На Буковині суд теж виправдав священика УПЦ МП за хресний хід під час карантину

У Чернівецькій області суд повернув поліції адміністративну справу щодо священика, якого правоохоронці вирішили притягнути до відповідальності через порушення карантину у Великодню ніч в селищі Красноїльськ.

Про це йдеться у матеріалах Сторожинецького районного суду, пише molbuk.ua.

Зазначається, що 19 квітня о 00.03 в Красноїльську настоятель церкви Святої Покрови організував релігійне зібрання громади без захисних масок церкві в кількості понад 10 осіб.

Сторожинецький районний суд вирішив повернути Сторожинецькому відділу поліції адміністративну справу щодо священика. У рішенні вказано, що воно оскарження не підлягає.

Раніше повідомлялося, що у Великодню ніч в одному з храмів Української Православної Церкви Московського Патріархату у селищі Красноїльськ Сторожинецького району очевидці зняли відеоролики, які свідчать про ігнорування священиками та вірянами всіх норм карантину.

Нагадаємо, 28 квітня Херсонський міський суд закрив справу щодо секретаря Херсонської єпархії УПЦ МП і священика Свято-Духовного кафедрального собору Максима Тарасенка, якого підозрювали у порушенні правил карантину.

В адмінпротоколі, який надійшов до суду, зазначалося, що 18 квітня о 23:40 год. на території Свято-Духовного кафедрального собору (вул. Преображенська, 36 у Херсоні) церковнослужитель проводив масовий релігійний захід, а саме Хресний хід під час святкування Великодня, в якій брало участь «понад 10 вірян». Цими діями, на думку поліцейських, батюшка порушив вимоги постанови уряду від 02.04.2020 року №255.

До суду батюшка не прийшов, але з’явився його захисник, який заявив: висунуте обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтується виключно на припущеннях. За словами захисника, секретар Херсонської єпархії УПЦ МП працює з документами, до його обов`язків не входить проведення релігійних заходів. Також зазначив, що жодного з учасників заходу, про який йдеться мова у протоколі про адміністративне правопорушення, не встановлено та допитано не було, а фото з роздруківки публікації, доданої до протоколу, зроблено в 2019 році.

У підсумку суд не знайшов підстав визнати належними та допустимими, надані правоохоронцями. Зокрема, на скриншоті, доданому до протоколу, який містить зображення людей, взагалі відсутнє зображення будь-кого з тих осіб в одязі священника. «Тому відомості, зафіксовані у вказаних документах, унеможливлюють встановити причетність особи до дій, зазначених у протоколі, а отже зробити висновок про його винуватість у вчинення інкримінованого йому правопорушення», - вважає суд.

Натомість Марганецький міський суд Дніпропетровської області визнав винним настоятеля храму Святого Преображення Господнього (УПЦ МП) у порушенні правил карантину (ст.44-3 КУпАП). Зокрема, він проводив богослужіння, в якому брало участь понад десяти осіб. Згідно з чинним законодавством, це підпадає під порушенням правил карантину, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм.

Визначаючи міру покарання, суддя врахував той факт, що священик раніше не притягувався до жодної відповідальності. Тому вказане правопорушення суд розцінив малозначним, а тому церковнослужителя варто звільнити від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Як вже писала РІСУ, Хмельницький міськрайонний суд закрив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності настоятеля Свято-Успенської церкви УПЦ МП за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

У суді настоятель храму не визнав вини, пояснив, що не організовував і не проводив того дня масові релігійні заходи, а здійснював богослужіння в храмі з трансляцією Богослужіння через гучномовець на вулицю. Крім того, стверджує, що в самій церкві не перебувало понад 10 прихожан.

Суд дійшов висновків, що до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не надано доказів того, що 5 квітня в Свято-Успенській церкві перебувало понад 10 осіб. У матеріалах справи є відеозапис, з якого вбачається, що на подвір`ї храму на відстані один від одного стоять чотири віряни.