Статті за тегом

  • 23 березня 2017, 12:52 | Релігієзнавчі студії | view photo

    500-ліття видання Франциска Скорини. Чи має цей ювілей стосунок до України?

    Звертаючи увагу на 500-ліття Реформації, у нас чомусь забувають про ще один півтисячолітній ювілей, який мав стосунок до нашої культури й релігійного життя. Мається на увазі початок видавничої діяльності Франциска Скорини, що теж мала реформаційну спрямованість.

  • 23 лютого 2017, 13:14 | Релігієзнавчі студії

    Богословська думка Олельківського ренесансу

    У 1440 р. відбулося відновлення Київського князівства, на чолі якого опинилася династія Олельковичів. У другій половині ХV ст. інтенсивно розвивався Київ як торгово-економічний центр. Місто налагодило торговельні зв’язки зі Сходом (через Кафу), так і з Заходом (через Польщу).

  • 21 лютого 2017, 13:08 | Релігієзнавчі студії

    Ісихазм та його поширення на українських землях

    На період «темних віків» припало оформлення ісихазму – містичного релігійно-філософського вчення, яке протягом тривалого часу впливало на українських мислителів.

  • 19 лютого 2017, 12:38 | Калейдоскоп-дайджест | view photo

    Ціна молитви українською, або Таємниці родини волинського священика

    Скромна і, на перший погляд, забута могила на сільському цвинтарі. От тільки прізвище Шиприкевич, на сірому граніті викарбуване, натякає на причетність до чогось більшого, ніж до долі звичайної людини, що жила у цьому селі й тут вмерла.

  • 12 лютого 2017, 11:45 | Калейдоскоп-дайджест | view video | 

    Невідома історія Межигір’я: князі, святі та інші попередники Януковича

    Історикиня, яка дослідила історію Межигір’я, руйнує міфи і розповідає невідомі широкому загалу факти

  • 12 січня 2017, 09:49 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Князь Володимир Василькович

    У Київській Русі грамотними людьми, книжниками були не лише духовні особи, а й представники світської еліти. Книжна мудрість цінувалася в князівському середовищі. Таким у Галицько-Волинському літописі постає князь Володимир Василькович.

  • 11 січня 2017, 12:39 | Релігієзнавство-дайджест | view photo | 

    Контролери вихідного дня: комісії сприяння Києва та православні громади у 1970-1980-х

    Хоча у час застою держава більше не обіцяла «останнього попа показати по телевізору», умови життя Церкви, однак, залишалися вкрай важкими: обмеження релігійних практик стінами храму, податковий та господарчий тиск, цензурування проповідей та навіть визначення допустимої яскравості фарби на церковних будівлях.

  • 11 січня 2017, 11:15 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Кирило Турівський, Клим Смолятич

    Богословська проблематика в більшій чи меншій мірі представлена в різних писемних творах давньоруського періоду. Зокрема, в ораторських творах Кирила, єпископа Турівського. До яскравих постатей давньоруської культури та церковного життя належав митрополит Климент Смолятич.

  • 31 грудня 2016, 19:28 | Інтерв'ю | 

    «Проблема Української Православної Церкви — це проблема всеправославного масштабу», — Костянтин Вєтошніков

    Продовження розмови з Костянтином ВЄТОШНІКОВИМ, доктором богослов'я Університету Арістотеля в Салоніках (Греція), доктором історії (Практична школа вищих досліджень, Сорбонна, Париж), науковим співробітником візантійської бібліотеки (Collège de France, Париж).

  • 30 грудня 2016, 14:20 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Князь Володимир Мономах як християнський мислитель

    Князю Володимиру Мономаху приписують твір «Повчання» – напучення своїм синам-княжичам, яке має християнський характер. Він складається з трьох самостійних частин: власне «Повчання», «Літопису» життя князя («Автобіографії») та листа («грамотицы») постійному політичному суперникові Мономаха – князеві Олегу Святославичу. Всі складові частини «Повчання» пов’язує єдине ідейне спрямування.

  • 27 грудня 2016, 14:21 | Інтерв'ю | 

    «Перенесення Київської кафедри до Москви ніколи не було», — Костянтин Вєтошніков

    Історія приєднання Київської митрополії до Російської Церкви у 1686 році оповита безліччю міфів і маніпуляцій. Про те, які канонічні наслідки цього акту, у зв'язку з якими подіями і на яких умовах це відбувалося, чи були схожі прецеденти, і чим може в перспективі завершитися український міжцерковний конфлікт, РІСУ поговорила з Костянтином ВЄТОШНІКОВИМ.

  • 25 грудня 2016, 23:12 | Релігієзнавство-дайджест | 

    «Передача» Киевской митрополии Московскому патриархату в 1686 году: канонический анализ

    Очевидно, что патриарху Московскому не было предоставлено никакого подчинения или изменения юрисдикции митрополии (что запрещено канонами), но было дано только разрешение совершать хиротонию митрополита. Это было сделано только из пастырских соображений и из-за политической ситуации в регионе.

  • 6 грудня 2016, 13:18 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Погляди Іларіона Київського

    Про існування богословської думки на теренах України можемо вести мову з часів поширення тут християнського віровчення.

  • 30 листопада 2016, 12:35 | Огляд видань | 

    «Канонічний» Іван Вишенський

    Цього року УПЦ, яка фактично є філією Російської Православної Церкви, прилучила до сонму святих Івана Вишенського. Дивного тут нічого немає. В умовах війни України з Росією цій церковній структурі, яка часто виконує політичні функції, важливо показати свою «українськість» й водночас проводити ідеї «русского міра». Вишенський для цього надається дуже добре.

  • 18 листопада 2016, 13:15 | Суспільство-дайджест | view video | 

    В Україні повинна утвердитись єдина Автокефальна Українська Православної Церква і альтернативи цьому не має. Але без правди досягнути цього дуже і дуже важко…

    Шукаючи діалог і шляхи до подолання розділення українських православних, утвердження єдиної Автокефальної Української Православної Церкви та ведучи переговори щодо визнання Української Церкви з Константинопольським патріархатом представники Українських Церков та уповноважені представники вищої політичної влади в Україні повинні навчитись говорити правду.

  • 9 вересня 2016, 16:20 | Калейдоскоп-дайджест | 

    Історію шукав у своєму родові: Марко Грушевський описав дітей в українських звичаях

    Серед безлічі достойників, закатованих більшовицькою владою, до нас повертається й Марко Федорович Грушевський — педагог, богослов, етнограф, краєзнавець. Нещодавно видано книгу «Постать Марка Грушевського на зламі епох: історико-культурологічні візії».

  • 17 серпня 2016, 18:51 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Православна педагогіка протоєрея Анастасія Абрамовича

    Ім’я волинського священика протоєрея Анастасія Абрамовича залишається маловідомим у колі істориків Української Церкви та повністю “втраченим” історією української педагогічної думки. Дискусії довкола ролі та моделі християнського виховання в сучасній українській школі спонукають до вивчення давніших традицій та порівняння адекватності суспільним викликам педагогічних традицій минулого.