Статті за тегом

  • 12 грудня 2018, 08:32 | Релігієзнавство-дайджест | view photo | 

    Релігійне навернення пізнього Франка. II

    Свідчення у поетичних творах і науковому та епістолярному дискурсі письменника

  • 23 листопада 2018, 11:53 | Релігієзнавство-дайджест | view photo | 

    Релігійне навернення пізнього Франка

    Наукова розвідка про релігійність Івана Франка

  • 4 листопада 2017, 22:12 | Релігієзнавство-дайджест | 

    Д-р теології Конрад vs д-ра філософії Франка

    У відповідь на Франкову розвідку «Поема про сотворення світу», надруковану в органі Русько-української радикальної партії (РУРП) – газеті «Новий Громадський Голос» (1905. – № 2–7, 9, 12–14, 18. – 5.І–27.IV³), Микола Конрад написав полемічну богословську працю, яку опублікував того-таки року двотижневик «Нива.

  • 12 травня 2017, 10:59 | Релігієзнавчі студії

    Іван Франко та Іван Вишенський: непростий діалог крізь віки

    Безперечно, Іван Франко відіграв помітну роль у популяризації Івана Вишенського. Можна навіть сказати так: значною мірою саме завдяки цьому письменнику й досліднику маловідомий полеміст, який жив у кінці XVI – на початку XVII ст., став знаменитістю, однією із знакових фігур давньої української літератури.

  • 3 травня 2017, 15:42 | Калейдоскоп-дайджест | view photo

    ПІД ЗНАКОМ ХРЕСТА, або З ЧОГО ПОЧИНАЄТЬСЯ ФРАНКО?

    Той, кого пізніше не раз тавруватимуть як «войовничого атеїста», зачинав свою пісню «під знаком Хреста пречудним» та закликав своїх земляків боротися «за церков, за права з народом». Ще один переконливий доказ на користь того, що проблема Франкової релігійності вельми складна, еволюційно змінна й вимагає ретельного та ґрунтовного студіювання (до цієї теми ми ще повернемося не раз).

  • 14 грудня 2016, 12:10 | Релігієзнавчі студії | 

    Релігієзнавчі дослідження Івана Франка

    Франко був одним з небагатьох дослідників, хто фахово вивчав пам’ятки української релігійної культури (перекладені старослов’янською мовою релігійні, в т.ч. біблійні, тексти, апокрифічні твори, полемічну літературу тощо).

  • 4 листопада 2016, 10:24 | Релігієзнавчі студії | 

    «Поет націоналіст-патріот»: патріярх Йосиф про Івана Франка

    У контексті ідеалів патріярха Йосифа, впливів української літератури на формування його світогляду та замилування красним письменством не можна обминути увагою і поглядів та думок Блаженнішого про творчість Івана Франка (1856 – 1916).

  • 26 червня 2015, 13:46 | Події та люди | view photo | 

    Інтернат отців Змартвихвстанців у Львові як камінь спотикання в українсько-польських стосунках

    Спогади Івана Франка про князя Романа Чарторийського і о. Валеріяна Калінку

  • 8 травня 2013, 10:10 | Релігійні церемонії та паломництво | 

    Роковини смерті Івана Франка галичани вшанують молитовною прощею

    11 травня вперше в Яворівському національному природному парку (Львівська область) відбудеться молитовна екологічно-патріотична проща «Стежками Івана Франка», приурочена 97-м роковинам смерті Великого Каменяра.

  • 18 квітня 2011, 14:24 | Суспільство-дайджест | 

    Релігія і народна ідея. Думка Івана Франка

    Рушієм народотворчих процесів стають чинники емоційної та ідеологічної природи, які грунтуються на свідомості спільного походження і культурної спадщини. Часом це прибирає форму певного міфу. Свідоме рішення приналежати до певної нації має певною мірою спільні риси з релігійним наверненням. Відчуття національної ідентичності людина «носить у собі», хоч не завжди усвідомлюючи. Тому у сучасній українській мові часто звучить вислів «свідомий українець», себто той, хто втілює у своєму житті національну ідею.

  • 18 листопада 2010, 15:44 | Суспільство-дайджест | 

    Іван Франко і митрополит Андрей Шептицький на тлі взаємин аристократичної та демократичної еліт

    Воістину євангельська ситуація: митрополит Шептицький в гостях у "безбожника" Франка. З цього приводу можна навести випадок, про який оповів український католицький місячник "Світло" [2]. У селі Острів на Поділлі жив граф Баворський. Він, так би мовити, "прославився" тим, що коли римо-като-лицький архиєпископ Більчевський мав приїхати зі Львова візитувати свої пара-фії на Тернопільщині, то Баворський поспішно подався за кордон, бо "не хотів з хлопом бачитися", оскільки цей "поляк-шовініст", як зазначає автор спогаду, походив з міщанського роду.

  • 23 вересня 2010, 10:20 | Суспільство-дайджест | 

    Витоки антиклерикалізму української еліти

    Думаю про 1000-ліття християнства на Україні. Гадаю, що було зроблено першу помилку – візантійсько-московський обряд, що нас, найсхіднішу частину Заходу, прилучив до Сходу. Наш індивідуалістично-західний дух, спертий деспотичним візантійським православ’ям, так і не зміг вивільнитися з цієї двоїстості духу, двоїстості, що витворила згодом комплекс лицемірства.