Помер колишній глава Російської архиєпископії Константинопольського Патріархату

29.10.2013, 10:32

У минулу суботу в Маастріхті (Нідерланди) у віці 67 років після тривалої хвороби помер архиєпископ Команський Гавриїл (де Вільдер), колишній глава архиєпископії парафій російської традиції в Західній Європі і екзарх Константинопольського Патріарха, повідомляє сайт Новости NEWSru. com.

Архиєпископ Гавриїл (в миру - Гвідо де Вільдер) народився 13 червня 1946 році в Локерені (Бельгія) у фламандській католицькій родині. У 1966-1970 роках навчався у католицькій семінарії у Куртре, у 1970-1974 роках - в католицькій семінарії в Генті. У 1974-1976 роках навчався на факультеті релігієзнавства і моралі в католицькому університеті у Левені.

Перейшов у православ'я в 1974 році, став парафіянином православної церкви в Генті. 5 жовтня 1975 був висвячений у сан диякона архиєпископом Сиракузським Георгієм (Тарасовим) у Троїцькій церкві - крипті Олександро-Невського собору в Парижі. 27 червня 1976 там же був висвячений архиєпископом Георгієм у сан пресвітера (целібатом).

11 травня 1994 архиєпископом Евкарпійскім Сергієм (Коноваловим), главою Російської архиєпископії, у храмі Сергіївського подвір'я був пострижений у чернецтво з нареченням імені Гавриїл (на честь святого Архангела Гавриїла) і призначений членом ради архиєпископії. 10 грудня 1995 був зведений у сан ігумена, 20 грудня 1998 року - в сан архимандрита. У січні 2001 року обраний, а 24 червня того ж року в Олександро-Невському соборі в Парижі хіротонізований на єпископа Команського, вікарія Руської архиєпископії, з місцеперебуванням у Парижі.

Під час своєї передсмертної хвороби, в грудні 2002 року, архиєпископ Сергій (Коновалов) доручив йому управління справами Руської архиєпископії. Після смерті архиєпископа Сергія 22 січня 2003 обраний тимчасовим керуючим Руської архиєпископією. 1 травня 2003 на загальних зборах архиєпископії в Олександро-Невському соборі обраний главою Західноєвропейського екзархату російських парафій. 3 травня 2003 затверджений на посаді Священним Синодом Константинопольського Патріархату і зведений в сан архиєпископа. Інтронізація відбулася у соборі святого Олександра Невського у Парижі 1 червня 2003. Як архиєпископ за посадою також зайняв пост ректора Свято-Сергіївського богословського інституту в Парижі та настоятеля Олександро-Невського собору у Парижі.

Спочатку виступав за широке обговорення діалогу з Російською Православною Церквою, запропонованого Патріархом Алексієм II, але, ставши главою Російської архиєпископії Константинопольського Патріархату, архиєпископ Гавриїл неодноразово вступав в конфлікти з єпископатом, духовенством та парафіянами Московського Патріархату. Написав Патріарху Алексію різкий лист, а також брав активну участь у спрямованих проти Російської Православної Церкви діях під час конфлікту, що вибухнув у 2004 році у православній громаді Биарріца, де більшість парафіян вирішило перейти в Московську юрисдикцію, а також в ході розколу, який виник у квітні 2006 року у Сурозькій єпархії РПЦ, викликаний переходом єпископа Василія (Осборна ) в юрисдикцію Константинопольського Патріархату. Також архиєпископ Гавриїл активно перешкоджав поверненню Миколаївського собору у Ніцці в юрисдикцію Російської Православної Церкви.

Архиєпископ Гавриїл був членом Асамблеї православних єпископів Франції.

8 січня 2013 подав Константинопольському Патріарху Варфоломію прохання про відхід на спокій через важку хворобу.