На виставці у Львові знайомлять з сакральною спадщиною Модеста Сосенка

4 грудня 2010, 14:39 | Сакральне мистецтво | 0 |   | Код для блогу |  | 

exklusiv.gifМодест_Сосенко_1.gifУ Національному музеї імені Андрея Шептицького 3 грудня відбулося урочисте відкриття виставки живопису та графіки одного із найяскравіших українських художників-монументалістів початку ХХ століття – Модеста Сосенка (1875-1920). Виставка присвячена 135-річчю від дня народження митця, а також Митрополиту Андрею Шептицькому, який його підтримував.

Як пояснив директор музею Володимир Кожан, це вже четверта цьогорічна виставка творів художника-монументаліста, яка розкриває багатогранність таланту М.Сосенка та висвітлює основні етапи його життєвого й творчого шляху.

Настоятель храму Преображення Господнього УГКЦ у Львові отець Ярослав Чорній розповів: «Модест Сосенко прийшов у світ у священичій родині і вже цим самим зблизився до тієї таємниці, через яку Господь постійно до себе приближує. Боже Проведіння дало художникові шанси через Митрополита Андрея, який пізнав у ньому непересічну особистість, людину, якій потрібно додати уваги, дати йому силу. Працюючи у музеї, М. Сосенко зробив все, щоби цей музей милував кожного із нас».

З церкви-в-Підберізцях_Сосенко.gifНайяскравіше свій талант Модест Сосенко проявив в галузі монументального сакрального мистецтва. Старший науковий співробітник Національного музею у Львові, кандидат мистецтвознавства Олеся Семчишин-Гузнер пояснила, що коли вже можна було провести якусь певну інвентаризацію цієї ділянки творчості художника, то це вже були 90-ті роки ХХ століття. А коли були проведені перші дослідження, то виявилося, що з відомих за літературними джерелами 12 храмів розписаних майстром, чи таких, до яких він виконав іконостаси, до сьогодні з авторським письмом збереглися лише два: храм Св. Михаїла у Підберізцях і церква Св. Воскресіння у селі Поляни Золочівського району, Львівської області. «У 90-х роках була відреставрована церква Св. Миколая у Золочеві, але говорити про авторське письмо за таких авторських втрат дуже складно», — зазначила Олеся Семчишин-Гузнер.

Науковець також зауважила, що ми навіть не можемо зрозуміти, наскільки важливо те, що зробив у монументальному сакральному мистецтві М. Сосенко, який вмів поєднати давню візантійську традицію із новітніми європейськими досягненнями і вплести в усе це орнаментальну національну спадщину нашого мистецтва. «Якби не його творчість, то ми б не мали творчості художників-монументалістів пізніших років», — додала вона.

Христос_благословляє_дітей_ПідберізціgifЩе одним досягненням художника-монументаліста, як зазначають дослідники, є те, що він дав нове життя українським іконам XVI-XVII століття, українським традиціям монументального розпису, які сягають часів Київської Русі. Як пояснила Олеся Семчишин-Гузнер, М. Сосенко до всього цього додав сучасне орнаментальне багатство, зберіг іконографію, єрархію зображень в храмах, але зробив це по-новому та ще й з виразним національним обличчям.

Серед запропонованих на експозиції творів — чимало таких, які експонуються вперше. Своєрідним доповненням виставки є і підготовчий матеріал (припорохи) до іконостасів, який представляють вперше. В експозиції, окрім творів із збірки Національного музею, представлено також роботи художника з фондів Львівського музею історії релігії, Івано-Франківського краєзнавчого музею, Львівської архиєпархії УГКЦ та церкви Св. Миколая у Золочеві (Львівська область).

Детальніше про життєвий та творчий шлях видатного українського митця читайте у спеціальному матеріалі РІСУ.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Останні новини

    Останні коментарі

    • Михаил | 26 березня 2019, 11:43

      Хоть что-то правильно сделал, хоть за это спасибо. А то опять бы отдал своей любимой незаконной "пцу".

    • Михаил | 26 березня 2019, 00:32

      И недругов, и врагов, и соперников и конкурентов, если это люди сильные, принципиальные, твёрдые, последовательные в своих делах и убеждениях - обычно уважают все. И не допускают по отношению к ним

    • barni | 25 березня 2019, 18:01

      Ну почему же столько ненависти, г. Михаил ???? РПЦ, почти полтораста лет тоже никто не визнавал ??? А сегодня претензии на третий Рим !? Для Украини Москва не мать, а Рим не отец. Небило би

    • barni | 25 березня 2019, 17:51

      Дядую, п. В.Ясеневий, повністю погоджуюсь !!!!

    • humenyuk.vasyl | 25 березня 2019, 16:36

      Важко рахувати до 4-ох. Співчуваю. Але давайте разом порахуємо: Суха Балка, Тімірязєвка, Тамарине, Василівка.

    Популярні статті місяця