Єпископат УГКЦ у зверненні до Президента наголосив, що Софія Київська може бути передана Церкві тільки тоді, коли чотири Церкви-сестри повернуться до первісної єдності

5 січня 2011, 11:51 | Державно-конфесійні стосунки | 9 |   | Код для блогу |  | 

sofiya_kyivska.w.jpgВідкритий лист Президентові України від імені єпископату УГКЦ щодо собору Софії Київської є відповіддю на обговорення 22 грудня Гуманітарною радою при Президентові України пропозиції щодо передачі цього собору заповіднику «Києво-Печерська лавра».

«Ця звістка стривожила єпископат, духовенство та мирян Української Греко-Католицької Церкви, бо всі ми переконані, що такий акт передачі зробить тисячолітню пам’ятку української культури та духовності храмом однієї гілки Київської Церкви – Української Православної Церкви, що у єдності з Московським Патріархатом, та виключить три інші гілки: Українську Православну Церкву Київського Патріархату, Українську Автокефальну Православну Церкву та Українську Греко-Католицьку Церкву, які рівною мірою є спадкоємицями тих, хто будував, оздоблював, малював і розвивав цей собор упродовж понад шістсот перших років його тисячоліття, бо протягом наступних років опіка над цією всенародною святинею – через злощасні поділи між християнами колись єдиної Київської Церкви – переходила з рук до рук. Говорячи про Київську Церкву маємо на увазі Церкву, що народилась з Володимирового хрещення та до 1620 року мала одного Предстоятеля, який кермував нею зі стольного города Києва», – наголошує у листі від імені єпископів Глава УГКЦ Патріарх Любомир.

Як сказано у листі, святиня зараз знаходиться під нейтральною опікою Української держави, таким чином переставши бути можливим каменем спотикання та приводом для міжконфесійних претензій і міжусобиць. Разом з тим, єпископи УГКЦ зауважують, що опіку держави над церковною культовою спорудою не можна вважати ідеальним варіантом, але в цій конкретній ситуації – «це єдиний спосіб не допустити до можливих протистоянь, які завжди набирають особливо жорстоких форм, коли базуються на конфесійному ґрунті».

«Кожна із чотирьох гілок колись єдиної Київської Церкви може наводити аргументи на користь свого виняткового посідання цього центрального і знакового для української духовної ідентичності храму. Але жоден аргумент чи їхня сукупність не є достатніми для доказу якогось ексклюзивного права, бо в корені всієї проблематики лежить жахливий факт церковного поділу, що за своєю суттю є антихристиянським і антицерковним. На превеликий жаль, ніхто із нас не може сказати, що він не завинив у цій трагедії. Тільки тоді, коли ми всі однаково визнаємо наш гріх, покаємося і повернемося до первісної єдності, держава спокійно, без страху перед суспільними потрясіннями може повернути цю святиню об’єднаному під проводом одного Патріарха народові», – йдеться у листі.

Єпископи УГКЦ висловили задоволення тим фактом, що члени Гуманітарної ради при Президентові України не підтримали подану пропозицію, бо, на думку єрархів, її схвалення «роз’ятрило б велику рану вікового поділу в душі нашого українського народу і замість посприяти її загоєнню – безповоротно поглибила б її, провокуючи нові протистояння і напруження в українському суспільстві».

«Ми не хочемо такого негативного для нас усіх розвитку подій, бо стоїмо на порозі святкування тисячоліття цієї святині, яка пережила стільки лихоліть та надихала наш народ надією. Важливість собору Святої Софії в історії та духовності всього нашого народу передбачає не лише організацію святкувань на найвищому державному рівні (за що ми висловлюємо визнання ініціаторам таких святкувань з боку держави), а й – що не менше важливо – проведення цих святкувань з обов’язковою і рівноправною участю усіх чотирьох гілок колись єдиної Київської Церкви. Що стосується нашої Церкви, то ми готові делегувати свого представника до оргкомітету та активно включитися у підготовку та проведення святкових заходів», – наголошують владики УГКЦ.

