УГКЦ ніколи не була перешкодою в екуменічному діалозі, - Патріарх Святослав (Шевчук)

23 лютого 2016, 17:21 | Українці поза Україною | 15 |   | Код для блогу |  | 

Глава Української Греко-Католицької Церкви Святослав (Шевчук) вважає, що шляху екуменічного діалогу важливо “визволити релігію від політики”, бо екуменізм – це пошук Бога, а не ворога.

Про це першоєрах заявив у Римі на прес-конференцію для представників різних міжнародних видань. Як повідомляє прес-служба товариства “Свята Софія”, зустріч відбулася у відповідь на високий рівень зацікавлення західної преси темою України у світлі Гаванської декларації та, зокрема, коментаря Святішого Отця про його стосунки з Главою УГКЦ.

“Екуменізм – це пошук єдиного Бога, а не єдиного ворога”, - сказав він.

На переконання Патріарха Святослава, не має жодних підстав вважати УГКЦ перешкодою в екуменічному діалозі:

“Наша Церква впродовж віків свідчить, що єдність із Святішим Отцем не тільки не позбавляє східної ідентичності, але й допомагає відкрити універсальні цінності Вселенської Церкви, вийти за межі власної провінційності та вузьке коло національної приналежності. Одночасно присутність Східних Церков у великій родині Вселенської Церкви робить її багатою та універсальною”.

На зустрічі із журналістами Глава УГКЦ наголосив на необхідності практичного екуменізму, побудованого на діалозі та спільному пошуку правди і справедливості.

Пояснюючи реакцію своїх вірних на спільну декларацію Папи Франциска та Патріарха Кирила, Предстоятель УГКЦ зазначив: “Для українського народу екуменізм не є теорією. Український народ завжди з великою увагою, не залежно від конфесійної приналежності, прислухається до голосу Святішого Отця, однак для нас також важливо бути почутими Його Святістю”.

Відповідаючи на запитання “про відомі тепер уже всьому світу дружні стосунки Папи та Глави УГКЦ ще з часів їхнього служіння в Аргентині” (після інтерв’ю Папи Франциска на борту літака в дорозі з Мексики до Рима – ред.), Патріарх Святослав зізнався: “Я був приємно зворушений словами Святішого Отця по відношенні до мене. Знаючи про його щирість та відкритість, у моїх стосунках з ним бажаю бути голосом моєї пастви, її почуттів і навіть сумнівів”.

 Прес-конференція Глави УГКЦ

Система Orphus
Рейтинг
0
0
15коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • kotzk | 10 січня 2018, 19:09
    Коментувати коментар

