Статті за тегом

  • 11 серпня 2017, 15:25 | Релігієзнавчі студії | view photo | 

    Київська кафедра в 1917–1921 роках: архиєпископ Платон (Рождественський)

    Преосвященний Платон (Порфирій Федорович Рождественський, 1866 – 1934) зробив блискучу кар’єру. Станом на початок 1917-го він вже третій рік був Екзархом Грузії, а до того – сім років очолював Північноамериканську місію РПЦ.

  • 4 серпня 2017, 16:21 | Релігієзнавчі студії | 

    Київська кафедра в 1917–1921 роках: архиєпископ Алексій (Дородніцин)

    Якщо Никон (Безсонов) відчував себе «покривдженим» царським режимом, то Алексій (Анемподіст Якович Дородніцин, 1859-1920) навпаки – міг вважати себе однією з «жертв» революції.

  • 1 серпня 2017, 10:49 | Релігієзнавчі студії | 

    Київська кафедра в 1917–1921 роках: Як єпископ Никон став Миколою Безсоновим та не став митрополитом Київським

    Після Лютневої революції відбулось усунення з кафедр низки єрархів, що, як це тоді формулювалось, були «черносотенцами и реакционерами». Власне, під таке визначення потрапляв майже увесь єпископат – «ліберали» та «демократи» за переконаннями, зрозуміло, мали мало шансів для досягнення вершини церковної кар’єри.

  • 13 травня 2017, 17:04 | Релігієзнавчі студії

    Іван Вишенський: спроба створення неміфологізованої біографії

    Ми не знаємо, коли точно й де народився Вишенський. Не знаємо навіть його імені, котре дали йому при хрещенні. Ім’я Іван (точніше – Іоанн), ймовірно, він отримав тоді, коли став ченцем.

  • 12 травня 2017, 10:59 | Релігієзнавчі студії

    Іван Франко та Іван Вишенський: непростий діалог крізь віки

    Безперечно, Іван Франко відіграв помітну роль у популяризації Івана Вишенського. Можна навіть сказати так: значною мірою саме завдяки цьому письменнику й досліднику маловідомий полеміст, який жив у кінці XVI – на початку XVII ст., став знаменитістю, однією із знакових фігур давньої української літератури.

  • 25 квітня 2017, 11:06 | Релігієзнавчі студії | view photo

    Братський рух та його роль у розвитку богословської думки

    У кінці ХVІ – на початку ХVІІ ст. в українських та білоруських містах при православних створюються братські організації. Братства виникали як традиційні інституції мирян, що мали на меті допомогти утримувати православні храми.

  • 6 квітня 2017, 13:57 | Релігієзнавчі студії | view photo

    Острозький релігійно-культурний осередок в унійних процесах кінця XVI ст.

    Питання унії Православної та Католицької Церков займали важливе місце в житті князя Василя-Костянтина Острозького (1559—1608). Це питання стало для нього актуальним у другій половині 70-их рр. ХVІ ст. Саме 1577 р. побачила світ книга Петра Скарги «Про єдність церкви божої під єдиним пастирем…», присвячена князю.

  • 23 березня 2017, 12:52 | Релігієзнавчі студії | view photo

    500-ліття видання Франциска Скорини. Чи має цей ювілей стосунок до України?

    Звертаючи увагу на 500-ліття Реформації, у нас чомусь забувають про ще один півтисячолітній ювілей, який мав стосунок до нашої культури й релігійного життя. Мається на увазі початок видавничої діяльності Франциска Скорини, що теж мала реформаційну спрямованість.

  • 20 березня 2017, 16:40 | Релігієзнавчі студії | view photo

    Релігійність Богдана Хмельницького

    Традиційно Богдана Хмельницького в українській (і не лише в українській) літературі розглядають як захисника православ’я. При цьому свідомо чи несвідомо ігнорується ставлення цього козацького вождя до інших релігій. Зрештою, чомусь не ставиться питання, а яке православ’я захищав Хмельницький?

  • 23 лютого 2017, 13:14 | Релігієзнавчі студії

    Богословська думка Олельківського ренесансу

    У 1440 р. відбулося відновлення Київського князівства, на чолі якого опинилася династія Олельковичів. У другій половині ХV ст. інтенсивно розвивався Київ як торгово-економічний центр. Місто налагодило торговельні зв’язки зі Сходом (через Кафу), так і з Заходом (через Польщу).