В УГКЦ сподіваються, що святкування тисячоліття Святої Софії стане «справді об’єднавчим і промовистим знаком лише за умови, що чотири Церкви-сестри, щиро сповняючи Христову волю «щоб усі були одно», зможуть подати одна одній руки та обійнятися у цій нашій всенародній святині під покровом Богородиці Оранти – Його і нашої Матері».

Система Orphus
Рейтинг
0
0
9коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • nemrod | 5 січня 2011, 23:07
    Коментувати коментар

    Валерію вірному прихильнику сергіанства! Думаю коментарів rusalku достатньо, аби ви задумались, тому перед тим як говорити про зраду вартує прочитати привітальний лист товаришу сталіну від вірних сергіаністів. А гріх сергіанства діятиме доти, поки не покаєшся...

  • rusalka | 5 січня 2011, 21:32
    Коментувати коментар

    До кого звертаються владики? До донецких? Та у этих ребят просто понятия, которых униатам никогда не понять... Ієрархи УПЦ хотіли б єдності всіх церков, але тільки в такий спосіб як це було у 1946 року у Львові! Це факт! Вони офіційно ніколи не те що не покаялися за цей злочин, але навпаки схвалюють "собор" 1946 р., несправедливо звинувачуючи "уніатів у співпраці з фашистами", і ще сміють після цього стояти перед престолом Божим з такою чорною диявольською злобою у серці?! До 1989 в РПЦ не було жодного єпископа без затвердження КПСС і КГБ. І їхні наступники також не дуже далеко утекли - традиція... :) А Лавру, найбільшу святиню України, як вони спаплюжили! І з цими людьми про щось говорити?! ((Якщо цей мій коментар вам не нравицця, можете його видалить)).

  • Валерій | 5 січня 2011, 15:08
    Коментувати коментар

    Як то кажуть, нічого особистого, але...Яке відношення до православного храму може мати церква, яка колись це ж православ"я зрадила?

    • anatolius | 5 січня 2011, 15:53
      Коментувати коментар

      За Вашою логікою, цей храм пішов за "зрадниками", оскільки митрополит Київський теж "зрадив". Тому яке право мають православні (в конфесійному значенні) претендувати на це?

    • rusalka | 5 січня 2011, 21:45
      Коментувати коментар

      Треба зрозуміти просту річ. Українська Греко-Католицька Церква має свою точку зору на це питання. Вона вважає себе істинно православною через єдність із Вселенською Церквою і Римом (Апостольською Столицею). Православіє, на її думку, зрадили якраз ті Церкви, які відпали від єдності із Вселенськими Римськими Архієреями, а тому повнота православія не може бути тільки у певній локальній церкві (Візантійській, Олександрійській і т.п.) але мусить бути характерним для цілого організму Вселенської Церкви. Інакше, "католицизм" і "православіє" - це поняття, які доповнюють одне одного, а не протирічать собі взаємно.

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Останні коментарі

  • Halo | 26 травня 2020, 16:31

    Наскільки я знаю, саме так обстоять справи щодо Успенського собору на Верхній території, бо він підпорядковується музею. А от щодо Ближніх та Дальніх Печер ситуація складніша. Одна справа -

  • velovs@ukr.net | 26 травня 2020, 14:12

    Нинішня - секулярно-ліволіберальна влада, дуже схоже і на жаль, досить далека від дійсного розуміння і врахування глибинних - духовно-релігійних потреб віруючих людей... ------- З іншого ж боку, як

  • velovs@ukr.net | 26 травня 2020, 13:57

    Чинний мер Дніпра дійсно: чоловік він, судячи з усього, затято-безбожний (в Бога ніяк не вірить) і ще публічно хизується цим! Та взагалі: багато чого собі нахабно дозволяє...

  • velovs@ukr.net | 26 травня 2020, 06:55

    Р. S. До речі, доволі подібні і схожі - ксенофобно-екстремістські, за змістом, постулати та ідеї - свого часу - активно пропагували й поширювали ніхто інші, як саме німецькі нацисти! Одначе: до чого

  • velovs@ukr.net | 26 травня 2020, 05:15

    Мовляв, нам "варто", геть "відмовитися" від своєї високої національної культури й благодатної духовності, життєдайної моралі і традицій, довгими століттями витворених і розвинутих

Популярні статті місяця