У Луцьку молитвою розпочалися заходи до 70-х роковин Волинської трагедії

У Луцьку проходять заходи до 70-х роковин Волинської трагедії.

Як передає УНІАН, розпочалися заходи поминальним богослужінням у костелі Святих апостолів Петра і Павла за участю Президента Польщі Броніслава Коморовського, віце-прем’єр-міністра України Костянтина Грищенка, представників місцевої влади, духовенства різних конфесій.

Перед початком богослужіння біля костелу зібралося близько сотні людей. Зокрема, поляки тримають національну символіку, у тому числі червоно-білі прапори. Серед присутніх є польські харцери та українські пластуни.

Довідка:

Волинська трагедія – обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Нещодавно в Любліні польські історики обговорювали Волинську трагедію без участі українців. Керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

В ухваленій 12 липня 2013 року Сеймом Польщі резолюції, події на Волині названо не геноцидом, а «етнічною чисткою з ознаками геноциду». Голосування у польському Сеймі щодо резолюції, присвяченої 70-річчю Волинської трагедії, було винятково напруженим і тривалим.

Після бурхливої дискусії депутати Сейму більшістю голосів ухвалили помірковану версію «волинської» резолюції. Із 442 депутатів, які голосували, «за» цей текст проголосували 263 депутати, «проти» 33, а 146 депутатів «утрималися» від голосування. Сейм також не підтримав пропозиції правих сил встановити 11 липня день пам’яті поляків, убитих УПА.

За перебігом голосування стежили члени кабінету міністрів Польщі, включно з прем’єр-міністром Дональдом Туском. Майже дві години, з перервами на наради у фракціях, польські депутати сперечалися про остаточний текст цього документа. Політики правих та лівих фракцій наполягали на ухваленні резолюції зі словом «геноцид», яке начебто найточніше передає суть подій на Волині в 1943 році. Натомість найбільша парламентська правоцентристська фракція «Громадянська платформа» відстоювала версію документа з описовим терміном «етнічна чистка з ознаками геноциду».