    Экуменизм можно назвать и злом и добром. Зло - все, что неправильно понято и использовано с плохими целями угнетения, а не защиты. Потребность объединения религий? Не верно. К экуменизму приходит тот, кто уже долго был в страданиях и ему все время советовали какой-то духовный путь, как выход из страданий. По привычке советует тот, кто либо вовлечён в один из путей, либо сам в процессе поиска, перебирает. Им манипулируют те агенты влияния, где уже был, собиратели паствы, автоматический магнит-запрос. У них миссия, заказ правого полушария - всех к Богу, сколько успеешь поймать. Не спрашивать о Боге, сначала верить и молиться. Эти правы. Даже если Бога зовут Корова. Не важно. Смысл в состоянии устремленности к точке спасения от хаоса и потребительства. Молиться. Много. Мучительно. Одни души из молитв, другие практические люди. Не обвиняют друг друга. Вредят те активные, кто ни молиться не умеет, ни выживать в материи, но активен жутко. Кто много молился, не ошибется в многообразии религий и культов. Кто не молился или не о том, не имеет права идти сравнивать и соединять религии и культы, он делает разрушение материи и душ. Душа мучается в выборе правильного духовного пути. Хороший повод для её рождения. Для рождения молитвы. О своём пути. Не новом. Среди всех только для себя, без вовлечений других. Уже достаточно. Раздражают. Не перерабатывается путь, уходит в количество ажиотажей речей и походов, пиров. Сидят собиратели, перерабатывают экуменизмом. Вкусно? Сладко. Столько пищи впрок на тыщи. Суть простую не нашли? Само все объединяется святостью, а не переговорами и сравнениями уставов и степени исполнения, кто аскет, кто нет. Объединение не здесь. Дошёл до святости, не будет бродить собирать людей. Будет думать о трагедии невозможности спасти того, кто шёл рядом. Степень святости объяснит невозможность. Спасуться все, в свои обители. Будда сказал убить его, знал, что рядом будут не те, кто любил святостью, просил подготовить. Экуменизм - кожура фрукта. Не обязательно чистить. Если есть осознание Творения. И права выбора. Ошибка материального взгляда - собрать всех религиозных или подобных им на митинги вместе, на пикники или шоу. Для кого шоу? Для мусорного бака. Проблема католиков и протестантов по вине УГКЦ? Если УГКЦ интересуется, значит, для того, чтобы выбраться из мусорного бака лжи, иллюзий? Или нью-эйдж, собирающий все в себя без очищения, которого нет при неисправленности. Очень богобоязненные УГКЦ. Правильноговорящие. Дети боятся анализировать. Не учат? Или не в тот анализ учат? В экономику и бизнес? Уже было у всех, после смерти нет цифр. Экуменизм - это немного знаний о том, какими путями шли. Тяжело выбрать суть, если не учили четкому анализу-выбору, не мучался своим самостоятельным выбором в трудностях жизни. Не выйдешь знаниями. Дает шанс - спаси все души поверх знаний. Выход в истинную молитву за общество, глубокую, слёзы из головы, не из тела (сердца). Когда уже не в силах и плакать. Муки видеть страдающих от недостатка,ещё большие - пребывающих в избытках. Но не моё. Отстраненность необходима при долгих муках о других. Иначе преждевременная смерть. Из-за нарушения собственных эмоциональных границ начинается забор чужих страстей себе в болезни плоти. Не должно быть. Достаточно страданий души, разума. Здоровье не должно страдать у итак много пострадавшего за истину и спасение душ. Если аскет, а не подлец, должен быть здоров, отдать лишнее подлецам.

  • Леонтій | 26 лютого 2016, 14:22
    Коментувати коментар

    До речі, цей благословенно-благодатний процес перекладів Біблії на сучасні, у т. ч., приміром, українську та російську, мови, як відомо, продовжуються аж дотепер. А, зокрема, отут можна ознайомитися з досить цікавим - біблійно-есхатологічним аналізом і роздумами щодо деяких актуальних проблем - як минулого, так і сучасного й майбутнього українського християнства та його місії і ролі в Божому Плані спасіння світу: http://kyrios.org.ua/literature/articles/20424-dzvoni-chornobilja-bozhe-poslannja-dlja-ukrayini-i-svitu.html

  • Fr. Valerii | 26 лютого 2016, 10:31
    Коментувати коментар

    Так, було би добре, якби усі володіли іврітом, арамійською і давньо-грецькою мовами, що насправді не є конче потрібним для правильного розуміння Слова Божого. - Не думаю, що є причина не довіряти Вульгаті Св. Єронима, церковно-слов'янському перекладу Св. Методія і Св. Кирила, або українському перекладу о. Івана Хоменка, адже ці переклади зроблені і затверджені Католицькою Церквою. - Але, що мав на увазі владика Святослав Шевчук, коли сказав, що "Екуменізм – це пошук єдиного Бога". Очевидно тільки те, що він говорив це в контексті підпісаної Папою Гаванської декларації, яку УГКЦ тепер мусить умудритись проковтнути так, щоб залишитись живою. Адже маємо зовсім свіжий історичний приклад, чим у 1946 обернувся для греко-католиків пошук "єдиного бога" під омофором патріарха Московського. Це є прикро що Нунцій, владика Мокшицький і владика Шевчук намагаються вдавати, що все ок. - Не дивуйтесь, якщо невдовзі буде підписана якась Нікарагуанська декларація з 30 пунктів, в одному з яких йтиметься про зобов'язання з боку УГКЦ передати, усі "захоплені" нею у 1989-1991 роках, храми у власність УПЦ МП.

