13 cічня – Щедрий Вечір і Свято Маланки

13 січня 2019, 12:20 | Релігійні свята і традиції | 0 |   | Код для блогу |  | 

Щедрий_вечір.jpgЗа тиждень після коляди, напередодні Нового Року (за старим стилем) — Щедрий Вечір. За християнським календарем — це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об'єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір або свято Маланки.

Внаслідок розбіжності, яка існує між  Григоріанським (світським) та Юліанським (церковним православним) календарем, українці святкують Новий рік двічі в році: офіційне святкування Нового року припадає на 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в народній традиції важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу українців, сьогодні носить назву Старого Нового року.

У надвечір'я Нового року (тепер - 13 січня) у церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, щоб наприкінці року подякувати Богові за вже отримані ласки і попросити нових на наступний рік. Як і на Святвечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: тут на столі і кутя, і ковбаси, і холодець, і шинка...

Наддніпрянська Україна і Гуцульщина святкують Щедрий Вечір як значне свято різдвяного циклу з добре розвиненою обрядовістю. Галицьке Поділля не святкує, бо Щедрий Вечір у галичан — напередодні Водохреща, тоді як на Наддніпрянщині це — «Голодна кутя», Богоявленне надвечір'я.

В Україні на Щедрий Вечір батько ховається від дітей за пирогами — символом щедрости, багатства.

Щодо страв Щедрого Вечора, то вони не скрізь однакові: понад Дніпром печуть пироги з м'ясом і смажать гречані млинці на свинячому смальці, на півдні України фігурують бублики, а в гуцулів — вареники чи, як вони кажуть, «пироги».

ЩЕДРІВКИ

ПОЗДОРОВЛЕННЯ (ВІНШУВАННЯ, ЗАСІВАННЯ) НА СТАРИЙ НОВИЙ РІК

Система Orphus
Рейтинг
0
1
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Останні коментарі

    • o.Б.Панчак | 19 лютого 2019, 18:32

      Ради точності: архиєпископ Мокшицький сказав (5:52): "Ми не є тут польською католицькою місією". Польському глядачеві все зрозуміло: ідеться про польськомовні душпастирства в країнах

    • orthodox | 19 лютого 2019, 18:06

      Вот мне просто интересно, почему вы так умеете искажать материал? Вы 1+1 переплюнули! Где ваш профессионализм? Как можно отталкиваться на "материал" только лишь одного источника? И

    • velovs@ukr.net | 19 лютого 2019, 17:36

      Р. S. А взагалі-то - в основному і в цілому - це інтерв'ю, гадаю, досить цікаве, актуальне і по-своєму аргументоване. :)

    • velovs@ukr.net | 19 лютого 2019, 17:34

      ------- Й, до речі, до тих "ворогів" зараховувалися не тільки поляки-християни, а й, власне, українці-християни (унійні), а також євреї-юдеї. І та - вельми жорстоко-кривава війна

    • velovs@ukr.net | 19 лютого 2019, 17:32

      "Ще за часів Київської Русі поруч із прихильниками візантійсько-слов’янської традиції проживали й християни латинського обряду, вірмени, юдеї й мусульмани. Вони мали свої общини і користувалися

    Популярні статті місяця