Статті від автора

Петро Кралюк

український філософ, письменник, публіцист. Доктор філософії, заслужений діяч науки і техніки України, професор Національного університету «Острозька академія»
  • 23 березня 2017, 12:52 | Релігієзнавчі студії | view photo

    500-ліття видання Франциска Скорини. Чи має цей ювілей стосунок до України?

    Звертаючи увагу на 500-ліття Реформації, у нас чомусь забувають про ще один півтисячолітній ювілей, який мав стосунок до нашої культури й релігійного життя. Мається на увазі початок видавничої діяльності Франциска Скорини, що теж мала реформаційну спрямованість.

  • 15 березня 2017, 16:14 | Релігієзнавчі студії

    Княгиня Анна й релігійні реліквії Руського королівства

    Орієнтовно на ХІІІ ст. припадає поява на волинських теренах трьох ікон візантійського походження, які стали відомими святинями. Це – Зимненська, Холмська й Белзька ікони Божої Матері. Всі вони з’явилися в місцях, де перебувала чи могла перебувати Анна.

  • 14 березня 2017, 17:54 | Релігієзнавчі студії

    Чому князь Роман Мстиславич не прийняв королівську корону?

    Роман Мстиславич десь у 1204 році міг від Римського Папи Інокентія ІІІ отримати королівську корону. Проте він не став цього робити. Правда, майже через 50 років це зробив його син Данило.

  • 2 березня 2017, 07:38 | Релігієзнавчі студії | view photo

    Віталій Дубенський як поет-ісихаст

    Маловідомою є постать поета-ченця Віталія Дубенського, який залишив після себе книгу під назвою «Діоптра…», що вперше побачила світ у 1612 році.

  • 23 лютого 2017, 13:14 | Релігієзнавчі студії

    Богословська думка Олельківського ренесансу

    У 1440 р. відбулося відновлення Київського князівства, на чолі якого опинилася династія Олельковичів. У другій половині ХV ст. інтенсивно розвивався Київ як торгово-економічний центр. Місто налагодило торговельні зв’язки зі Сходом (через Кафу), так і з Заходом (через Польщу).

  • 21 лютого 2017, 13:08 | Релігієзнавчі студії

    Ісихазм та його поширення на українських землях

    На період «темних віків» припало оформлення ісихазму – містичного релігійно-філософського вчення, яке протягом тривалого часу впливало на українських мислителів.

  • 12 січня 2017, 09:49 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Князь Володимир Василькович

    У Київській Русі грамотними людьми, книжниками були не лише духовні особи, а й представники світської еліти. Книжна мудрість цінувалася в князівському середовищі. Таким у Галицько-Волинському літописі постає князь Володимир Василькович.

  • 11 січня 2017, 11:15 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Кирило Турівський, Клим Смолятич

    Богословська проблематика в більшій чи меншій мірі представлена в різних писемних творах давньоруського періоду. Зокрема, в ораторських творах Кирила, єпископа Турівського. До яскравих постатей давньоруської культури та церковного життя належав митрополит Климент Смолятич.

  • 30 грудня 2016, 14:20 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Князь Володимир Мономах як християнський мислитель

    Князю Володимиру Мономаху приписують твір «Повчання» – напучення своїм синам-княжичам, яке має християнський характер. Він складається з трьох самостійних частин: власне «Повчання», «Літопису» життя князя («Автобіографії») та листа («грамотицы») постійному політичному суперникові Мономаха – князеві Олегу Святославичу. Всі складові частини «Повчання» пов’язує єдине ідейне спрямування.

  • 30 грудня 2016, 13:59 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. «Світоглядний зрив» Києво-Печерського патерика

    «Києво-Печерський патерик» був укладений десь у ХІІІ ст. Однак окремі його частини з’явилися ще в кінці ХІ – на початку ХІІ ст. «Патерик» це теж літопис. Але літопис специфічний, де викладається історія Києво-Печерського монастиря.

