• Головна
  • Новини
  • Папа відвідує Освенцім, де вшанує колишнього в’язня табору – св. Максиміліана Марію Кольбе...

Папа відвідує Освенцім, де вшанує колишнього в’язня табору – св. Максиміліана Марію Кольбе

29.07.2016, 12:48
Папа відвідує Освенцім, де вшанує колишнього в’язня табору – св. Максиміліана Марію Кольбе - фото 1
Сьогодні о 8.00 за місцевим часом Папа Франциск виїхав із дому архиєпископів. Всупереч усталеним планам, до Освенціма Папа поїхав автомобілем, а не полетів гелікоптером.

Сьогодні о 8.00 за місцевим часом Папа Франциск виїхав із дому архиєпископів. Всупереч усталеним планам, до Освенціма Папа поїхав автомобілем, а не полетів гелікоптером. Причиною стало погіршення погоди: туман над аеродромом та грозові попередження по трасі перельоту. Колона автомобілів із Папою поїхала автострадою до Хшанова, а звідти дорогою 933 до Освенціма.

Освенцім.jpg

Як повідомив речник медіа-центру урядової адміністрації на час СДМ Маріуш Цярка, всієї дороги налічується небагато, близько 70 км. «Треба рахуватися з ускладненнями на автостраді та дорогах доїзду до Освенціма. Тимчасово, на час руху колони, рух перекрито», — сказав він.

Франциск відвідає німецький концтабір смерті Аушвіц-Біркенау, де зустрінеться з тими, хто вижив після Голокосту, колишніми в’язнями та «Праведниками народів світу» — людьми, які під час ІІ Світової війни рятували євреїв. Також він ушанує 75 річницю смерті св. Максиміліана Марії Кольбе.

Франциск молитиметься в камері, де фашисти утримували о. Кольбе й де він зрештою помер.

Окупанти утримували приреченого на смерть о. Кольбе — мученика, винесеного до слави вівтаря — у підвальній камері блоку 11. До цього місця в минулому прибували в паломництвах попередні папи: св. Йоан Павло ІІ — 1979 року, і 10 років тому — папа Бенедикт XVI.

Отець Кольбе був депортований до Аушвіца 28 травня 1941 р. з ув’язнення в Павяку. Дістав табірний номер 16670. Історик із Музею Аушвіца Тереза Вонтор-Ціхи сказала, що спершу отець потрапив на роботи зі звезення гравію на будівництво паркану при крематорії. Потім його включили до загону в Бабіцах, який будував огорожу довкола пасовиська.

В АУшвіці св. Максиміліан Марія занепав на здоров’ї, потрапив до табірного шпиталю. В’язні оточували його опікою. «Коли він почувся краще, його майже випхали зі шпиталю, зі страху, щоб не був там убитий», — каже Вонтор-Ціхи. Пізніше він потрапляв на легші роботи, спершу на панчішній фабриці, де ремонтували одяг, а потім у картоплесховищі при кухні.

Під кінець липня з табору втік в’язень. За покарання заступник коменданта Карл Фріцш скомандував шикування. Точна дата невідома. Він вибрав 10 в’язнів і звелів їх заморити голодом. Серед них був Францішек Ґайовнічек. Описуючи 1946 року цю вибірку, він сказав: «Нещасливий вибір впав на мене. Зі словами “ох, як шкода жінки й дітей, які осиротіють” я пішов у кінець блоку. Мав іти до камери смертників. Ці слова почув о. Максиміліан. Він вийшов із шеренги, підійшов до Фріцша й намагався поцілувати йому руку. Висловив бажання піти за мене на смерть». Ґайовнічек пережив війну.

Замикаючи двері камери смертників, один із німців сказав до в’язнів, що «зав’януть, як тюльпани». «Спершу, — згадували в’язні, — було чути спів, молитви. Із плином днів вони стихали. Камеру що деякий час відчиняли, перевіряли, хто вмер. Тіла виносили. 14‑го серпня німці звеліли “очистити бункер”. Усіх в’язнів винесли. Дехто ще подавав ознаки життя, було чутно пульс. Серед них був о. Кольбе. Його добили ін’єкцією фенолу», — каже Тереза Вонтор-Ціхи. Смертельний укол поставив німецький в’язень-кримінальник Ганс Бок.

Раймунд Кольбе народився 8 січня 1894 року в Здунській Волі. 1910 року вступив до Ордену Братів Менших, прийняв ім’я Максиміліан Марія. Навчався в Римі, де 1917 року, на спротив масонським антицерковним демонстраціям, заснував Рицарство Непорочної. 1927 року заснував під Варшавою монастир-видавництво Непокалянув. За три роки виїхав до Японії, повернувся 1936‑го, прийняв керівництво Непокаляновом, який став найбільшим католицьким монастирем світу.

У вересні 1939 року німці вперше арештували о. Кольбе і францисканців. Відпустили їх у грудні. 17‑го лютого 1941 р. його арештовано вдруге, він потрапив на Павяк, а потім до Аушвіца. За кілька тижнів до смерті промовив до співв’язня Юзефа Стемлера відомі нині слова: «Ненависть не є творчою силою. Творча сила це тільки любов».

Отець Максиміліан став першим польським мучеником ІІ Світової війни, винесеним на вівтар.  Про це інформує CREDO.