• Головна
  • Новини
  • Свято Маковія або медово-маковий спас відзначають 14 серпня...

Свято Маковія або медово-маковий спас відзначають 14 серпня

14.08.2017, 08:02
У народі його ще називають Першим Спасом або Спасом на воді. За давніми переказами, князь Володимир саме цього дня прийняв хрещення, тому у стародавньому Києві 14 серпня освячували воду в Дніпрі і називали цей Спас «Спасом на воді».

У народі його ще називають Першим Спасом або Спасом на воді. За давніми переказами, князь Володимир саме цього дня прийняв хрещення, тому у стародавньому Києві 14 серпня освячували воду в Дніпрі і називали цей Спас «Спасом на воді». 

Сьогодні досхочу їдять мед, не дарма ж Спас Медовий, а також чистять та впорядковують криниці й джерела. 

За давнім звичаєм на Медовий Спас віруючі приносять у храми мед для освячення. Традиція ця пов’язана зі стародавньою настановою – перший урожай приносити Богові і лише після цього споживати самим. 

Цього дня у храмах також освячують букети з трав та квітів – «маковійчики». Здавна вважається: якщо не освятити квіти на Маковія, то не буде квітнути господарство. 

Серед українців свято Маковія одне з найпоетичніших і найшановніших. У дохристиянські часи цього дня вшановували Богів Спасів і освячували квіти, городину та криниці. Зрештою, прийнявши християнізовану назву, люди зберегли давні традиції і дотримуються їх до сьогодні.

Від Маковія починається Успенський піст. Він так само суворий, як i Великий (триватиме до 28 серпня – свята Успiння). 

Другий Спас, або Яблучний, припадає на 19 серпня. Третій Спас найчастіше називають Післяуспінням або Хлібним Спасом і пов’язують його у народі із закінченням літа – свято припадає на 29 серпня. 

14 серпня  у церквах святять воду, літні трави, квіти і мак.

На Маковія люди приходили до церкви з букетами квітів, які називаються маковійчики або маковійки. У таких букетах були літні квіти і трави: чорнобривці, барвінок, айстри, жоржини, гвоздики, базилік, м'ята, чебрець, любисток, полин, деревій тощо. Але обов'язково в маковійчику мали бути стиглі голівки маку.

На Житомирщині в букет додавали моркву, качани кукурудзи, горох, квасолю, кріп. Жителі Черкащини святили вінок із квітів і колосків зі свічкою, щоб і господарство процвітало.

На Поділлі святили снопи із трав і овочів, з якими обходили будинки, двори та городи, щоб наступний рік був урожайним.

Освяченими маковійчиками вдома прикрашали образи і зберігали до весни, використовуючи за потребою в якості оберегів та зілля. Весною мак сіяли в городі, а квіти на Благовіщення дівчата вплітали у волосся.

Свяченим маком захищалися від відьом і упирів, а також обсипали дім і худобу від пристріту. Ця традиція збереглася і у наш час. Наприклад, доти, як увійти в нове житло, відвідати недобрих людей або внести новонародженого в дім, рекомендується посипати свяченим маком біля порогу і по кутах житла.

Також на Маковія святили свіжозібраний мед у стільниках, а після цього їм щедро пригощалися. Традиційно на свято готували пироги, вареники, пряники з маком і медом, а також улюблені дітьми шуліки - печені коржі, які дрібно ламали і заливали медом і розтертим маком.