Введення в храм Богородиці 4 грудня відзначають православні та греко-католики

4 грудня 2018, 08:50 | Релігійні свята і традиції | 2 |   | Код для блогу |  | 

Введення.jpgСвято Введення в храм Пресвятої Богородиці, яке Східна Церква відзначає 4 грудня (21 листопада — ст. с.) належить до 12 найбільших церковних свят. Євангеліє нічого не говорить нам про подію уведення в храм Богородиці. Основою цього свята, як і Різдва й Успення Божої Матері, є традиція Церкви й апокрифічні книги, насамперед протоєвангеліє Якова і псевдоєвангеліє Матея «Про Різдво Пречистої Діви Марії».

У цих творах розповідається, що батьки Пречистої Діви Марії, святі Йоаким і Анна, будучи бездітними, дали обіцянку, що коли у них з'явиться дитина, то віддадуть її на службу Богові у храмі Єрусалиму. Господь вислухав їхні молитви і дав їм доньку. Коли їй виповнилося три роки, то батьки привели її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька святого Йоана Предтечі. Там Пресвята Богородиця перебувала багато років доти, доки, як доросла дівчина, не була заручена з Йосифом.

Празник Введення в храм пресвятої Богородиці має один день перед- і чотири дні попразденства. Про нього маємо згадки з V ст. Проте поширеним на усьому Сході він став кількасот літ після цього — з проповідей на цей день Царгородських Патріархів Германа (715-730) і Тарасія (784-806) відомо, що празник Введення був встановлений у VIII ст. У Синайському Євангелії з VIII ст., яке подарував до синайського монастиря імператор Теодосій III (715-717), серед дванадцяти празників згадано і празник Введення. Цей празник внесений і до грецьких місяцесловів з IX століття — саме з цього часу це свято стає загальнопоширеним.

Синайський канонар з ІХ-Х ст. фіксує празник Введення під назвою «Пресвятої Богородиці, яку привели в храм Божий, коли вона мала три роки». Типікон Великої Царгородської Церкви (ІХ-Х ст.), хоча не подає ані апостола, ані Євангелія на цей празник, але про 21 листопада там сказано таке: «Собор святої Богородиці, яку батьки привели і передали у храм Господній від трьох літ». Евергетицький типікон з XI ст. містить службу Введення з перед- і попразденством. Службу на цей празник уклав Григорій Нікомедійський (IX ст.), Василій Пагаріот і Сергій Святогорець.

На Захід свято Введення прийшло досить пізно — аж в кінці XIV століття, а в середині XV ст. — поширилося по всій Європі. Західна Церква відзначає це свято 21 листопада.

У середньовіччі, як зазначає Юліан Катрій у книзі «Пізнай свій обряд», введення в храм було улюбленою темою в іконографії.

Про літургійні особливості свята читайте у спеціальному матеріалі РІСУ.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
2коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • velovs@ukr.net | 4 грудня 2018, 20:43
    Коментувати коментар

    А отут - слушна й актуальна проповідь-роздуми з нагоди сьогоднішнього свята: https://kyrios.org.ua/propovidi/propovidi-na-nedili-i-svjata/14396-propovid-na-svjato-vvedennja-v-hram-presvjatoyi-bogoroditsi2014.html ----------- І це теж - ніяка НЕ РЕКЛАМА.

  • velovs@ukr.net | 4 грудня 2018, 09:49
    Коментувати коментар

    Знову ризикую "нарватися" на нерозуміння і кепкування. Й тим не менше... -------- Як видається, навряд чи є суто випадковим збігом та цікава обставина нинішньої (ХХ-ХХІ ст.) календарно-літургійної доби, що в той самий день, коли частина християн, які живуть за Старим стилем, святкують Собор святого Архистратига Михаїла (тобто, 21 листопада), інші віруючі у Христа, котрі послуговуються Новим стилем, відзначають празник Введення в храм Пресвятої Богородиці. ----- А надто, якщо взяти до уваги те, що саме у цей день ДВІЧІ - у 2004 і 2013 рр., себто з різницею якраз рівно у біблійні містично-сакральні ДЕВ'ЯТЬ літ (9-ть чинів Ангельських, 9-ть заповідей блаженства, 9-ть дарів і 9-ть плодів Святого Духа тощо) і саме на київському Майдані Незалежності, де знаходиться скульптура Архангела Михаїла і який (цей Майдан) Святий Дух, судячи з усього, в тому часі обрав одним з місць Своєї потужної благодатної присутності і дії "на всяку плоть" (Іоїл 2:28), розпочиналися добре знані і дуже важливі й знакові події. Причому, не лише новітньої української, а й, загалом, європейської і (навіть, мабуть, і) світової історії...

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Останні коментарі

  • enzian | 22 жовтня 2019, 10:54

    Москва сказала: "Надо!", Белград відповів: "Єсть!"

  • velovs@ukr.net | 22 жовтня 2019, 10:40

    "ЄПИСКОП СЕРБСЬКОЇ ЦЕРКВИ РІЗКО ВІДРЕАГУВАВ НА ВИЗНАННЯ ЕЛЛАДСЬКОЮ ЦЕРКВОЮ АВТОКЕФАЛІЇ ПЦУ" ---------------- Ну, загалом і вочевидь, інакше і бути не могло. Адже Сербія та СПЦ - це (великою

  • velovs@ukr.net | 22 жовтня 2019, 09:38

    І наразі саме УКРАЇНА є тим - чи не ГОЛОВНИМ (хоча і далеко не єдиним) полем всесвітньої - і, насамперед, ДУХОВНОЇ - битви, в якій нині (і в особливо запеклий і вельми масштабний спосіб)

  • velovs@ukr.net | 22 жовтня 2019, 08:08

    Нет: это именно агрессивно-шовинистический "русский мир" и имперское "политическое православие" есть одной из главных составляющих АДСКОЙ (дьявольско-демонческой) "вот,

  • Paraeklezyarh | 22 жовтня 2019, 00:12

    Звичайно що належатиме. По іншому і бути не може. Ось тільки часу на це потрібно не мало. Бо ще не все ,,"населеніє" розуміє (а вірніше, не хоче розуміти) що живуть вже давно не в Київській

Популярні статті місяця