Патріарху Філарету сьогодні 83 роки
Предстоятель УПЦ КП Філарет 23 січня святкує свій 83 день народження. Його ім’я нерозривно пов’язано із створенням незалежної української Церкви - УПЦ КП.
Він народився 1929 року в с. Благодатне на Донбасі.
1948 р. після успішного закінчення Одеської духовної семінарії зарахований студентом Московської духовної академії. 1 січня 1950 р. прийняв чернечий постриг з ім'ям Філарет, а 15 січня ц.р. висвячений Патріархом Алексієм І в єродиякони. 1952 р. на свято Пресвятої Трійці став єромонахом.
1952 р. захистив дисертацію з богослов'я "Вчення про відкуплення святих отців ІV століття - Афанасія Великого і Григорія Богослова". 12 липня 1958 р. підвищений до сану архимандрита і призначений ректором Київської духовної семінарії.
1960 р. під час чергової хвилі переслідування Церкви комуністичним режимом ліквідовано Київську семінарію, а архимандрит Філарет стає керуючим справами Київського екзархату і настоятелем Володимирського собору в Києві.
У лютому 1962 р. архимандрит Філарет висвячений на єпископа і призначений єпископом Лузьким, вікарієм Ленінградської єпархії.
У тому ж 1962 р. владику Філарета призначено вікарієм Середньо-Європейського екзархату, а незабаром - єпископом Віденським і Австрійським. Про ці часи він згадує, як найбільш спокійні. За його правління було оновлено російський православний храм у Відні, організовано релігійне життя громади, яка складалася насамперед зі старої і нової еміграції.
Незабаром Філарет повертається до Москви з призначенням на єпископа Дмитровського, вікарія Московської єпархії і ректора Московської духовної академії.
25 лютого 1968 р. Філарет підвищений до сану митрополита. Як представник РПЦ, він відвідав близько 100 країн світу, брав участь та очолював делегації від РПЦ на міжнародних конференціях, засіданнях Всесвітньої Ради Церков.
На кінець 80-х рр. митрополит Філарет займав одне з чільних місць у РПЦ. Не випадково його у травні 1990 р. після смерті Патріарха Пімена Священний Синод таємним голосуванням обирає місцеблюстителем патріаршого престолу, що було вагомим кроком до майбутнього обрання вже Патріархом. Це викликало переполох серед російського єпископату, невдоволеного владними амбіціями владики Філарета, а ще більше обуреного тим, що українець може стати Московським Патріархом. Як результат, митрополит Київський не зайняв навіть друге місце за кількістю голосів під час патріарших виборів на Помісному Соборі РПЦ 7-8 червня 1990 р. Невдоволений такими виборами, Філарет повертається в Україну. На той час Київський екзархат вже було перейменовано в Українську Православну Церкву.
Після невдалого державного путчу в СРСР і проголошення Верховною Радою незалежності України митрополит Філарет бере рішучий курс на відділення УПЦ від РПЦ. 1-3 листопада 1991 р. в Києві відбувся Помісний Собор УПЦ, який проголосив автокефалію. Митрополит на основі рішень Собору звернувся до Патріарха Алексія з проханням надати канонічну автокефалію УПЦ.
Московська патріархія відреагувала негативно. Митрополиту Філарету заборонили рукоположити архиєреїв, видавати звернення і накази. Група єрархів УПЦ скликає до Харкова 27 травня Собор, на якому 18 присутніх з 20 існуючих українських єпископів звільнили митрополита Філарета від обов'язків Предстоятеля УПЦ і заборонили йому священослужити. Новим Предстоятелем УПЦ обрано владику Володимира (Сабодана), митрополита Ростовського і Новочеркаського.
У відповідь митрополит Філарет 25 червня 1992 р. проводить Всеукраїнський Православний Собор, на якому відбулося об'єднання УАПЦ з частиною УПЦ в нову структуру - УПЦ КП. Сам митрополит став заступником Предстоятеля УПЦ КП Патріарха Мстислава, хоча реально саме в його руках було зосереджено всю повноту влади у Церкві.
Після смерті Патріарха Мстислава 1993 р. наступним Предстоятелем УПЦ КП стає Патріарх Володимир (Романюк), а митрополит Філарет зберігає за собою посаду заступника. Через важкий стан здоров'я владики Володимира управління УПЦ КП зосереджується в руках Патріарха Філарета.
22 жовтня 1995 року На Всеукраїнському помісному соборі митрополита Філарета обрано Патріархом Київським і всієї Руси-України.
2000 р. вийшли в світ перші томи повного зібрання послань і проповідей Предстоятеля УПЦ КП.
Патріарх Філарет підтримав візит Папи Римського Івана Павла ІІ в Україну, взяв участь у зустрічі Святішого Отця з членами Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій.
Наприкінці 2003 р. був членом-засновником Наради представників християнських Церков України.
З нагоди 75-річчя від дня народження 23 січня 2004 р. нагороджений Президентом України орденом князя Ярослава Мудрого 3-го ступеня.
