Муфтій Саїд Ісмагілов пояснив, чому мусульмани в Криму не чинять опір так, як в Чечні

10 січня 2018, 15:44 | Іслам | 1 |   | Код для блогу |  | 

Про особливості міжнародної релігійної політики і утиски мусульман в анексованому  Криму розповів муфтій Духовного управління мусульман України «УММА» Саїд Ісмагілов виданню «Крим реалії».

Саїд_Ісмагілов.jpg

На питання про те, чому мусульмани в Криму не чинять опір так, як в Чечні, де мусульмани влаштували джихад проти російських окупантів, Саїд Ісмагілов відповів:

«Тому що мусульмани ‒ це не терористи. Подібні дії ніяк не стосуються ісламу. Справа в тому, що чеченці просто воювали, як уміли. У Криму в мусульман немає зброї. У той же час близько 20 тисяч українських силовиків перебували на півострові на момент анексії. Згідно з Конституцією, саме вони мали захищати Крим. Чого чекати від беззбройних громадян, якщо не діють військові?»

У Росії, на переконання Саїда Ісмагілова, вже влаштовували підставні теракти з політичних мотивів: є версія, що житлові будинки на початку 2000-х підривали спецслужби, щоб розв'язати руки Володимиру Путіну в Чечні:  

«Можливо, вони навіть знайшли ідейних людей з-поміж мусульман, які брали участь у цій виставі. Однак у Криму таких просто немає, так само як і тих, хто порадів би жертвам заради якоїсь ідеї або визвольної боротьби. Можливо, саме тому Росія не влаштовує криваві інсценування на півострові ‒ в Чечні все ж був збройний спротив, який можна в усьому звинуватити. Але, як ми бачимо, це не заважає російським спецслужбам фальсифікувати судові процеси проти кримськотатарських активістів у так званих справах «Хізб ут-Тахрір». На жаль, будь-який житель Криму ‒ не тільки мусульманин ‒ може опинитися під прицілом цієї машини».

Система Orphus
Рейтинг
0
1
1коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • kotzk | 11 січня 2018, 09:58
    Коментувати коментар

    Две могилы у человека - одна война, вторая - любовь. Обе навечно отрезают от Бога. Про войну пророки уже много сказали, про любовь невнятно. Пытались святые после них уточнять. К аскетизму склонны те, кто имеет самый долгий духовный путь в истории. Требовать его от животных видов запрещено, внимание от них нужно отделять, обращать на полезное для себя развитие, а не на борьбу с 'насекомыми'. История с Крымом понятна после посещения музеев истории, археологии в Симферополе. Увлекательные выставки национальных групп, проживающих на территории Крыма, очень хорошее качество работы, подбора информации. Два музея неподалёку друг от друга на ул. Пушкина, если не ошибаюсь. Симферополь - собиратель. Чего? Этносов, религий, маршрутов? Там историческая узловая станция, и весь Крыма можно так назвать. Ходили племена с религиями с юга, востока на северо-запад, через Крым, всвязи с морями? Транспорт был водный, остальная техника не развита, поэтому столько ажиотажа было связано с приморскими территориями. При правильной экономике, религии, политике, нет ажиотажа с транспортом между государствами. Значит, нет очагов избыточного привлечения внимания к себе отдельными областями, как правило, транспортными узлами, считавшими себя стратегически важными. Если убрать миф о международностях и необходимостях международных связей, нет конфликтов конфуцианского типа, искусственных, от эволюционной недоразвитости. Кто заинтересован в создании ажиотажа о себе? Ребёнок, немощный, одинокий, неимущий, удаленный, не развитый, не духовный (не мудрый). Они являются причиной и войны и страстей 'любви'. У них не было, им не хватает из зависти того, что у других было. Они не могут взять умом, хотят повторять телом то, на чем другие уже убили себя и цивилизацию, отказались. Значит, 'питаются' чужими отходами прошлого. Или ассоциативно, или по общей матрице замкнутой спиральной системы мироздания являются глистами или червями в компосте. Возможно и такая жизнь после смерти у тех, кто не стал личностью, а служил какой-то любви или войне, субстанции животного образа жизни. Умерев, сливается с землёй и подземными обитателями. С сознанием исторического прошлого, хотя бы, если повезло, хоть такой ад, не худшее из возможного эти муки. Если сожгли в крематории или на костре? Остаётся в воздухе или в урне? Смотря какое было сознание до смерти. Если любил себя, остался в своём прахе. Если любил других, в их прахе. Если переживал духовно и строил свой разум общественного типа в переживании к людям общества, конкретно, к личностям и группам, а не как политики абстрактного бизнес-типа, остаётся самим этим обществом, историей, религией. Нет страха смерти, осталось то, что строил, развивал в общей душе. Умирая, остаётся пользой для общей души, сливаясь с ней своим опытом. Умирает мой мозг, но не мой опыт в общей душе. Каждый вновь рожденный пользуется любым опытом прошлого. Свободно. В норме - бесплатно. Поэтому говорят: я - это все, все - это - я. Но кто этот я для всех - определяет опыт и степень полезности для общества. Не иллюзорная мечтательная фантазия. Не важно, террористы или озабоченные любовью, их равно стирает смерть в небытие, к миллионам уже бывшего подобного праха однообразия. В нефть, хранящуюся память о пластах покойных цивилизаций, она едина и молчит, не осознает себя личностями.

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Останні коментарі

  • Михаил | 24 січня 2018, 13:01

    А поздравил ли "святейшего владыку" хоть кто-то из Константинопольской, Александрийской, Антиохийской, Иерусалимской, Русской, Грузинской, Сербской, Болгарской, Румынской, Кипрской,

  • velovs@ukr.net | 24 січня 2018, 12:47

    Ці запитання, напевно, не зовсім до МЕНЕ... :-) Одначе я ТВЕРДО знаю, що благословенна ЄДНІСТЬ і ЗГУРТОВАНІСТЬ поміж різними християнами - це свята й однозначна воля і план-задум Божі!!! :-) Але НІЯК

  • Магадан | 24 січня 2018, 11:45

    ну так чого вони тоді не закріпили це об"єднання, мякщо їм заважали верхи, то чому їх не відстороннили. Ваша демагогія..така демагогія

  • velovs@ukr.net | 24 січня 2018, 11:25

    "Бо приєднатись УГКЦ до УПЦ чи УПЦ КП не може, через те, що в УГКЦ інші догмати віри." ----------------------- Реальний приклад того, як ДІЙСНО нині може творитися ПРАВДИВА єдність

  • velovs@ukr.net | 24 січня 2018, 10:45

    "Зустріч Папи з українськими мігрантами є знаком його пастирської турботи про них та виявом солідарності з усім українським народом, котрий вже декілька років страждає від війни на Донбасі», –

Популярні статті місяця