Представлення «Послання щодо захисту від різних видів насильства дітей, неповнолітніх і вразливих осіб»

2 листопада 2019, 22:14 | Блоги | Блог о. Михайла Димида | 0 |   | Код для блогу |  | 


Загальне окреслення проблеми і цілі

Серед нас проявляються «брутальні прояви сили», які «часто є знаками захисту від власного страху і немочі». Українські єпископи бажають висвітлити цю проблематику, щоб «усвідомити цю реальність […] сказати рішуче “ні” насильству в усіх його проявах», а згодом «ґрунтовного осмислення проблеми насильства, душпастирського навернення, конкретних кроків до зцілення та очищення церковної спільноти».

Конкретні прояви насильства

«Насильства або зловживань» бувають «статеві, фізичні, психологічно-емоційні, фінансові чи інші види […] байдужість й нечутливість щодо цих лихих учинків, замовчування чи їх покривання; негідна поведінка представників Церкви, якщо [вона] когось вразила й розчарувала; чужі зловживання, якщо [вони] чиєсь добре ім’я заплямували […] трапляються випадки психологічно-емоційного знущання над особою, фізичного насилля, маніпуляцій тощо».

Місця насильства

«Вони присутні всюди, де є люди: у родинах, […] виховних та навчальних інституціях, […] на підприємствах та в офісах, […] закладах охорони здоров’я, […] спортивному та культурному середовищах, церквах і монастирях […] парафіях, єпархіях, монастирях, школах, семінаріях чи інших церковних структур, […] часом у вельми престижних та успішних, на перший погляд, колах».

Жертви насильства

«Жертвами насильства або зловживань можуть стати діти, молодь, літні люди, особи з недугами чи обмеженими можливостями, а також інші, які з певних причин є вразливими або залежними; миряни, богопосвячені особи та священнослужителі; жінки й чоловіки. У постгеноцидному суспільстві, зраненому систематичним насиллям з боку тоталітарних режимів, зраненому війною чи культом “насолоди за всяку ціну з найменшою відповідальністю”, людина — носій історичної та ще свіжої травми — особливо вразлива та беззахисна перед зловживаннями.» Ті, що зазнають «домашнього насилля, цькування у школі, сексуальних домагань у професійному чи спортивному середовищах, рабської експлуатації, тортур у пенітенціарній системі, маніпуляцій у деструктивних сектах тощо».

Причина об’єктивом на Церкву

Єпископи «змушені передусім говорити про ці злодіяння [у Церкві] у зв’язку з кризою, яка пов’язана з викриттям випадків статевого насилля з боку духовенства та богопосвячених осіб і завдала величезного потрясіння Вселенській Церкві […] через випливання на поверхню фактів жахливих гріхів, [які спровокували] розчарування і шок».

Існуючі документи

- «Норми та принципи захисту дітей та молоді при здійсненні душпастирської діяльності за участю семінаристів, монашества та духовенства УГКЦ в Україні». (Синод Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ, лютий 2018 р.).

 - «Основні положення щодо трактування випадків статевого зловживання стосовно неповнолітніх з боку духовенства» (Синод Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ спільно з Єпископською Конференцією Римо-Католицької Церкви в Україні, лютий 2019 р.)

// Сайт: Синод єпископів Української Греко Католицької Церкви, 21.02.2019, <https://synod.ugcc.ua/data/osnovni-polozhennya-shchodo-traktuvannya-vypadkiv-statevogo-zlovzhyvannya-vidnosno-nepovnolitnih-z-boku-duhovenstva-511/> (дата звернення: 31.10.2019).

- «Vos estis lux mundi - Ви світло для світу» (Декларація (Моту пропріо) Римського Архиєрея Франциска, травень 2019 р.) про це, що «усі єпархії та дієцезії Католицької Церкви до травня 2020 року мають запровадити внутрішню систему щодо прийняття повідомлень про статеві зловживання, а єпископи зобов’язані здійснювати розслідування щодо кожного сигналу».

Пор. Нове законодавство в Церкві проти тих, хто коїть зловживання або їх прикриває // сайт: Синод єпископів Української Греко Католицької Церкви, 09.05.2019, <https://synod.ugcc.ua/data/nove-zakonodavstvo-v-tserkvi-proty-tyh-hto-koyt-zlovzhyvannya-abo-yh-prykryva-902/> (дата звернення: 31.10.2019), де за матеріалами Vatican News, Прес-служба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ опублікувала скорочений текст документу.

Повний текст в англійській мові знаходиться тут: Apostolic Letter issued motu proprio of the Supreme Pontiff Francis «Vos estis lux mundi» // сайт: La Santa Sede, <http://w2.vatican.va/content/francesco/en/motu_proprio/documents/papa-francesco-motu-proprio-20190507_vos-estis-lux-mundi.html> (дата звернення: 31.10.2019).

