«Яблучний спас в Україні потрібно скасувати» – протоєрей Георгій Коваленко

19 серпня 2018, 10:29 | Релігійні свята і традиції | 3 |   | Код для блогу |  | 

Сьогодні, 19 серпня, православні та греко-католики відзначають свято Преображення Господнього, яке в народі називають Яблучним Спасом або Другим Спасом.

Ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості протоєрей Георгій Коваленко вважає, що назва «Яблуневий Спас» є не зовсім коректною і тому її не слід використовувати. Для цього є декілька причин: богословська, календарна, кліматична і навіть споживацька.

Про це священик розповів у інтерв’ю «Апострофу», повідомляє Православіє в Україні.

«По-перше, це свято не на честь яблук, - каже о. Георгій. - Його значення відкриває слово "спас" – це свято на честь Спасителя. Протягом серпня ми маємо три Спаси, і Яблуневий є другим із них. Це свято Преображення Господнього, і з богословської, церковної точки зору ніякого зв’язку між Спасом і яблуками, між Христом і яблуками немає.

Звідки ж виник цей зв’язок? Він був пов’язаний із богослужбовими традиціями Греції, звідки до нас прийшло християнство, і з кліматичними умовами України. За традицією, у Греції на Спаса освячували новозібраний виноград, з якого потім робили вино, яке використовували, в тому числі, для Богослужінь і Причастя. На жаль, тоді в наших широтах виноград не дозрівав, бо не ріс. Зате якраз на той час у нас достигали яблука, тому виникла традиція приносити цього дня яблука з першого врожаю. Але клімат змінився – сьогодні яблука в нас достигають набагато раніше Спасу, і зібрані на цей час плоди – далеко не перші. Більше того – ми вже маємо виноград, який тут росте й дозріває. Тому якщо вже й називати це свято якимось фруктовим чином, то хай буде Фруктовий Спас. Можливо, нам варто теж подякувати Богові за ті фрукти й дари, які він нам дає.

З іншого боку, в чому полягає календарна причина? Раніше люди міряли календарний рік не цифрами й місяцями, як ми це робимо зараз, а своїм городнім календарем, залежно від того, коли що дозріває, коли й що потрібно саджати чи збирати. В селі було не багато писемних людей, які стежили за календарем, а серед тих, хто це робив, зазвичай був священик. Відтак люди прив’язували свій земний, сільськогосподарський календар до церковного. Так поєдналися багато традицій і так день Преображення Господнього почав називатися Яблуневим Спасом.

Але сьогодні не вимірюємо календар таким чином. Більше того: сьогодні ми не живемо здебільшого сільським господарством, адже більшість громадян мешкають у містах. Тому така прив’язка до сільськогосподарського циклу сьогодні неактуальна. Те ж саме стосується споживання: коли з’являються перші яблука? О 8-й ранку, коли відчиняють супермаркет. Ми маємо яблука цілий рік.

Тому мені й здається, що варто дещо змінити назву цього свята. Можна повернутися до класичної назви – День Преображення Господнього, можна використовувати другу назву – Другий Спас, а можна застосовувати оновлену назву – Фруктовий Спас».

 

Система Orphus
Рейтинг
0
0
3коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • bopa | 19 серпня 2018, 17:49
    Коментувати коментар

    А що міг би ще написати представник Московського патріархату в Україні? Типу "В селі було не багато писемних людей, які стежили за календарем" чи "в наших широтах виноград не дозрівав, бо не ріс". Варто взяти історичні документи (грамоти) ХУ-ХУІ ст. ст щоб побачити, чим тоді торгували, хто вчив литовців і т.д. і т.п. Але в честь свята пробачимо протоєрею Георгію К.

  • Halo | 19 серпня 2018, 14:42
    Коментувати коментар

    "В селі було не багато писемних людей, які стежили за календарем, а серед тих, хто це робив, зазвичай був священик" Це картина типова для старої Росії, ажніяк не України! Вато нагадати враження архидиякона Павла Алепського під час мандрівки Україною, друга половина 17 ст. „По всій козацькій землі — пише він — ми помітили прегарну рису, що нас дуже дивувала: всі вони, за малими винятками, навіть здебільш їх жінки та дочки, вміють читати та знають порядок богослужінь і церковний спів”. Підкреслюючи велику освіченість української верхівки того часу, пише він: „Серед монастирських наставників (Київської лаври) є люди вчені, правники, промовці, знають логіку і філософію, та працюють над глибокими питаннями”. Бачив він, як по селах люди вміють читати, а священики вчать сиріт і не дозволяють їм залишитися невігласами"

  • Halo | 19 серпня 2018, 14:33
    Коментувати коментар

    простіше скасувати прагнення переламати історичне українське правосла*вя "об коліно", поки ще не пізно. Бо вимальовується типовий сектантський "ерзац" під гаслом осучаснення. На догоду невибагливим слухачам( Попри назву "інституту", це не просвітництво, а руйнація наших просвітницьких традицій. Достаньо порівняти із рівнем промов та аргументації відомих постатей минулого, щоб побачити, що ми не піднеслися, а підупали.

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Останні коментарі

  • Михаил | 15 вересня 2019, 19:39

    Рыжий Зоря, как всегда врет, выдаёт желаемое за действительное, и не дружит с головой и юриспруденцией. С его пту-шным образованием очень сложно понять, что такое обеспечительные меры, накладываемые

  • velovs@ukr.net | 15 вересня 2019, 15:41

    А що заважає, зокрема, представникам "традиційних" християнських конфесій в Україні - православним, римо- та греко-католикам доєднатися до святкування цього Всеукраїнського Дня подяки

  • velovs@ukr.net | 15 вересня 2019, 07:30

    Може, якийсь "святейший" і дійсно (де-факто) буде проти. Але ж на то є чітка й однозначна БОЖА ВОЛЯ і ПЛАН-ЗАДУМ. Й тому ХТО, врешті-решт, здатен і направду зможе завадити і не допустити їх

  • barni | 15 вересня 2019, 05:27

    Взагалі то, є три ОСНОВНІ гілки християнства це католики, православні і протестанти і говорити про визнання т.зв "угкц", ну на край смішно. А щодо об"єднання - хто ж проти, але

  • Ігор Затятий | 14 вересня 2019, 19:28

    Що за "Київська Русь", а також Московська, Новгородська, Африканська та Антаркидна (для пінгвінів). Недоумки -"Київська держава"

Популярні статті місяця