У Держдепартаменті США похвалили релігійне законодавство України та розкритикували дії влади на місцях
У тій частині звіту, що стосується України, упорядники зазначають, що на законодавчому рівні релігійна свобода захищена та отримує належну повагу від уряду. «Уряд не демонструє жодних тенденцій щодо покращення чи погіршення ситуації поваги та захисту прав релігійної свободи», – зазначають у звіті. Хоча уточнюють, що влада на місцях іноді дозволяє собі ставати на сторону конкретних релігійних громад у спірних питаннях.
Держдепартамент США оприлюднив черговий моніторинг релігійної свободи за 2011 рік. Звіт акцентує на ключових тенденціях, як, наприклад, вплив політичних та демографічних змін на релігійні меншини, конфлікти щодо релігійної свободи та зріст антисемітизму. Увага Держдепартаменту зосереджена на країнах Північної Африки та Близького Сходу, де відбувалися заворушення протягом 2011 року, що включали етнічні та релігійні меншини.
У тій частині звіту, що стосується України, упорядники зазначають, що на законодавчому рівні релігійна свобода захищена та отримує належну повагу від уряду. «Уряд не демонструє жодних тенденцій щодо покращення чи погіршення ситуації поваги та захисту прав релігійної свободи», – зазначають у звіті. Хоча уточнюють, що влада на місцях іноді дозволяє собі ставати на сторону конкретних релігійних громад у спірних питаннях. Також залишається проблема реституції майна, яку влада поступово розв’язує, передаючи релігійним громадам комунальну власність.
На законодавчому рівні немає проблем: конституція та інші закони захищають релігійну свободу. Однак на місцях релігійні меншини скаржаться на неоднакове ставлення з боку влади до релігійних громад. На сході та півдні України на цьому акцентують римо-католики, греко-католики та мусульмани, а у західних регіонах влада «повільно реагує» на прохання від Української Православної Церкви (Московського Патріархату).
Реституція власності, яка була конфіскована радянською владою, все ще залишається проблематичною. Проблеми з реституцією майна мають майже всі релігійні групи, особливо часто про це заявляють мусульмани, греко-католики та євреї. Повільний темп реституції пов'язаний з бюджетними обмеженнями та спорами щодо конкретних об’єктів між різними релігійними громадами, державними організаціями та приватними фірмами.
Наприклад, представники єврейської громади неодноразово зверталися щодо питання Краківського ринку у Львові, який розташований на території старовинного єврейського цвинтаря. Представники релігійної громади заявляють, що існування ринку на цій території не відповідає «святості цього місця». Міська влада ж пояснює, що не може перенести ринок з огляду на те, що деякі будинки на цій території є в приватній власності. Також у Львові було непорозуміння щодо будівництва на території зруйнованої синагоги «Золота Роза». У вересні 2011 будівництво припинилося.
Автори звіту також звертають увагу на рейдерські атаки, від яких потерпають релігійні громади через невизначеність щодо власності.
Серед виявів антисемітизму представники Держдепартаменту виділяють марш ВО «Свобода», «Умань без хасидів» та акти вандалізму на єврейських пам’ятках, а також футбольні матчі, на яких лунали антисемітські гасла.
Серед покращень та розвитку поваги до релігійної свободи автори звіту виділяють відкриття мечеті в Києві, яка є найбільшою в Європі, відзначення на державному рівні 70-ліття трагедії в Бабиному Яру та зустріч Президента України Віктора Януковича з Всеукраїнською Радою Церков та релігійних організацій.
