Прах Івана Мазепи хочуть перепоховати в Україні та створити у Батурині пантеон українських героїв

18 жовтня 2017, 10:38 | Національно-релігійні питання | 0 |   | Код для блогу |  | 

Прах Івана Мазепи пережив вісім перепоховань, і досі не відоме достеменно місце, де нині покоїться прах великого гетьмана. Утім шанс віднайти їх і гідно перепоховати у рідній землі досить великий.

Днями в румунському місті Галац, де, за переказами та історичними документами, у церкві Святого Георгія було поховано тіло Івана Мазепи, побувала  делегація з України на чолі з третім Президентом України Віктором Ющенком, інформує 18 жовтня газета "Україна молода".

Під час зустрічей із міською владою Галаца науковцями місцевого університету та Історичного музею Галаца обговорювався початок реалізації амбітного історичного проекту — знайти поховання Івана Мазепи.

Крім Віктора Ющенка, до складу української делегації увійшли директор Батуринського музею Наталя Реброва та поважні історики.

За словами  доктора історичних наук Теофіла Рендюка, автора кількох ґрунтовних наукових праць про невідомі сторінки, пов’язані з іменем Івана Мазепи,  у  Галаці одразу після того, як було поховано Мазепу, його ім’ям була названа вулиця, досі тут існують квартали Мазепа І і Мазепа ІІ. У церквах постійно були літургії і молилися за його упокій, особливо на день народження і на день смерті. Є навіть документальне свідчення, що у 1946 році у Галаці в церкві Мазепу поминали як ктитора — людину, яка жертвувала на храм. 

«Про Мазепу в Румунії знали набагато більше, нiж у нас. Тут про нього говорили з повагою і шанували, як справжнього державного мужа, культурного діяча і мецената, чия діяльність сягала далеко за межі України. Прикладом цього є фінансування Іваном Мазепою Євангелія арабською мовою, що побачило світ у 1708 році у Сирії у місті Алеппо, яке нині зберігається у Центральній бібліотеці Румунської академії», - розповідає  Теофіл Рендюк.

Щодо місця поховання Івана  Мазепи, то історик говорить: «Я можу припустити, що знаю з точністю до одного метра, де є крипта, у якій поховано прах Івана Мазепи. Це — в Галаці, біля стіни звичайного чотириповерхового житлового будинку, який стоїть на місці церкви, де було поховано гетьмана. Я ще 2009 року звернувся до директора інституту археології Румунії Віктора Спінея з проханням організувати спільну групу румунських та українських істориків та археологів, щоб спільно провести розкопки в тому місці і здійснити перепоховання праху Івана Мазепи в Батурині.

І принципової згоди було досягнуто. Але в мене тоді закінчилася каденція, i це питання зависло. У 2016-му я повернувся до цієї теми, однак цього разу в Інституті археології НАНУ мені сказали, що коштів на таку експедицію немає. Але зараз ми разом з Віктором Ющенком та директором Батуринського музею побували ще раз на тому місці, і є сподівання, що наступного року, як потепліє, можна буде розпочати розкопки».

Якщо вдасться розшукати крипту, Теофіл Рендюк припускає, що зараз точно сказати, що там є і які саме кістки, практично неможливо — Іван Мазепа переніс вісім перепоховань і, зокрема, у 1711 році його могила було сплюндрована турками, а тіло викинуте на берег Дунаю. Що там лишилося і в якому воно стані, будемо знати, коли знайдемо.

Як розповідає Теофіл Рендюк, церква Святого Георгія в Галаці була знищена не так давно — у 1962 році. Причому її довго не могли зруйнувати, і навіть було застосовано спеціальну технологію: протягом кількох днів під фундамент церкви під тиском закачували воду, доки він не почав давати тріщини. А тоді її зачепили тросами і з боку Дунаю потягли буксиром. Тільки так її вдалося порушити. 

А пізніше на тому місці був побудований житловий будинок. Але так сталося, що архітектор, який керував роботами, був людиною набожною. Він знав, що там покоїться прах людей, а тому поставив будинок так, щоб не зачепити саме місце поховання. Принаймні, місцеві жителі, свідки тих подій, переконували мене, що це саме так. Тому я вірю, що прах нашого гетьмана можна знайти і перенести до Батурина.

Історик повідомив, що існує ідея в Батурині створити пантеон українських героїв.

«Я так само практично знаю, де в Яссах потрібно шукати могилу Пилипа Орлика. Колись у Віктора Ющенка була ідея в Батурині створити пантеон українських героїв, перенісши сюди могили і Івана Мазепи, і Пилипа Орлика, і останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського. Я вірю, що колись воно так і буде».

Додамо, жоден з українських гетьманів не мав стільки випробувань, як Іван Мазепа. Російська історіографія оголосила його зрадником, а радянська, підхопивши цю хвилю, просто замовчувала величезну меценатську і культурницьку діяльність гетьмана в Україні та всьому християнському світі. Московська церква до кінця ХХ століття оголошувала йому анафему.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Останні новини

    Останні коментарі

    • Михаил | 24 листопада 2017, 23:29

      Что за идиотская манера все менять и переделывать?! Все от бесовщины и чертовщины! Второй Ватиканский Собор отменил службу на латыни, эти французы "Отче наш" коверкают. Еретики!

    • dutchak1 | 24 листопада 2017, 20:49

      «…..В УПЦ (МП) знають, що закон змінити вони не в силах, свою політику вони проводитимуть й надалі, а тому розуміють, що процес перетікання невдоволених громад продовжиться. У Церкві вирішили піти

    • velovs@ukr.net | 24 листопада 2017, 19:46

      Р. Р. S. Cебто, що тоді якраз на теренах України ВІРА в БОГА її людності була ЗНАЧНО масовішою і міцнішою, аніж на решті Совдепії!

    • velovs@ukr.net | 24 листопада 2017, 19:39

      Р. S. До речі, серед тих означених - добре яскраво-ілюстрованих і переконливих основних причин, чому сталінська комуно-більшовицька влада вчинила в Україні той супержахливий злочин

    • velovs@ukr.net | 24 листопада 2017, 16:03

      Як відомо, у першій половині ХХ ст. Голодомор 1932-1933 рр. в Україні був уже ДРУГИМ - після масштабного винищення вірмен і ассирійців в Османській імперії - і значно більшим, за числом жертв,

    Популярні статті місяця