Готовність слухати і почути

Єпископи «готові вислухати кожного, а насамперед тих, чий біль залишається невисловленим і затаєні рани ятряться роками або й десятиліттями, спричинюючи транспоколінні травми». Вони «хочуть голосно і чітко заявити: ніхто не має права замовчувати чи виправдовувати кривду, біль, гріх і злочин. Жертви мають бути почутими, передовсім Церквою».

Вибачення

«Якщо хтось зазнав статевих, фізичних, психологічно-емоційних, фінансових чи інших видів насильства або зловживань у наших парафіях, єпархіях, монастирях, школах, семінаріях чи інших церковних структурах; якщо хтось зіштовхнувся з байдужістю й нечутливістю щодо цих лихих учинків, замовчуванням чи їх покриванням; якщо когось вразила й розчарувала негідна поведінка представників Церкви; якщо чиєсь добре ім’я заплямували чужі зловживання — в усіх прохаємо вибачення […] просимо прощення від імені нашої Церкви».

Не мовчати і говорити!

«Ще раз стверджуємо, що вислухаємо всіх, хто міг стати жертвою чи свідком насильства в будь-якому середовищі, зокрема церковному. Одночасно закликаємо: не мовчіть! […[ Кожна особа має право на слово, на увагу, на те, щоб бути вислуханою та на ретельне розслідування заявлених злочинів. Уважність, тактовність, конфіденційність, щире співчуття в цьому процесі слухання необхідні, щоб почати зцілення заподіяних ран».

Справедливість

«Жертви насилля потребують не лише розради, а й встановлення справедливості. […] Духовенство та інші члени Церкви не виведені з-під дії верховенства права, а злочин залишається злочином незалежно від того, хто його скоїв. Наша Церква виступає за дотримання принципів справедливості й правди».

Умови для примирення

Єпископи «хочуть створити умови для примирення через духовно-пасторальну та психологічну опіку». Вони вважають, що для того потрібно, щоб «покаяння» […] «стало початком виправлення заподіяної шкоди».

Запобігання насильству

«Церкви покликані дбати про запобігання й недопущення майбутніх зловживань; глибше осмислювати корені цієї проблеми […] впиcуючи її  в ширший контекст людської духовності, психології та соціології […] східнохристиянської антропології […] богослов’я тіла та статевості, а також богослов’я влади, послуху та управління в Церкві й суспільстві».

Причини насильства

«Питання насильства і боротьби з ним нерозривно пов’язане з питанням загальної корпоративної культури. Зокрема, стрижневе значення має спосіб реалізації влади всередині будь-якої інституції, зокрема церковної. […] Культура привілейованості, винятковості, суворої “вертикальності”, одноосібних рішень і секретності творить сприятливе середовище для насильства і потребує уваги та відповідальності. […] Клерикалізм породжує штучний поділ між членами Церкви, недооцінює роль мирян, викривлює поняття послуху та покори. […] Явище клерикалізму є руйнівним для Церкви, бо спотворює її образ. Воно не те що далеке від прикладу Сина Божого, а протилежне йому».

Позитивна динаміка

«Культура взаємного слухання і служіння, колегіальності, мережевості, синодальності та прозорості є безпечною, не загрозливою, а тому життєдайною для стосунків між людьми.» Для того «організаційна церковна культура потребує переосмислення та душпастирського навернення», щоб «парафії, монастирі й семінарії [стали] місцем співвідповідальності та братерства, де єпископи, духовенство, монашество й миряни соборно зростають у вірі, любові, милосерді та служінні одне одному, маючи за взірець Ісуса Христа».

Висновки

«Наша організаційна церковна культура потребує переосмислення та душпастирського навернення. […] Перед багатоликістю світового зла свідомі християни покликані захищати людську гідність, плекати гуманність і солідарність. […] Пам’ятаймо, що будь-яке насильство, спрямоване проти людської гідності, зневажає Божий образ і Його подобу, які присутні в кожній людині. […] Нехай наші церковні спільноти будуть місцем, де кожна людина, а особливо найуразливіша, може повноцінно відчувати свою людську гідність і почуватися захищеною. […] Пам’ятаймо про подвиг священномученика Омеляна Ковча, який загинув у концтаборі «Майданек» і аж до мученицької смерті боровся за порятунок людської гідності».

Молитва

Єпископи закликають «молімося, щоб всемогутній Бог допоміг нам будувати середовище безпеки, любові та братерської солідарності».

Хто підписав?

Патріярх Святослав від імені Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ)

Дата і місце випуску

Київ, 14 жовтня 2019 р.

Де знайти документ в цілості і в оригіналі?

Сайт: Інформаційний ресурс Української Греко-Католицької Церкви, 22.10.2019,<http://news.ugcc.ua/documents/poslannya_sinodu_yepiskop%D1%96v_ugkts_2019_roku_shchodo_zahistu_v%D1%96d_r%D1%96znih_vid%D1%96v_nasilstva_d%D1%96tey_nepovnol%D1%96tn%D1%96h_%D1%96_vrazlivih_os%D1%96b_87659.html> (переглянуто 01.11.2019).

Кому адресований документ?

Духовенству, монашеству і мирянам.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти