Статті від автора

Петро Кралюк

український філософ, письменник, публіцист. Доктор філософії, заслужений діяч науки і техніки України, професор Національного університету «Острозька академія»
  • 9 серпня 2017, 15:27 | Суспільство-дайджест | 

    УПЦ (МП), мова та зброя США. Українці повинні самі позбутися «русского мира»

    Останнім часом багато говориться про можливість надання США летальної зброї для України. План її поставок підготували в Пентагоні й Держдепартаменті. Про це говорять американські-мас медіа. Говорять і українські, й російські… З приводу цього виникають дискусії. Але останнє слово залишається за Білим домом.

  • 12 травня 2017, 10:59 | Релігієзнавчі студії

    Іван Франко та Іван Вишенський: непростий діалог крізь віки

    Безперечно, Іван Франко відіграв помітну роль у популяризації Івана Вишенського. Можна навіть сказати так: значною мірою саме завдяки цьому письменнику й досліднику маловідомий полеміст, який жив у кінці XVI – на початку XVII ст., став знаменитістю, однією із знакових фігур давньої української літератури.

  • 4 травня 2017, 11:14 | Релігієзнавчі студії | view photo

    Єзуїтські колегії та їхня роль у розвитку богословської культури українців

    Коли заходить мова про діяльність ордену єзуїтів на українських землях, зазвичай, відразу виникають негативні стереотипи. Єзуїт сприймається як фанатичний, підступний католик, котрий є ворогом усього українського. Звісно, такий стереотип мав певні підстави. Навіть у народів, у яких домінував католицизм, склалося негативне ставлення до єзуїтів.

  • 25 квітня 2017, 11:06 | Релігієзнавчі студії | view photo

    Братський рух та його роль у розвитку богословської думки

    У кінці ХVІ – на початку ХVІІ ст. в українських та білоруських містах при православних створюються братські організації. Братства виникали як традиційні інституції мирян, що мали на меті допомогти утримувати православні храми.

  • 13 квітня 2017, 19:00 | Релігієзнавчі студії | view photo

    Міфи про Івана Вишенського

    Ми, здебільшого, не замислюємося над тим, але Іван Вишенський чи не найбільш парадоксальна фігура в історії українського письменства. Парадокс перший – автор, який за життя не користувався популярністю, раптом у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. став відомим представником давнього українського письменства, ледь чи не першою його «зіркою».

  • 6 квітня 2017, 13:57 | Релігієзнавчі студії | view photo

    Острозький релігійно-культурний осередок в унійних процесах кінця XVI ст.

    Питання унії Православної та Католицької Церков займали важливе місце в житті князя Василя-Костянтина Острозького (1559—1608). Це питання стало для нього актуальним у другій половині 70-их рр. ХVІ ст. Саме 1577 р. побачила світ книга Петра Скарги «Про єдність церкви божої під єдиним пастирем…», присвячена князю.

  • 31 березня 2017, 12:11 | Релігієзнавчі студії | view photo

    Острозька Біблія та її значення для розвитку богословської думки в Україні

    Острозька Біблія кодифікувала оновлений українцями варіант старослов’янської мови, який набув поширення в православному слов’янському світі. Видання Острозької Біблії стимулювало формування цією мовою релігійної, богословської термінології й розвиток богословської думки.

  • 23 березня 2017, 12:52 | Релігієзнавчі студії | view photo

    500-ліття видання Франциска Скорини. Чи має цей ювілей стосунок до України?

    Звертаючи увагу на 500-ліття Реформації, у нас чомусь забувають про ще один півтисячолітній ювілей, який мав стосунок до нашої культури й релігійного життя. Мається на увазі початок видавничої діяльності Франциска Скорини, що теж мала реформаційну спрямованість.

  • 20 березня 2017, 16:40 | Релігієзнавчі студії | view photo

    Релігійність Богдана Хмельницького

    Традиційно Богдана Хмельницького в українській (і не лише в українській) літературі розглядають як захисника православ’я. При цьому свідомо чи несвідомо ігнорується ставлення цього козацького вождя до інших релігій. Зрештою, чомусь не ставиться питання, а яке православ’я захищав Хмельницький?

  • 15 березня 2017, 16:14 | Релігієзнавчі студії

    Княгиня Анна й релігійні реліквії Руського королівства

    Орієнтовно на ХІІІ ст. припадає поява на волинських теренах трьох ікон візантійського походження, які стали відомими святинями. Це – Зимненська, Холмська й Белзька ікони Божої Матері. Всі вони з’явилися в місцях, де перебувала чи могла перебувати Анна.

  • 14 березня 2017, 17:54 | Релігієзнавчі студії

    Чому князь Роман Мстиславич не прийняв королівську корону?

    Роман Мстиславич десь у 1204 році міг від Римського Папи Інокентія ІІІ отримати королівську корону. Проте він не став цього робити. Правда, майже через 50 років це зробив його син Данило.

  • 2 березня 2017, 07:38 | Релігієзнавчі студії | view photo

    Віталій Дубенський як поет-ісихаст

    Маловідомою є постать поета-ченця Віталія Дубенського, який залишив після себе книгу під назвою «Діоптра…», що вперше побачила світ у 1612 році.

  • 23 лютого 2017, 13:14 | Релігієзнавчі студії

    Богословська думка Олельківського ренесансу

    У 1440 р. відбулося відновлення Київського князівства, на чолі якого опинилася династія Олельковичів. У другій половині ХV ст. інтенсивно розвивався Київ як торгово-економічний центр. Місто налагодило торговельні зв’язки зі Сходом (через Кафу), так і з Заходом (через Польщу).

  • 21 лютого 2017, 13:08 | Релігієзнавчі студії

    Ісихазм та його поширення на українських землях

    На період «темних віків» припало оформлення ісихазму – містичного релігійно-філософського вчення, яке протягом тривалого часу впливало на українських мислителів.

  • 12 січня 2017, 09:49 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Князь Володимир Василькович

    У Київській Русі грамотними людьми, книжниками були не лише духовні особи, а й представники світської еліти. Книжна мудрість цінувалася в князівському середовищі. Таким у Галицько-Волинському літописі постає князь Володимир Василькович.

  • 11 січня 2017, 11:15 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Кирило Турівський, Клим Смолятич

    Богословська проблематика в більшій чи меншій мірі представлена в різних писемних творах давньоруського періоду. Зокрема, в ораторських творах Кирила, єпископа Турівського. До яскравих постатей давньоруської культури та церковного життя належав митрополит Климент Смолятич.

  • 30 грудня 2016, 14:20 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. Князь Володимир Мономах як християнський мислитель

    Князю Володимиру Мономаху приписують твір «Повчання» – напучення своїм синам-княжичам, яке має християнський характер. Він складається з трьох самостійних частин: власне «Повчання», «Літопису» життя князя («Автобіографії») та листа («грамотицы») постійному політичному суперникові Мономаха – князеві Олегу Святославичу. Всі складові частини «Повчання» пов’язує єдине ідейне спрямування.

  • 30 грудня 2016, 13:59 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословська думка Київської Русі. «Світоглядний зрив» Києво-Печерського патерика

    «Києво-Печерський патерик» був укладений десь у ХІІІ ст. Однак окремі його частини з’явилися ще в кінці ХІ – на початку ХІІ ст. «Патерик» це теж літопис. Але літопис специфічний, де викладається історія Києво-Печерського монастиря.

  • 16 грудня 2016, 13:42 | Релігієзнавчі студії | 

    Богословські аспекти в творчості Нестора-літописця

    До авторів, які зробили значний внесок у формування культури праукраїнців, належить Нестор – широко відомий як автор літописної «Повісті минулих літ».

  • 14 грудня 2016, 12:10 | Релігієзнавчі студії | 

    Релігієзнавчі дослідження Івана Франка

    Франко був одним з небагатьох дослідників, хто фахово вивчав пам’ятки української релігійної культури (перекладені старослов’янською мовою релігійні, в т.ч. біблійні, тексти, апокрифічні твори, полемічну літературу тощо).