Свято Обрізання Господнього і пам'ять св. Василія Великого відзначають 14 січня за Юліанським календарем

14 січня 2018, 09:28 | Релігійні свята і традиції | 3 |   | Код для блогу |  | 

Василія.jpgСвято Обрізання Господнього, коли Христа нарекли іменем Ісус, Церкви, які дотримуються Юліанського календаря, відзначають 14 (1) січня. Того ж дня вшановують пам’ять одного з отців Церкви — Василія Великого.

Подія обрізання Ісуса описується в Євангелії від Луки (2, 21): «Як сповнились вісім днів, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали Його Ісус – ім’я, що надав був ангел, перше ніж він почався в лоні».

У Старому Завіті обрізання було законом на знак союзу Бога з Авраамом і його нащадками: Цей обряд мав дуже велике значення, оскільки символізував зарахування до членів релігії і народу та підкорення себе законові та обов’язкам. Невиконання закону означало його ламання та виключення з членства народу.

«Слово «обрізання» вживається в Старому Завіті часто в символічному значенні, коли говориться про обрізання чи не обрізання серця, уст чи вух, себто бути послушним Господу Богові чи бунтуватися проти Нього. Ісус Христос, який подібний до нас у всьому, крім гріха, не потребував ніякого очищення, будучи Сином Божим. Проте Він виконав цей припис, показавши неухильність Господньому закону та надавши йому нового значення новозавітнього хрещення», — розповідає у своїй книзі „Пізнай свій обряд” о. Юліан Катрій.

Церква у події обрізання Ісуса Хрста акцентує насамперед на жертві й самовідреченні — кожен християнин мусить практикувати обрізання від своїх похотей та злих намірів.

Також у той день надали Христові ім’я Ісус, що вказує на святість і Його силу. 
Саме запровадження празника Обрізання має цікаву історію. Погани вірили у прикмету, що «який перший день Нового року, такий буде і цілий рік». Тому в цей день (який припадав якраз на Обрізання) організовували різні гуляння та карнавали. Мужчини перевдягалися у жінок, а жінки у чоловіків. Перебиралися в костюми звірів, язичницьких богів та богинь, вчиняли розпусту. Церква, щоб протидіяти цим поганським практикам, запровадила із настанням Нового року піст та покуту за гріхи поган. Цей піст подекуди тривав три дні, що видно з 17 правила Собору 567 року в Турі у Франції: «Через те, що між празниками Христового Різдва й Богоявлення бувають поганські святкування, потрібно під час них три дні зберігати піст». Лише століття опісля, коли поганські забави поволі відходять у забуття, Обрізання набуває радісного характеру. У цей день є звичай «водити Маланку». Серед гурту, що «водить Маланку» (переодягненого у дівчину хлопця) є й коза. Ці традиції не мають жодної спільності зі значенням, яке надає Церква святу, з духовним виміром події, яку відзначають християни.

Празник Обрізання, хоча вважається великим, не належить до 12 найбільших празників. Він закінчує попразденство Христового Різдва.

14 січня, за Юліанським календарем, Церква згадує пам’ять св. Василія Великого.

Він народився близько 330 року в Кесарії і походив зі знатного роду, що славився не лише багатством, а й ревною християнською вірою. Батько був адвокатом і викладачем риторики. У сім’ї було десятеро дітей, з яких п’ятеро і мати Емілія зачислені до святих.

Першу освіту Василій здобув під керівництвом батька. Після його смерті святий вирушає на навчання до Константинополя, а потім до Афін, де опановує риторику і філософію, астрономію і математику, фізику і медицину. Опісля він повертається в Кесарію, де викладає риторику. Близько 362 року він був висвячений у сан диякона єпископом Мелетієм, а через 2 роки — у сан пресвітера єпископом Кесарійським.

Святий написав багато праць, залишивши по собі велику духовну спадщину – це твори догматичні, моральні, аскетичні, полемічні, пояснення Святого Письма, 366 листів. Він уклав текст Божественної Літургії, приклався до формування вчення про Пресвяту Трійцю. Його визнають Великим Вчителем Церкви.

Святий Теодор Студит називає св. Василія «батьком грецького чернецтва й найпершим з усіх отців».

Система Orphus
Рейтинг
0
0
3коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • velovs@ukr.net | 14 січня 2018, 15:09
    Коментувати коментар

