УГКЦ і Держава хочуть створити у Києві культурно-інформаційний центр для роботи з українськими мігрантами
Про це йдеться в ухвалі науково-практичної Конференції на тему: «Українська міграція в контексті взаємодії Української Греко-Католицької Церкви та Української Держави», яка відбулася 30 грудня 2011 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Вперше проблему міграції обговорили на високому державному і церковному рівнях. Ухвала конференції стала результатом щомісячних зустрічей родин мігрантів, організованих Пасторально-місійним відділом Української Греко-Католицької Церкви, повідомила РІСУ Іванна Рижан.
Українську Греко-Католицьку Церкву представляв владика Йосиф Мілян, Голова ПМВ УГКЦ, та о. Василь Поточняк, виконавчий секретар ПМВ, координатор зустрічі.
У своїй доповіді «Досвід УГКЦ у служінні мігрантам», владика Йосиф зазначив, що Церква вестиме стратегію постійного моніторингу і супроводу емігрантства в різний період. Владика представив статистичні дані, де, за останніми результатами державного Інституту статистики, упродовж трьох років із Західної України виїхало 1,5 млн. осіб, понад 60% – це вірні з Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської областей. Загальна кількість закордонного українства сягає близько 20 млн. осіб. «Це і ті, котрі там народилися і ті, хто виїхав, – зауважив владика Йосиф.
Завдання Церкви, за словами владики, пригадати тим, хто на чужині, Христовий заклик: шукати відповіді, щоб у душах людей не забракло Бога». Як приклад, владика навів служіння о. Василя Поточняка, колишнього координатора греко-католиків в Італії, котрий створив там понад 100 спільнот. Для того, щоб організувати спільноту за кордоном, наголосив владика, потрібно бути креативним, гнучким і чітким у позиції.
Пасторально-місійний відділ УГКЦ займається вірними у 37 державах світу: Африки, Японії, Індії, Скандинавських країн, Прибалтики… «Ми не тільки хочемо бачити наших вірних у храмі, а пробуємо сприяти тому, щоби створювалися громади при Церкві, працювати з посольствами, представниками державних структур», – зазначає владика.
Він розповів про конкретні кроки, які робить і планує робити УГКЦ стосовно питання праці з мігрантами. «Ми пробуємо створити певну законодавчу базу, консультаційні пункти. Проводимо вишколи семінаристів старших курсів і шукаємо харизматичних кандидатів, котрі мали б бажання їхати на місії. Хочемо створити Євангелізаційний місійний інститут, який займався б цією проблематикою і готував кандидатів. Створено базу для біженців. Розвиваємо морське капеланство в Одесі. Працюємо з дітьми емігрантів. На цей рік заплановано чимало таборів для дітей-мігрантів. Комісія у справах мігрантів створила скайп-спілкування між дітьми і батьками, котрі є за кордоном. Проводимо зустрічі, остання з яких відбулася з представниками єпископських конференцій у м. Кьольні (Німеччина). Ці зустрічі мають поважний голос в контексті Європи. Ми хочемо, щоб нас почули і зрозуміли», – підсумовує Голова ПМВ.
Теофіл Рендюк, заступник директора Департаменту зв’язків із закордонним українством, начальник відділу національних меншин та віросповідань МЗСУ, сказав про те, що українці представлені у 56 країнах світу, у 265 країнах – є українські корені. Міграційний потік серед тих, хто виїхав до інших країн, складає: Росія – 10 млн., США – 1млн. 200 тис., Канада – 1млн. 200 тис., Молдова – 645 тис., Аргентина – 250 тис., Бразилія – 500 тис., Узбекистан – 100 тис., Європа від 90 тис і далі. Наголосив, що міграційний процес на сьогодні знаходиться в обіймах Церкви і Держави.
Наталя Яцик, аспірант Прикарпатського національного університету, «Карітас» Самбірсько-Дрогобицька єпархія, акцентувала увагу на «жіночому обличчі», яке носить явище міграції. Воно, як зауважує п. Наталя, складає 65% від загальної кількості. А це, за її словами, створює проблему соціального сирітства.
Оксана П’ятковська, науковий співробітник «МІОК» для дітей та родин трудових мігрантів, зауважила, що «п’ята хвиля» мігрантів – це кваліфікована молодь і додала, що якщо вона почне виїжджати з України, то будуть залишені батьки і старші. На завершення доповіді анонсувала проведення Міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Транснаціональні сім’ї як наслідок української трудової еміграції: проблеми та шляхи їх розв’язання», яка відбудеться у Львові 22 березня 2012 р.
Говорилось про недостатній рівень інформування самих мігрантів про існування організацій та програм щодо праці з ними. Зверталось увагу на проблему адаптації тих, хто повернувся і захист прав честі та гідності тих, хто працює за кордоном. Було зауважено, що наразі лише УГКЦ у цьому плані активно працює, відповідно є потреба налагоджувати співпрацю Держави і Церкви.
У бік Держави прозвучала пропозиція налагодити систему чи створити організацію, яка б надавала людям юридичну та соціальну допомогу.
Зважаючи на все вищесказане, організатори зустрічі дійшли висновку, що на сучасному етапі надзвичайно перспективною є співпраця між УГКЦ і українськими державними структурами у вирішенні проблем закордонного українства з урахуванням понад столітнього досвіду діяльності УГКЦ еміграційного періоду.
Організаційний комітет за результатами Конференції ухвалив:
1. Вважати сучасну діяльність УГКЦ важливим чинником забезпечення духовних, соціальних, культурних та інших потреб українців за кордоном і координатором їхніх громадських організацій.
2. Активізувати співпрацю УГКЦ з державними та громадськими структурами в Україні в питаннях допомоги українським мігрантам.
3. Звернутися до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з пропозицією увести у відповідні навчальні дисципліни соціогуманітарного циклу вивчення сучасної української трудової міграції.
4. Звернутися у Національну раду з питань телебачення і радіомовлення з пропозицією запровадити цикл інформаційних радіо-і телепрограм, присвячених проблемам сучасних українських трудових мігрантів за кордоном та їхніх родин в Україні (погляд Цекрви і Держави).
5. Звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією виділити кошти для створення Культурно-інформаційного центру роботи з українськими мігрантами в Києві (на взірець духовних порадень в регіонах).
