У Києві на високому міжнародному рівні говорять про «Примирення в Україні та майбутнє Європи»

22 квітня 2015, 10:24 | Національно-релігійні питання | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Український католицький університет (УКУ) спільно з Дипломатичною академією України при МЗС України організували міжнародну конферецію «Примирення в Україні та майбутнє Європи», що відбулась 21-22 квітня в стінах академії в місті Києві.

Відкрили конференцію ректор Дипломатичної академії України при МЗС України Микола Кулінич та ректор Українського католицького університету о. Богдан Прах.

У Києві на високому міжнародному рівні говорили про «Примирення в Україні та майбутнє Європи»

У своєму виступі ректор Дипломатичної академії зазначив: «Усім присутнім у цій залі очевидно, що на Сході України йде не громадянська війна. Це навіть не військове протистояння, конфлікт. Це цивілізаційне протистояння. Протистояння сили правди проти правди сили. І нам потрібно шукати шляхи, концепції для примирення».

Під час вступного слова ректор УКУ о. Богдан Прах підкреслив, що зараз дуже актуальним стоїть питання миру та любові, і ми маємо повернути на стежку любові тих, хто зійшов з неї. Адже агресія породжується там, де немає в серці любові.

Опісля розпочалось пленарне засідання, зі вступними доповідями виступили:

Хосе Казанова, професор соціології Джорджтаунського університету (США), старший науковий співробітник Центру Берклі у справах релігії, миру та міжнародних справ;

Ярослав Грицак, професор кафедри нової і новітньої історії України УКУ;

— владика Борис Гудзяк, єпарх Паризької єпархії св. Володимира Великого для українців візантійського обряду у Франції, Швейцарії та країнах Бенілюксу, президент УКУ.

Хосе КазановаПід час доповіді Хосе Казанова підкреслив що в основі Європейського Економічного Співтовариства, згодом Європейського Союзу, закладеного Паризьким договором 1951 року та Римським договором 1957 року, лежить процес примирення. Після 75 років війни або приготувань до війни дві західноєвропейські держави Франція та Німеччина примирилися. Роберт Шуман та Конрад Аденауер, а також християнсько-демократичні партії стояли біля витоків процесу примирення. Європейський Союз став католицьким ідеалом, який долає національні кордони. Ще одним прикладом є процес замирення Німеччини та Польщі. Він став можливим завдяки пасторському листу, направленому у 1965 польськими єпископами своїм братам-німцям. Це дало поштовх подальшим спільним зусиллям щодо примирення німців та поляків. В цілому польсько-німецьке примирення сприяло інтеграції самої Німеччини та східноєвропейських країн пострадянського простору в рамках ЄС.

«Релігійні спільноти в Україні, зокрема, Католицька і Православна Церкви несуть моральні зобов'язання сприяти примиренню всередині України, а також українсько-російському примиренню», — зазначив проф. Казанова.

Ярослав Грицак навів як приклад досвід польсько-українського примирення. Вказавши, що сама ідея примирення між двома державами є концепцією суто європейською. Він навів приклади Вестфальської системи примирення і підкреслив, що дуже важливо аби відбулось україно-українське примирення, адже воно має в собі частину російсько-українського примирення, хоча зараз і про це говорити важко. За його словами навіть у глибокій кризі є елементи, на яких можна будувати нашу політику примирення.

Ярослав Грицак

«Я хочу навести три такі тези:

1. Російська весна в Україні не вдалася, план створити Новоросію зазнав краху. І сьогодні лінія розколу в Україні йде не по Дніпру, а між Дніпропетровською та Донецькою областями. Російська агресія дає нам певні можливості для примирення всередині.

2. Чим більша криза, тим глибші шанси вона дає для перетворень.

3. Українська криза не є тільки українською, і навіть не україно-російською, це криза європейська. Криза світового геополітичного порядку.

Важливу роль в політиці примирення відіграють Церкви, а зараз дедалі менше чути голос Церков у цьому суспільному діалозі. В примиренні цей церковний, християнський елемент дуже важливий», — підкреслив професор Я.Грицак.

єпископ Борис (Ґудзяк)

На скайп-зв'язку з Парижу виступив єпископ Борис (Ґудзяк), який зосередив свою доповідь на тоталітарних війнах у ХХ столітті, згадавши про мільйони людських жертв. Він звернув увагу на певні процеси, які були під проводом харизматичних лідерів ХХ ст.: Махатма Ганді, Мартін Лютер Кінг та Нельсон Мандела вплинули на цілі континенти.

У час війни, час агресії, час таких втрат, яких зазнає Україна, не просто говорити про ненасильницькі методології будування майбутнього. Сьогодні є необхідність в певних областях України захищати себе зі зброєю, але важливо започатковувати ці процеси примирення на прикладі Європи, де вони стартували ще під час самої війни.