  • Леонтій | 25 лютого 2016, 20:28
    Коментувати коментар

    Дійсно, правдивий новозавітній віруючий - і, зазвичай, якраз у момент своєї "повноцінної" ("повномасштабної") особистої зустрічі з Христом (Богом-Словом, що стало Плоттю) - духовно "народжується згори" (Ін.3:3,7). Й відтоді Господь Ісус - Бог, Який спасає і повсякчас перебуває з нами (Еммануїл), замешкує в його серці Своїм Святим Духом і надалі живе там. Іншими словами, особисто для нього всі попередні - старозавітні пошуки тогочасними віруючими правдивого й істинного Бога, з приходом у цей світ Месії-Христа, образно кажучи, остаточно й логічно завершуються. Звичайно, якщо він і надалі, натхненний і прваджений Божим Духом, буде прагнути й старатися рухатися вперед цим благословенним і спасаючим та зцілюючим (дух, душу й тіло) шляхом. Разом з тим ця наша дискусія має не лише суто теологічний, а й (почасти) і лінґвістичний аспект. Бо ми, як відомо, користуємося не ОРИҐІНАЛЬНИМИ текстами Святого Письма, а лише його - більш-менш вдалими, повними й точними - перекладами з класичних древніх мов, які змістовно й семантично були більш багатими і яскравими, аніж мови сучасні. А тому, мабуть, було би цікавим і корисним подивитися й порівняти, як саме в автентичних текстах усе це було "закручено"... Одначе, як би то було, я щиро вдячний за це наше спілкування!

  • Fr. Valerii | 25 лютого 2016, 17:34
    Коментувати коментар

    Спосіб пошуку Бога старозавітньою людиною не є ідентичним способу пошуку Бога людиною Нового Завіту. - Місією старозавітніх пророків було приготувати людство до зустрічі з Богом, Який прийшов у Плоті, до зустрічі з Еммануїлом (Ісая 7:14, Св. Матей 1:23). - Від того моменту, який є повнотою часу (Галатів 4:4-7), пошук Бога і зустріч з Ним відбувається у Христі: "Хто тіло Моє їсть і кров Мою п'є, той живе життям вічним, і Я воскрешу його останнього дня. Бо тіло Моє - їжа правдива, і кров Моя - правдивий напій. Хто споживає тіло Моє і кров Мою п'є, той у Мені перебуває, а Я - в ньому. Як Мене Отець живий послав, і Я Отцем живу, так і той хто споживає Мене, житиме мною" (Св. Іван 6:54-57), "Хто Мене бачив, той бачив Отця" (Св. Іван 14:6-9), про що старозавітні Писання власне і свідчать (Св. Іван 5:39-40). - Після зустрічі з Ісусом Христом, Який є Еммануїлом, Богом з нами, новозавітня людина із стану пошуку і неспокою переходить у стан зустрічі і спокою (Св. Матей 11:28-29). - "Хіба не знаєте самі по собі, що Ісус Христос у вас перебуває?" (2 Коринтян 13:5).

  • Леонтій | 25 лютого 2016, 14:34
    Коментувати коментар

    Особливий Господній обранець і (скажемо прямо) улюбленець - благословенний цар і пророк Давид, котрий, безумовно, був у постійних і дуже тісних - ОСОБИСТИХ стосунках із Богом, тим не менше, зокрема, так наголошує: "Від Тебе говорить серце моє: "ШУКАЙТЕ Господа!" Я ШУКАЮ лиця Твого, Господи. Не відвертай же від мене лиця Твого і не відвертай і не відкидай у гніві раба Твого" (Пс.26:8,9). А от інший - і, мабуть, не менш величний і славний пророк Божий (Ісая) - подібним же чином - так свідчить про свій ПЕРСОНАЛЬНИЙ духовний досвід вельми близьких взаємостосунків зі своїм Господом: "Душею моєю я прагнув до Тебе вночі, і духом моїм я БУДУ ШУКАТИ Тебе у внутрощах моїх з раннього ранку, бо коли суди Твої звершуються на землі, тоді ті, що живуть у мирі, навчаються правди" (Іс.26:9).