    Старозавітнє обрізання було своєрідним прообразом новозавітнього хре­щення, що втілює нас у Христа. Св. апостол Павло, називаючи хрещення й навернення до правдивої й спасаючої євангельської віри "нерукотворним обрізанням", каже до віруючих Нового Завіту: "У Ньому [Cині Божому] ви були й обрізані обрізанням нерукотворним, коли ви з себе скинули це смертне тіло обрізанням Христовим. Поховані з Ним у хрещенні, з Ним ви разом також воскресли" (Кол.2:11-12). ------------------------------------------------------------------- Або, іншими словами, головна суть цього "нерукотворного обрізання" (людського серця) полягає в тому, що "ось настають дні, - говорить Господь, - коли Я укладу з домом Ізраїля і з домом Іуди новий завіт...". Й "у той день назвуть Єрусалим престолом Господа; і всі народи заради імені Господа зберуться в Єрусалим і не будуть більше чинити [переступів і провин] за впертістю [колишнього] злого серця свого". Бо Я "вкладу закон Мій у нутрощі їх і на серцях їхніх напишу його, і буду їм Богом, а вони будуть Моїм народом. І вже не будуть учити один одного, брат брата і говорити: "пізнайте Господа", бо всі самі будуть знати Мене, від малого до великого, - говорить Господь, - тому що Я прощу беззаконня їхні і гріхів їхніх уже не пом'яну більше" (Єр.3:17; 31:31,33-34). ----------------------------------------- Тобто "і дам їм серце єдине, і дух новий вкладу в них, і візьму з тіла їх серце кам'яне, і дам їм серце плотське" (Єз.11:19). Й унаслідок такої Господньої "трансплантації" і твориться "новий Ізраїль" - правдива спільнота новозавітнього Божого люду ("свідків" Христових), починаючи від рідної хати й місця проживання "та аж до краю землі" (Діян.1:8). Себто, Тіло Христове, складене з дійсно духовно "народжених звище" (Ін.3:3,7) представників численних і різних націй і рас, мов, наріч і діалектів, культур, етносів та племен, а також еклезіально-теологічних традицій і деномінацій східного і західного походження: "Ви - наше послання, написане у серцях наших, яке пізнають і читають усі люди; ви показуєте собою, що ви - послання Христове, через служіння наше, написане не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на кам'яних скрижалях, але на плотських скрижалях серця" (2Кор.3:2-3).

    • velovs@ukr.net | 14 січня 2018, 15:18
      Коментувати коментар

      І як наголошував Сам Ісус, таке служіння "проповідування Євангелія всьому творінню" цих - істинних і активних, з "обрізаним" серцем, "віруючих супроводжуватимуть такі знамення: іменем Моїм виганятимуть бісів; говоритимуть новими мовами, братимуть змій; і якщо смертоносне щось вип'ють, не пошкодить їм; покладуть руки на недужих, і вони будуть здорові" (Мк.16:15,17,18). Крім того, в їх середовищі - під благодатною дією Святого Духа - "і будуть пророкувати сини ваші і дочки ваші; старцям вашим будуть снитися сни, і юнаки ваші будуть бачити видіння" (Іоїл 2:28). ------------------------------------------------------------------- І цей пророчий Дух Бога Живого ясно дає зрозуміти Своєму Тілу Христовому, що наразі ми, судячи з усього, проживаємо якраз "в останні роки" і "в останні дні" (Єз.38:8,16) всесвітньої Історії спасіння. Коли ось масштабно демонічна "темрява землю вкриває, а морок - народи" (Іс.60:2). Тим паче, "бо зійшов диявол до вас, у великій люті, знаючи, що [вже] небагато йому залишилося часу" (Одкр.12:12). А тому, дуже схоже, вже невпинно наближається до свого логічного завершення та - спасаюча й відроджуюча до нового життя і зцілююча (духовно й фізично) всіх людей благословенна місія, коли народом Божим "і буде проповідуване це Євангеліє Царства по всьому світу, на свідчення всім народам; і тоді прийде кінець (Мт.24:14). ----------------------------------------------------------------------------- Й саме тоді, коли вже вдруге на Святу Землю Ізраїлеву, в Єрусалим, і прийде Син Божий, то неодмінно "настане [Його судний] день Господній, великий і страшний. І буде: всякий, хто [вчасно й у щирому покаянні і смиренні] прикличе ім'я Господнє [Ісуса Христа], спасеться". Й саме в Церкві Божій і "буде спасіння, як сказав Господь" (Іоїл 2:31-32). Й, при цьому, як пообіцяв Він Сам, "а ось на кого Я [милостиво] спогляну: на смиренного й скрушеного духом [тобто з "обрізаним" серцем] і на того, хто тріпоче перед словом Моїм" (Іс.66:2). Й у тому часі до Божого спасіння "ввійде повна кількість язичників", разом з якими неодмінно й "увесь Ізраїль спасеться" (Рим.11:25,26).

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Останні новини

Останні коментарі

  • В. Ясеневий | 19 липня 2018, 18:00

    Та не вчені, а дияволом кручені. Істинно вчені вже давним-давно все довели... Найшли "вчених"- тупаків сатанинських ідеологів.

  • Ortox | 19 липня 2018, 14:52

    Будь-яка інформація буде «брехнею», якщо вона не не подобається!

  • enzian | 19 липня 2018, 11:44

    Ну як же москалю й малоросу прожити без царя (правителя, дуче, фюрера, пахана і т.п.)?

  • b111 | 19 липня 2018, 10:00

    Вибачте, но тут з Ваи не згідний. Краще нехай живе в любові з жінкою й буде - мужиком, ніж пі.Асом.

  • b111 | 19 липня 2018, 08:52

    Не льстіть собі - Ви не всі. Особисто мене з кацапським паханатом не зв*язує НІЧОГО. Вивчили ХАБАЛКУ доцю - московію на свою голову. Зажирівши й охамівша **любляча** доця, маму добре гнобить в своїй