Патріарх УПЦ КП Філарет: Харківський собор 1992 року організували спецслужби (оновлено)
Предстоятель УПЦ КП Філарет переконаний, що Харківський собор, 20-річчя якого припадає на наступний рік, українські владики УПЦ провели з ініціативи органів держбезпеки, від якої вони тоді цілковито залежали. Тому собор, вважає він, був скликаний незаконно і рішення його теж незаконні. Таке твердження Патріарх УПЦ КП висловив у ексклюзивному інтерв’ю для РІСУ.
«Фактично цей «собор» скликали органи безпеки. Російські і українські, які тоді ще були під впливом російських. Тоді Союз тільки-но розпався, і в органах безпеки було багато поставлених Москвою. Тому одні служили незалежній Україні, а інші служили ще Радянському Союзу, Москві. І ось оці, які у нас служили Москві, зібрали українських архиєреїв», - каже глава Київського Патріархату.
Харківський собор, нагадаємо, відбувся 27-28 травня 1992 року. На ньому тодішнього Предстоятеля УПЦ Філарета українські владики «викрили у гріхах», і «розкольницькій діяльності», змістили з посади, а на це місце обрали Митрополита Володимира (Сабодана). Собор, як відомо, скликав митрополит Харківський Никодим (Руснак). Як вважає Патріарх УПЦ КП Філарет, збирати архиєреїв та проводити церковні збори такого рівня мав право лише перший єпископ, Предстоятель Церкви, а «не рядовий харківський архиєрей».
«Це означає, що знайшлася сила більша, ніж Предстоятель Церкви. Це й була сила таємна – сила органів безпеки держави, і не нашої держави. А треба сказати, що всі архиєреї в Радянському Союзі, всі без виключення, мали контакти з органами безпеки. І тому ці органи безпеки сказали їм: вам треба їхати в Харків на собор», - зазначив Патріарх Філарет.
За словами Патріарха Філарета, напередодні собору, він застерігав тодішнього Президента Леоніда Кравчука, що церковні збори у Харкові скликаються з порушенням Статуту Церкви. Але Глава держави не придав цьому особливого значення.
«Коли обрали там Митрополита Володимира, він став розводити руками, що нічого вже не зробити, і тоді сказав, що ми як держава, цей «собор» не визнаємо. І тоді була заява президії Верховної Ради, що це незаконно. Заяви ці зробили, а надрукувати – не надрукували. Пройшов день – не друкують. Я до Леоніда Макаровича: чому ж заяви не друкують? Ну, каже, не всі ще погодили. І хто ж не погодив? Всі погодили! А Євген Кирилович (Марчук - ред.) не поставив!», - пригадує Предстоятель УПЦ КП.
«Потім він погодив, але вже після того, як Президент йому сказав. Це ще одне підтвердження того, що «собор» був скликаний незаконно, не Церквою, а службами безпеки, при чому ініціатори були не наші, а ініціатори – Москва, звідтіля все пішло», - додав він.
Патріарх Філарет упевнений що усі «таємниці» Харківського Собору 1992 року ще розвідають дослідники. Однак вже нині, каже він, достеменно відомо, що ініціаторам його скликання і організаторам не вдалося досягти свої мети – знищити «філаретівську Церкву».
«Не вийшло! Вони ж думали так: якщо вони мене усунуть, то і весь єпископат – у них, і Церква незалежна не буде існувати. І тому професор отець Віталій Боровой з Москви, коли була тут міжнародна конференція в Лаврі, вже після всіх цих подій 1992 року, сказав таку фразу: ми все передбачили, можливе і неможливе, для того, щоби Філарет нічого не міг зробити, але ніхто з нас не передбачив, що він може об’єднатися з автокефалістами! Бо до цього я виступав проти Автокефальної Церкви, і вони це знали. Але я виступав не взагалі проти автокефалії – що, я, українець, проти себе буду виступати? Але я виступав проти автокефалії в умовах Радянського Союзу! Бо вважав, що це нереально», - заявив Предстоятель УПЦ КП.
До цього часу Патріарх Філарет шкодує, що тоді, 20 років тому, не поїхав на Харківський собор.
«Моя помилка була в тому, що я не поїхав на цей «собор». Мене не запрошували, але я знав про нього і міг, як Предстоятель, туди поїхати… Якби я поїхав туди, то вони Володимира б не обрали, і нічого з цього так званого собору не вийшло би. Бо моя присутність не дала б їм цього зробити. Так само, як на тому Архиєрейському Соборі РПЦ в Москві в квітні 1992 р., де я був присутній, мене хотіли засудити, – а замість цього «подякували за понесені труди» і благословили служити на будь-якій кафедрі УПЦ. Бо ту правду, яку я на Соборі говорив, вони спростувати не могли», – сказав у другій частині інтерв’ю Патріарх Філарет.
