстухи про "День Дурня у Великдень"...

    22 березня 2010, 10:09 |