  • 16 грудня 2016, 13:42 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословські аспекти в творчості Нестора-літописця

    До авторів, які зробили значний внесок у формування культури праукраїнців, належить Нестор – широко відомий як автор літописної «Повісті минулих літ».

  • 14 грудня 2016, 12:10 | Релігієзнавчі студії | 

    Релігієзнавчі дослідження Івана Франка

    Франко був одним з небагатьох дослідників, хто фахово вивчав пам’ятки української релігійної культури (перекладені старослов’янською мовою релігійні, в т.ч. біблійні, тексти, апокрифічні твори, полемічну літературу тощо).

  • 30 листопада 2016, 12:35 | Огляд видань | 

    «Канонічний» Іван Вишенський

    Цього року УПЦ, яка фактично є філією Російської Православної Церкви, прилучила до сонму святих Івана Вишенського. Дивного тут нічого немає. В умовах війни України з Росією цій церковній структурі, яка часто виконує політичні функції, важливо показати свою «українськість» й водночас проводити ідеї «русского міра». Вишенський для цього надається дуже добре.

  • 7 листопада 2016, 17:10 | Релігієзнавчі студії | 

    Григорій Сковорода й Саїд Нурсі: паралелі

    На перший погляд, може видатися, що між Григорієм Сковородою та Саїдом Нурсі немає нічого спільного. Роки життя Григорія Сковороди (1722-1794) навіть не пересікаються із роками життя Саїда Нурсі (1878–1960).

  • 21 липня 2016, 14:53 | Релігієзнавчі студії | 

    Діяльність Костянтина-Кирила на українських землях

    «Cолунські брати» причетні до творення давньоукраїнської культури. Можна сказати так: вони стали одним із перших містків, що пов’язали давню Болгарію з давньою Руссю-Україною.

  • 1 липня 2016, 14:20 | Релігієзнавство-дайджест | 

    Церква й "гібридна війна" на українських землях наприкінці XVI — у першій половині XVII століття

    Ці рядки повністю заперечують традиційні в українській історіографії уявлення про роль релігійного чинника у повстанні під проводом Хмельницького. Якщо виходити з розуміння автора, то цей релігійний чинник був зумовлений не якимись переслідуваннями православних, а пропагандою, яку проводив митрополит Йоасаф і йому подібні. Вони цілеспрямовано нацьковували козаків, щоб ті воювали з ляхами. І, схоже, такі уявлення відповідали реаліям.

  • 19 вересня 2014, 15:45 | Суспільство-дайджест | 

    Мародерство починається з історії

    Аукціон у Москві, де мають продавати один із примірників Острозької Біблії, має відбутися 25 вересня. Звісно, продавці «приховуватимуть», що ця книга не російська, а українська. Бо ще чого доброго ціна впаде.

  • 28 серпня 2014, 08:47 | Суспільство-дайджест | 

    Міф про «українськість» УПЦ. Кому він потрібен?

    Не здивуюся, якщо найближчим часом побачимо інші схожі «проукраїнські» заяви від УПЦ, які звучатимуть гарно, але яким гріш ціна. Просто ця «проукраїнськість» потрібна, щоб, прикриваючись гарними словами, Московський патріархат і далі в Україні мав можливість розбудовувати «русский мир».

  • 30 травня 2014, 08:22 | Суспільство-дайджест | 

    Церква Порошенка

    Очевидно, патріарх Кирило усвідомлює, що обрання Порошенка президентом України ще не є гарантією безхмарної перспективи УПЦ МП. Тим більше, що на «православному фронті» України набирає сили УПЦ КП.

  • 30 квітня 2014, 17:22 | Суспільство-дайджест | 

    Українська православна церква: бажане та дiйсне

    Звісно, в українському суспільстві доволі сильні «автокефальні настрої». Є серед духовенства УПЦ патріотично налаштовані священнослужителі, навіть окремі ієрархи. Щоправда, вони не становлять критичної маси.