• Головна
  • Новини
  • «Влада дозволила відродження УАПЦ, щоби протидіяти відродженню Греко-Католицької Церкви», – Патріарх Філарет...

«Влада дозволила відродження УАПЦ, щоби протидіяти відродженню Греко-Католицької Церкви», – Патріарх Філарет

22.12.2011, 19:21
«Влада дозволила відродження УАПЦ, щоби протидіяти відродженню Греко-Католицької Церкви», – Патріарх Філарет - фото 1

"Я не підтримував Автокефальну Церкву, яка на той час вже існувала, тому що знав – в умовах СРСР вона ненадовго дозволена. Вона дозволена настільки, наскільки відіграє роль, яку для неї передбачає радянська влада: не допустити розповсюдження Греко-Католицької Церкви по всій Україні".

Філарет.jpgexklusiv.gif«Я не підтримував Автокефальну Церкву, яка на той час вже існувала, тому що знав – в умовах СРСР вона ненадовго дозволена. Вона дозволена настільки, наскільки відіграє роль, яку для неї передбачає радянська влада: не допустити розповсюдження Греко-Католицької Церкви по всій Україні. І якби Радянський Союз ще продовжив існувати, то Автокефальна Церква з часом би припинила своє існування – її ліквідували би, як це робили раніше. Про це сказав Глава УПЦ КП Патріарх Філарет в інтерв’ю для РІСУ з нагоди 20-річчя проведення Собору УПЦ, який 1-3 листопада 1991 року проголосував за автокефалію Української Церкви.

Патріарх розповів про три етапи відродження УАПЦ, від 1921 до 1989 року.

«Чому влада допустила це відродження у 1989 р.? Колись відкриються архіви і все стане достовірно відомим, але моя думка така – влада дозволила це відродження, щоби протидіяти відродженню Греко-Католицької Церкви. Саме тоді УГКЦ почала виходити з підпільного стану, знаходила підтримку в патріотичних колах, у сил, які хотіли мати українську державу. Влада вже не могла цьому відродженню перешкодити, але для того, щоби йому протидіяти, вона пішла на такий крок – дозволила відродитись автокефальній Православній Церкві», – наголосив Патріарх Філарет.

Ще одне міркування Патріарха Філарета, чому влада не перешкоджала відродженню УАПЦ – це бажання нейтралізувати вплив Галичини на Україну: «Мабуть думали так: нехай в Галичині буде боротьба, релігійна боротьба – але ця боротьба буде всередині. А решта України буде чути про цю боротьбу, про насильство, відібрання храмів – і буде боятися підтримувати українські патріотичні сили. Мабуть, і на це влада розраховувала».

Патріарх Філарет, який у 1990 році був місцеблюстителем Патріаршого Престолу, наголосив, що на Помісному Соборі РПЦ поставив питання про розширення прав Українського Екзархату в РПЦ, бо розумів, що автокефалія в умовах СРСР є неможливою.

«Я поставив питання перед Собором РПЦ про надання Українському Екзархату теж більших прав…. На Помісному Соборі ми отримали принципову згоду на самостійність і незалежність, а на наступному Архиєрейському Соборі РПЦ в жовтні 1990 р. вже розписали, в чому буде полягати самостійність. Хоча, як показав час, розписали недостатньо, бо РПЦ статус самостійності дала, але і тоді, і тепер, не хоче, щоби Українська Церква була справді самостійною», – наголосив Глава УПЦ КП.

В 1991 році, після проголошення Україною незалежності, Патріарх Філарет скликав у вересні 1991 р. Архиєрейський Собор, який прийняв рішення про скликання Помісного Собору з однією метою – вирішити питання про повну автокефалію. Цей Собор, який відбувся  у Лаврі 1-3 листопада 1991 року, заявив, що Український Церкві тепер потрібна повна автокефалія, повна адміністративна незалежність від Московського Патріархату.

«Я розраховував на те, що в Москві вистачить мудрості побачити логіку історичного процесу і не опиратися неминучому. Бо якби погодилися – були би дві братні Церкви. Незалежні, але братні, і підтримували б одна одну. А ще розраховував на однодумність в УПЦ. Бо на Соборі всі були за автокефалію. Зараз в це навіть важко повірити – але тоді справді всі були за незалежність. І мені, як Предстоятелю, всі висловлювали повну підтримку. Ми вирішили звернутися до Москви. Але там нас не зрозуміли… Вони думали, що якщо Філарета не буде – то ніякого руху за автокефалію теж не буде», – підсумував в інтерв’ю Патріарх Філарет.