Ухваливши мовний закон, нардепи проігнорували заклик лідерів Церков не маніпулювати мовою
Верховна Рада 3 липня 2012 року ухвалила в цілому закон про засади державної мовної політики, запропонований народними депутатами від Партії регіонів Сергієм Ківаловим та Вадимом Колесніченком.
Голосування за цей закон відбувалося під час бійки, тому депутати самі не зрозуміли, за що голосували. Оскільки опозиція зламала мікрофони, не було чутно, що ставить на голосування головуючий на засіданні перший віце-спікер Адам Мартинюк.
За ухвалення відповідного рішення проголосували 248 народних депутатів із 364 зареєстрованих в сесійній залі.
Як передає кореспондент УНІАН, при переслуховуванні диктофонного запису журналісти спочатку почули, що А.Мартинюк поставив на голосування питання про включення мовного законопроекту до порядку денного. Зокрема, цього вимагав лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов, який зауважив, що це вимога не лише його фракції, але й фракції КПУ.
Одразу після цих слів О.Єфремова у сесійній залі почалася бійка.
Як РІСУ повідомляла, Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій ще 25 травня 2012 року закликала народних депутатів не вносити на розгляд парламенту проектів законів, «які шкодять нормальному конституційному функціонуванню української мови», головно законопроект №9073 «Про засади державної мовної політики» за авторством С.Ківалова та В.Колесніченка (Партія регіонів).
Про це йшлося у Зверненні ВРЦіРО до Голови Верховної Ради Володимира Литвина і народних депутатів, підписаному черговим головуючим у ВРЦіРО, Главою УГКЦ Патріархом Святославом (Шевчуком), текст якого є в розпорядженні РІСУ.
«Висловлюємо нашу стурбованість ситуацією, яка склалася внаслідок внесення до порядку денного та розгляду Верховною Радою України проектів законів, які шкодять нормальному конституційному функціонуванню української мови, а головно – законопроекту "Про засади державної мовної політики"», – йдеться у зверненні.
«З прикрістю і сумом ми змушені констатувати, що кожного разу, перед важливими виборами у нашій державі деякі політики намагаються експлуатувати питання, які шкодять єдності українського народу та вносять розколи і замішання в суспільно-державний організм. Прикро, що предметом політичних маніпуляцій стають такі святі для державної самобутності і стабільності речі, як мова, історія та релігія», – констатують релігійні лідери.
Члени ВРЦіРО нагадували, що неодноразово зверталися до держави і суспільства з приводу таких питань. Зокрема, влітку 2006 році вони видали спеціальне Звернення до українського народу щодо функціонування мов та загроз сепаратизму.
«Мова – це дар Бога людям. Її покликання – єднати, а не розділяти людей, допомагати взаємному порозумінню, а не сіяти ворожнечу. Переконані, що в нашій державі не повинно мати місця протиставлення мов одна одній. Конституцією України не тільки закріплено державний статус української мови, але й закріплено обов’язок держави сприяти розвитку і функціонуванню російської та інших національних мов. Тому закликаємо державних, політичних і громадських діячів всіх рівнів додержуватися Конституції, не перетворювати мовне питання на предмет протистояння, не сіяти навколо його розв’язання ворожнечу й ненависть, пам’ятати про відповідальність за наслідки своїх рішень і дій не тільки перед народом, але й перед Богом», — йдеться у Зверненні 2006 року.
Проте, з жалем члени ВРЦіРО констатують, що «Верховна Рада України перед виборами знову стає майданчиком для сіяння загроз нашій державності. Невже з огляду на безпеку нашого державного буття, — важко винести ці питання за дужки політичного дискурсу?», — запитує Глава УГКЦ від імені колег з ВРЦіРО.
Тому релігійні лідери звернулися до Голови ВРУ та народних депутатів із проханням «не вносити на розгляд у сесійній залі Верховної Ради України вищезазначені законопроекти з огляду на їхню загрозу суспільному мирові та злагоді, загрозу культурі й самобутності українського народу та, навіть, – самому існуванню української держави».
Однак до думки очільників Церков нардепи не прислухалися.
