• Головна
  • Новини
  • Релігійні діячі пропонують встановити День примирення з поляками...

Релігійні діячі пропонують встановити День примирення з поляками

25.04.2013, 13:26
Відомі релігійні та суспільні діячі, учасники Громадського комітету «Примирення між народами» пропонують встановити спільний День пам’яті та примирення українського і польського народів.

Відомі релігійні та суспільні діячі, учасники Громадського комітету «Примирення між народами» пропонують встановити спільний День пам’яті та примирення українського і польського народів.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Ініціативної групи «Першого грудня», про це йшлося на засіданні комітету, до складу якого ввійшли колишній Президент України Леонід Кравчук, Глава УПЦ КП Патріарх Філарет, митрополит Вінницький і Барський УПЦ Симеон, Емеритований Верховний Архієпископ УГКЦ Кардинал Любомир Гузар, Іван Васюник, Володимир В’ятрович, Мирослав Маринович, Марія Матіос, Борис Олійник, Ада Роговцева та Ігор Юхновський.

Вони занепокоєні нагнітанням ситуації напередодні 70-х роковин волинських подій.
Учасники комітету висловили сподівання, що «Сейм Республіки Польща прийме далекоглядне рішення, керуючись стратегічними інтересами двох країн, майбутнім сусідів».

Разом з тим релігійні діячі та митці зауважили, що їх «тривожать спроби деяких політичних сил польської сторони зробити історичну реконструкцію подій на Волині, внесення недружніх законодавчих ініціатив до представницьких органів влади стосовно ”волинського питання”, ухвалення яких загрожує розпалюванням міжнаціональної ворожнечі, можуть призвести до руйнації досягнень у справі примирення та призвести до погіршення українсько-польських відносин».

Щоб зберегти порозуміння між українським та польським народами стосовно трагічних сторінок спільної історії, громадський комітет «Примирення між народами» звертається до представників влади України та Польщі з проханням прискорити підготовку спільних документів про примирення та пам’ять жертв українсько-польського протистояння часів Другої світової війни та після неї.

На думку учасників комітету, доцільно встановити спільний для двох країн День пам’яті та примирення українського і польського народів.

«Україна і Польща — дружні держави. І ми не хочемо, щоб у наших суспільствах нагромаджувалися негативні ідеї, оскільки вони можуть мати поганий підсумок. Ми зібралися разом у громадському комітеті, щоб усі відчули, наскільки складна в суспільстві ситуація, як треба гасити найменші іскорки неприязні», — зазначив Л.Кравчук.

Він повідомив, що «говорив із цього приводу з Президентом Квасьневським, спілкувався з Послом Польщі в Україні, вони також відчувають: ідея залучити до спільної розмови, до примирення, до молитви, до добрa — прогресивна і правильна. Минуле не повинно заважати нам жити дружньо сьогодні та завтра. Правду історії слід знати, та думати про краще майбутнє».

Віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Мартинович наголосив, що політичним і громадським лідерам обох народів «важливо докласти спільних зусиль і випрацювати платформу з переліком принципів добросусідства, на яких стоїмо, щоб спільно подбати про майбутнє».

Як повідомлялось, 3 квітня у Києві було створено Громадський комітет «Примирення між народами». Відомі релігійні та громадські діячі звернулися до українського та польського суспільства зі словами співчуття щодо взаємного протистояння часів Другої світової війни. У заяві також підкреслюється важливість добросусідських відносин.

11 квітня у Сеймі Польщі було зареєстровано проект постанови про визнання ОУН та УПА «злочинними організаціями, які вчинили геноцид польського населення ”східних кресів” 1939–1947 років».

Волинська трагедія вважається однією із найтрагічніших сторінок у спільній історії України та Польщі, а найактивніше пам`ятати про неї закликають представники ”кресових організацій” (у тому числі родичі осіб, які до Другої світової війни жили на нинішній території України, що тоді входила до складу Польщі).

За даними польських істориків, в результаті акцій УПА, які проводилися на Волині у 1943-1944 роках і мали на меті звільнити західноукраїнські землі від польського населення, загинуло від 50 до 200 тисяч польських громадян.

Українські історики називають перебільшеними дані своїх польських колег.