  • Fr. Valerii | 25 лютого 2016, 12:46
    Коментувати коментар

    Не треба плутати пошук Бога поганином (Діяння 17:22-34) і "коригування" життя християнином після зустрічі з Богом. - Поганин, навіть після пізнання Бога, продовжує шукати далі (До Римлян 1:21-32, 2:14-16). - Християнин після особистої зустрічі з Богом кається за особисті гріхи після хрещення, шукає правильного рішення в окремих життєвих ситуаціях, але виключно в рамках свого перебування в Бозі. - Християнин шукає не Бога, бо він Його вже знайшов, а вірить в Бога. - Християнин просить прощення за гріхи, просить Божого благословення і допомоги на шляху, який він вже знайшов і по ньому рухається, до Царства Небесного майбутнього віку. - Християнин це той, хто вже знайшов Бога і перебуває в Ньому і в Його Церкві. - Церква Христова є Тілом Христовим (До Ефесян 1:22-23). - "Бо всі ви сини Божі через віру в Христа Ісуса. Всі бо ви, що у Христа христилися, у Христа зодягнулися" (До Галатів 3:26-27). "Хто споживає тіло Моє і кров Мою п'є, той у Мені перебуває, а Я - в ньому (Св. Йоан 6:56). - Отже, Слово Боже каже, що християнин це той, хто не шукає Бога, а вже Його знайшов і в Ньому перебуває.

  • Леонтій | 25 лютого 2016, 10:14
    Коментувати коментар

    Р.S. Крім того, в Біблії чітко наголошуються на тому, що правдива ЗУСТРІЧ кожної людини з єдиним і істинним Богом-Творцем - це виключно ініціатива і дія Господа, на яку вона може ВІДПОВІСТИ "так" або "ні"! Так що погани насправді ТАКОГО Бога - в усякому разі, з власного бажання - НІКОЛИ не шукають. "Шукати Бога" - це, зокрема, означає постійно й повсякчасно звіряти свій життєвий курс, свою щоденну поведінку з Його стандартом і взірцем, означеними в Святому Письмі, пізнавати (шукати) Божу волю щодо нашого ходження (християнського служіння) перед Його лицем. Й, у разі необхідності, його належне коригування, у т. ч. через щире розкаяння (за вчинені якісь помилки, відступи чи навіть збочення) і нове навернення (повернення на правильний - Божий шлях). І т. д. А все це, природно, можуть робити ЛИШЕ люди, у яких ота "зустріч" (чи, принаймні, її перший етап) зі своїм Господом і Спасителем уже відбулася!

  • Леонтій | 25 лютого 2016, 09:22
    Коментувати коментар

    Я виклав саме БІБЛІЙНИЙ (теологічний) сенс і зміст цієї дефініції - "пошуки Бога". Ну а все інше з цього приводу - це, переважно, суто ПЕРСОНАЛЬНІ інтерпретації й потрактування, на які, звичайно, кожен має повне право...

  • Fr. Valerii | 24 лютого 2016, 23:22
    Коментувати коментар

    - Шукають Бога ті, які Його ще не знайшли, наприклад, погани. - А практикуючий, воцерковленний християнин, це той, хто вже знайшов Бога і в Ньому і в Його Церкві перебуває.

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Останні коментарі

  • velovs@ukr.net | 30 березня 2020, 19:57

    Цей агресивно-антихристянський і запекло-чорноротий наклепник і брехун - педераст-неонацист (fedirtsiv) відверто видає тут певні наміри і плани своїх хазяїв і однодумців. ---------- Тобто наразі

  • ustavschyk | 30 березня 2020, 11:01

    Там де був басейн, раніше стояв собор.

  • velovs@ukr.net | 30 березня 2020, 10:16

    Таким чином особлива присутність Святого Духа має місце, зокрема і передусім, саме там, де дійсно - в ім'я Христове (на богослужіння чи просто якусь певну молитовну акцію і т. ін.) - збирається

  • velovs@ukr.net | 30 березня 2020, 09:42

    Ось, дуже схоже, маємо ще одне характерне знамення того, що вже скоро, скоріш за все, має бути закладений і, зрештою, збудований т. зв. "третій храм" в Єрусалимі! ------ А вже затим, згідно

  • velovs@ukr.net | 30 березня 2020, 06:55

    Той, хто - завше, скрізь і повсякчас - запекло-злобно лихословить, оббріхує і проклинає Божий люд обох Завітів, в т. ч. і церковних служителів, наражається на серйозну небезпеку у своєму житті:

Популярні статті місяця