  • 21 лютого 2017, 13:08 | Релігієзнавчі студії

    Ісихазм та його поширення на українських землях

    На період «темних віків» припало оформлення ісихазму – містичного релігійно-філософського вчення, яке протягом тривалого часу впливало на українських мислителів.

  • 19 лютого 2017, 12:38 | Калейдоскоп-дайджест | view photo

    Ціна молитви українською, або Таємниці родини волинського священика

    Скромна і, на перший погляд, забута могила на сільському цвинтарі. От тільки прізвище Шиприкевич, на сірому граніті викарбуване, натякає на причетність до чогось більшого, ніж до долі звичайної людини, що жила у цьому селі й тут вмерла.

  • 12 лютого 2017, 11:45 | Калейдоскоп-дайджест | view video | 

    Невідома історія Межигір’я: князі, святі та інші попередники Януковича

    Історикиня, яка дослідила історію Межигір’я, руйнує міфи і розповідає невідомі широкому загалу факти

  • 12 січня 2017, 09:49 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Князь Володимир Василькович

    У Київській Русі грамотними людьми, книжниками були не лише духовні особи, а й представники світської еліти. Книжна мудрість цінувалася в князівському середовищі. Таким у Галицько-Волинському літописі постає князь Володимир Василькович.

  • 11 січня 2017, 12:39 | Релігієзнавство-дайджест | view photo | 

    Контролери вихідного дня: комісії сприяння Києва та православні громади у 1970-1980-х

    Хоча у час застою держава більше не обіцяла «останнього попа показати по телевізору», умови життя Церкви, однак, залишалися вкрай важкими: обмеження релігійних практик стінами храму, податковий та господарчий тиск, цензурування проповідей та навіть визначення допустимої яскравості фарби на церковних будівлях.

  • 11 січня 2017, 11:15 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Кирило Турівський, Клим Смолятич

    Богословська проблематика в більшій чи меншій мірі представлена в різних писемних творах давньоруського періоду. Зокрема, в ораторських творах Кирила, єпископа Турівського. До яскравих постатей давньоруської культури та церковного життя належав митрополит Климент Смолятич.

  • 31 грудня 2016, 19:28 | Інтерв'ю | 

    «Проблема Української Православної Церкви — це проблема всеправославного масштабу», — Костянтин Вєтошніков

    Продовження розмови з Костянтином ВЄТОШНІКОВИМ, доктором богослов'я Університету Арістотеля в Салоніках (Греція), доктором історії (Практична школа вищих досліджень, Сорбонна, Париж), науковим співробітником візантійської бібліотеки (Collège de France, Париж).

  • 30 грудня 2016, 14:20 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Князь Володимир Мономах як християнський мислитель

    Князю Володимиру Мономаху приписують твір «Повчання» – напучення своїм синам-княжичам, яке має християнський характер. Він складається з трьох самостійних частин: власне «Повчання», «Літопису» життя князя («Автобіографії») та листа («грамотицы») постійному політичному суперникові Мономаха – князеві Олегу Святославичу. Всі складові частини «Повчання» пов’язує єдине ідейне спрямування.

  • 27 грудня 2016, 14:21 | Інтерв'ю | 

    «Перенесення Київської кафедри до Москви ніколи не було», — Костянтин Вєтошніков

    Історія приєднання Київської митрополії до Російської Церкви у 1686 році оповита безліччю міфів і маніпуляцій. Про те, які канонічні наслідки цього акту, у зв'язку з якими подіями і на яких умовах це відбувалося, чи були схожі прецеденти, і чим може в перспективі завершитися український міжцерковний конфлікт, РІСУ поговорила з Костянтином ВЄТОШНІКОВИМ.

  • 25 грудня 2016, 23:12 | Релігієзнавство-дайджест | 

    «Передача» Киевской митрополии Московскому патриархату в 1686 году: канонический анализ

    Очевидно, что патриарху Московскому не было предоставлено никакого подчинения или изменения юрисдикции митрополии (что запрещено канонами), но было дано только разрешение совершать хиротонию митрополита. Это было сделано только из пастырских соображений и из-за политической ситуации в регионе.