• Головна
  • Новини
  • Головна проблема державно-конфесійних стосунків — відсутність діалогу, але на цьому проблеми не завершуються...

Головна проблема державно-конфесійних стосунків — відсутність діалогу, але на цьому проблеми не завершуються

14.02.2011, 11:44

У 2010 році, після чергових президентських виборів, ситуація зі свободою віросповідання трохи змінилась. І особливостями нинішнього етапу державно-конфесійних взаємин в Україні є згортання діалогу між владою та конфесіями на найвищому рівні, окрім УПЦ в єдності з Московським Патріархатом.

«Ключовим питання в сфері свободи віросповідання та державно-конфесійних стосунків в Україні є відновлення повноцінного діалогу з боку Президента України з конфесіями. Насамперед це стосується його зустрічі із Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій, в якій представлено близько 95 відсотків релігійної мережі України», — наголосив на прес-конференції в Києві 9 лютого голова правління Інституту релігійної свободи (ІРС) Олександр Заєць.

Експерт повідомив, що протягом останнього десятиліття в Україні загалом було забезпечено право громадян на свободу віросповідання. «Цьому певною мірою сприяла позиція органів влади, представників конфесій і громадськості. Стосунки між державою та конфесіями в цей період, окрім року, який минув, розвивались в напрямку розбудови партнерських взаємин», — сказав О.Заєць.

З року в рік відбувалися зустрічі глав і представників Церков і релігійних організацій з вищим керівництвом держави. На таких зустрічах обговорювалися актуальні питання, і це давало поштовх до розвитку державно-конфесійного діалогу на рівнях міністерств і обласних державних адміністрацій. Відповідно, за цей час було вирішено низку проблемних питань. Це стосувалось соціальних, економічних аспектів діяльності релігійних організацій.

Також проводились постійні консультації між представниками влади та конфесій при підготовці проектів нормативних актів, які стосувалися свободи віросповідання. «Дійсно було усвідомлення того, що закон, ухвалений у 1991 році, а останні серйозні зміни в якому відбулися в 1993 році, забезпечував певний баланс в релігійному середовищі», — зазначив О. Заєць.

«У 2010 році, після чергових президентських виборів, ситуація зі свободою віросповідання трохи змінилась. І особливостями нинішнього етапу державно-конфесійних взаємин в Україні є згортання діалогу між владою та конфесіями на найвищому рівні, окрім УПЦ в єдності з Московським Патріархатом, що в свою чергу впливає на стан державно-церковного діалогу на рівні органів виконавчої влади», — повідомив голова правління Інституту релігійної свободи. У кількох міністерствах така співпраця продовжується, але у деяких вона загальмувалася. У багатьох областях у 2010 році не відбулося жодного засідання рад релігійних організацій при обласних державних адміністраціях. Священнослужителі твердять, що в деяких областях вони не можуть достукатися до керівництва ОДА і вирішити свої проблеми.

«Це такий загальний процес в Україні, який торкнувся органів влади при підготовці проектів нормативних актів, які стосуються питань свободи віросповідання», — наголосив Олександр Заєць. — «Наразі указом Президента України доручено двом міністерствам підготувати відповідні проекти нормативних актів. І, враховуючи ті тенденції і ту практику, є низка Церков і релігійних організацій, зокрема УПЦ, УПЦ КП, УГКЦ, протестантські спільноти, об’єднання юдейських організацій, Духовне правління мусульман Криму, які звернулись до Міністерства культури і Міністерства юстиції з тим, щоб відповідно до порядку проведення консультацій з громадськістю, який затверджений Кабінетом міністрів України, провести такі консультації на рівні цих міністерств. Подивимось, якою буде реакція найближчим часом».

Експерт також констатував посилення адміністративного тиску органів влади на релігійне середовище. Зокрема, за минулий рік Інститут релігійної свободи зафіксував від 20 до 30 випадків, коли податкові органи зверталися до судових установ про припинення діяльності релігійних організацій на підставі Закону про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців. «При цьому були випадки, коли суди розглядали такі питання, ухвалювали рішення на користь податкових органів, не посилаючись при цьому на спеціальний закон, який регламентує стосунки релігійних організацій. В тих випадках, де суди звертали увагу на цей спеціальний закон, релігійні організації були захищені від таких дій податкових органів», — звернув увагу голова правління ІРС.

Інша поширена проблема — перешкоди з боку влади на реалізацію громадянами і релігійними організаціями права на мирні зібрання. Експерт нагадав про проблеми у вірних УПЦ КП, які збиралися у Києві на хресний хід, щоби відсвяткувати річницю хрещення Русі-України. Тоді їм чинили перешкоди працівники ДАІ, а Міністерство внутрішніх справ не дало вичерпних пояснень на запити з цього приводу представників УПЦ КП і народних депутатів. Також, за словами О.Зайця, проблеми щодо мирних зборів також полягають у законопроекті про порядок організації і їх проведення, який тепере перебуває в другому читанні у парламенті, оскільки в ньому є норма, яка певною мірою дискредитує релігійні організації порівняно з іншими організаціями.

Коментуючи указ Президента України про ліквідацію Державного комітету у справах національностей та релігій, експерт зауважив: «Ситуація наразі така, що до кінця незрозуміло, як відбуватиметься реєстрація, який буде порядок отримання статусу юридичної особи релігійними організаціями, яким буде порядок припинення діяльності релігійних організацій. І тому це також глибоко турбує релігійне середовище. І в цьому контексті хотів би нагадати, що в грудні 2010 року Всеукраїнська Рада Церков та релігійних організацій зверталася до Президента України з приводу цього питання, також були звернення окремих конфесій. Наразі ми знаємо, що конфесії висловили своє занепокоєння, своє застереження з приводу можливих термінових змін до дійсного Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», тому що вони вважають, що такі зміни можуть призвести до порушення певного релігійного балансу в конфесійному середовищі, а також до виникнення напруги у міжконфесійних стосунках».

Завершуючи свій виступ на прес-конференції, присвяченій підсумкам стану релігійної свободи за перше десятиліття і 2010 рік зокрема, голова правління Інституту релігійної свободи Олександр Заєць наголосив, що ключова проблема державно-конфесійних стосунків на сучасному етапі полягає у відсутності діалогу між державним керівництвом і представниками різних конфесій. За рік свого президентства Віктор Янукович не висловив пропозиції Всеукраїнській Раді Церков і релігійних організацій зустрітися для обговорення актуальних справ. «І тільки після відновлення такого діалогу можна, на думку представників конфесій, говорити про конкретні законодавчі зміни. Бо, як вони вважають, якщо не буде такого діалогу, то є дуже великий ризик, що будь-які навіть нормальні законодавчі ініціативи можуть бути змінені в парламенті на користь певної конфесії чи призвести до дискримінації в релігійні сфері країни».

«Наостанок хотів би сказати, що ті законодавчі ініціативи, які зараз ініціюються в сфері релігійної свободи указом Президента України, робляться під приводом того, щоб виконувати зобов’язання України перед Радою Європи. І в цьому контексті хотів би зазначити, що однією з головних засад діяльності Ради Європи є ведення суспільного діалогу. Тобто не може бути мови про виконання будь-яких зобов’язань, якщо держава не забезпечує і не веде діалог з суспільством і, зокрема, з конфесіями», — наголосив Олександр Заєць, голова правління Інституту релігійної свободи.