«Я вважаю, що завдання нашої конференсії — це є завдання думати, творити моделі і діяти в напрямку майбутнього примирення. Для примирення потрібна справедливість, потрібна правда, потрібна інтенсивна наукова, культурна, соціальна, духовна, церковна праця над очищенням і зціленням пам’яті. Для примирення потрібне радикальне прощення, прощення, яке є знаком сили, це прощення, яке засвідчили Борис і Гліб прощаючи своєму братові наперед, з вірою, що справедливість і правда переможе, що життя спільноти збагачується при жертвах. В Україні потрібні провідники-лідери, які в час війни відважаться на пророчий підхід, зможуть повести людей, до того примирення яке нам необхідно», — підсумував владика Борис.

Після основних доповідей відбулася дискусія, учасниками якої виступили:

Вольфганг Шюссель, колишній федеральний канцлер Австрії;

Ян Томбінський, голова представництва Європейського союзу в Україні;

— Патріарх Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ;

Роман Ващук, надзвичайний і повноважний посол Канади в Україні;

Шігекі Сумі, надзвичайний і повноважний посол Японії в Україні;

— Архиєпископ Томас Галліксон, апостольський нунцій в Україні;

Віктор Єленський, заступник голови комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності;

Павло Шеремета, декан школи Державного управління УКУ, колишній міністр економіки та розвитку.

У Києві на високому міжнародному рівні говорили про «Примирення в Україні та майбутнє Європи»

Під час дискусії Ян Томбінський зауважив, що для примирення потрібні три речі: мова, яка буде зрозумілою для іншої сторони (позбавлена стереотипів, відкрита, проста, така, що випромінюватиме християнську віру, прозорість, чесність); визнання того, що ми всі різні (у кожного своє бачення, усвідомлення цього є відправною точкою для побудови спільного майбутнього); інституції (процес примирення має бути стабільним, сталим, його мають провадити і підтримувати сформовані з цією метою життєздатні інституції).

Вольфганг Шюссель запропонував  так розстановку пріоритетів: 1) припинення війни; 2) економічне відновлення країни; 3) внутрішній і зовнішній процес примирення.

«Україні потрібно відшукати нову сучасну ідентичність для молодого покоління. І ще одне. Рано чи пізно доведеться поговорити з іншою стороною, говорити завжди потрібно», — зазначив австрійський політик.

Павло Шеремета зауважив, що потрібно знайти спільну ціль, яка дозволить зберегти цілісність держави.

Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час дискусії додав: «На нас чигають такі небезпеки: 1) роз'єднання, загроза релігійному миру; 2) популізм (мало хто говорить про примирення, бо всі використовують популістську агресивну мову: конкурент, агресія, навіть УГКЦ багато робить, але мало говорить, офіційно інформує про дії); 3) мало уваги діалогу в суспільстві; приділяючи велику увагу окремій людині, ми недостатньо приділяємо уваги усьому суспільстві.

Конференція продовжиться 22 квітня. Сьогодні у програмі заплановані такі заходи:

Перша сесія. 9:00-10.40 год. - Травматичний досвід комунізму в Східній Європі: Осмислення і подолання

Друга сесія. 11:00-12.40 год. - Визначення плану дій щодо примирення в Україні: стратегії та небезпеки

Третя сесія. 13:40-15.20 год. - Примирення у міжнародному контексті: цінності,
суспільне благо та ціна свободи

15.40-17.40 год. - Круглий стіл: "Перспективи примирення в Україні та
його міжнародне значення".

17:45 год. - Закриття конференсії

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Останні коментарі

    • velovs@ukr.net | 25 лютого 2020, 18:38

      Р. S. І кого ця інфа зацікавить, то він, погугливши, - без особливих проблем - зможе знайти всі необхідні додаткові аспекти, деталі й подробиці цієї тематики.

    • velovs@ukr.net | 25 лютого 2020, 18:36

      "...коли проводилися реформи царів Єзекії й Йосипа, які дозволяли служіння Єдиному Богу виключно в Храмі Соломона..." --------- І це був, як добре знаємо, ПЕРШИЙ - знищений вавилонянами, а

    • Ігор Затятий | 25 лютого 2020, 15:23

      Знову мацкалі пролетіли, як фанера над Амманом.

    • velovs@ukr.net | 25 лютого 2020, 13:59

      Я ні 31 березня, ні 21 квітня 2019 р. взагалі НЕ БРАВ участі в тих президентських виборах. Це - ПО-ПЕРШЕ. ------ А, ПО-ДРУГЕ, суто кон'юнктурний "патріотизм" п'ятого (екс)президента, як

    • enzian | 25 лютого 2020, 12:20

      velovs@ukr.net, а зелені "ліволіберальні" клоуни, які завдяки таким "критикам", як Ви, прийшли до влади і яких Ви - вони більші патріоти, ніж Порошенко?

    Популярні статті місяця