• Головна
  • Новини
  • Бенедикт ХVІ наголосив, що Біблія не є підручником природничих наук, а дає розуміння справжньої істини речей...

Бенедикт ХVІ наголосив, що Біблія не є підручником природничих наук, а дає розуміння справжньої істини речей

07.02.2013, 09:32
Загальна аудієнція Папи Бенедикта ХVІ, яка відбулась у ватиканському залі імені Папи Павла VІ 6 лютого 2013 року, була присвячена поясненню молитви «Вірую». Цей новий цикл повчань з нагоди Року Віри Папа розпочав 23 січня.

Загальна аудієнція Папи Бенедикта ХVІ, яка відбулась у ватиканському залі імені Папи Павла VІ 6 лютого 2013 року, була присвячена поясненню молитви «Вірую». Цей новий цикл повчань з нагоди Року Віри Папа розпочав 23 січня.

На початку катехизи Бенедикт ХVІ вказав, що молитва «Вірую», яка в перших словах називає Бога «Отцем Всемогутнім», (в українському перекладі «Вседержителем»), додає, що Він є «Творцем неба і землі», повторюючи ствердження, яким починається Біблія. Ось так у першому рядку Святого Письма читаємо: «На початку сотворив Бог небо й землю» (Бу 1,1). Бог є джерелом усіх речей і в красі створіння розгортається вся всемогутність Отця, Який любить.

Бог, що є джерелом життя, у сотворенні виявляє Себе як Отець, і, сотворюючи, виявляє Свою всемогутність. За словами Папи, сотворення є місцем, в якому можна пізнати і признати Господню всемогутність і Його доброту, і є для нас закликом до віри, щоб звіщати Бога, як Творця. У Посланні святого апостола Павла до Євреїм читаємо наступне: «Вірою ми знаємо, що світ сотворений словом Божим, так що видиме з невидимого постало» (Єв 11, 3). Віра, отже, вимагає вміння признати невидиме, знаходячи його сліди у видимому світі.

Папа підкреслив, що Біблія не має наміру бути підручником природничих наук, а прагне уможливити зрозуміння справжньої та глибокої істини речей.

Далі Папа вів мову про людину, як вершину усього сотвореного, звертаючи увагу на певний парадокс – хоч людина, сотворена Божої любов’ю, є дуже невеличкою частинкою, порівнюючи із всесвітом, але відчуття власної маленькості та тлінності співіснує в ній з відчуттям величі того, що призначила для неї відвічна Божа любов.

З одного боку, людина, створена із земного пороху, не є Богом, вона не створила себе саму, є землею, але це також означає, що всі ми становимо одне-єдине людство, сформоване з тієї ж самої Божої землі.

З другого боку, всі ми носимо у собі Божий подих життя. Кожна людська особа створена на образ і подобу Божу та перебуває під особливим Божим захистом. У цьому, за словами Папи, полягає найглибша причина непорушності людської гідності перед обличчям будь-яких спокус оцінювати людську особу, згідно з критеріями корисності та могутності. Про це інформує Радіо Ватикан.