«Кіборгів», воїнів АТО та учасників Майдану зобразили на унікальній іконі
Усіх сучасних захисників України зобразили на іконі в Свято-Преображенському соборі в містечку Кременці на Тернопільщині.
Новітній образ зробили масштабним – 70 м кв. У центрі – святий Юрій, який бореться з дияволом. Демон зображений двоголовим орлом, якого Юрій Переможець, увінчаним синьо-жовтою стрічкою, пронизує списом, повідомляє ІА ЗІК.
З обох боків – фігурки людей. Це – сучасні українці, які борються за свою землю.
На великому полотнищі знайшлося місце майданівцям, серед яких – Герої Небесної сотні, чоловік з дерев’яним щитом, дівчина-волонтер, журналіст.
Іншим символом, котрий уособлює боротьбу українців, є вежа палаючого Донецького летовища з українським стягом на вершині. Поряд майорять червоно-чорні прапори.
У передньому ряду – збірні образи: український солдат в повному бойовому екіпіруванні, військовий лікар і військовий священик-капелан.
Вгорі ікони – архангели, а над усім – зображення Бога-Отця у благословенні. Бога-Сина символізує хрест, який нагадує емблему Сухопутних військ України. Бог-Дух Святий – у вигляді голуба, обрамленого тризубом.
Українська війна є визвольною, а не загарбницькою, тому її благословляє Господь, кажуть у храмі. Творіння іконописця Василя Стецька викликало обговорення у мережі ще до завершення роботи. У фейсбуці під світлинами образу одні висловлюють захоплення, інші – називають його неканонічним.
Зображені події Майдану та АТО не є власне іконою, вони утворюють немовби фон, слугують її смисловим оформленням, розповіли у храмі для фейсбук-спільноти «Типовий Кременець».
«У настінному розписі нашого собору ми прагнули відобразити переломний момент сучасної історії української нації. Дати цим подіям певне богословське осмислення та підкреслити виховний момент для сучасних і майбутніх поколінь», – розповідають священики.
Також у соборі пояснили, чому в представників Церкви Московського Патріархату подібні ікони викликають спротив.
«У Московії вважалося спокусою, навіть коли малярі неоднаково малювали біблійні сюжети. Там дотримувалися наказу московського Стоглавого собору 1551 року. Було укладено альбоми з іконами, і тільки їх можна було зображувати в церквах. Такі ікони вважалися канонічними, все інше – єресь. Тож після того, як Україна підпала під московський вплив, було знищено багато автентичних місцевих церковних розписів», – пояснюють у кременецькому храмі.
Незвичну ікону в соборі називають спробою відновити давні традиції українського православ’я і кажуть, що це може стати прикладом для інших настоятелів.
Наразі роботи над образом призупинили через холоди. Продовжать її навесні, коли у храмі потеплішає.
