Празник «Трьох Святих» відзначають 12 лютого за Юліанським календарем

12 лютого 2017, 09:58 | Релігійні свята і традиції | 3 |   | Код для блогу |  | 

Три_святителі_1.jpgДень пам’яті трьох єрархів та вчителів Східної Церкви відзначають 12 лютого за Юліанським календарем. У народі цей празник називають ще «Трьох Святих»: св. Василія Великого, св. Григорія Богослова, св. Івана Золотоустого.

У богослужіннях усі вони називаються рівноапостольними, cтовпами Церкви та вчителями вселенної. Як пише у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій, празник трьох Святителів належить до найновіших празників Грецької Церкви. Поштовхом до встановлення цього празника була велика суперечка у другій половині XI ст. про те, хто з них трьох є більш цінний для Церкви. Одні вище ставили святого Василія Великого, інші — святого Григорія Богослова, а ще інші — святого Йоана Золотоустого. Прихильники святого Василія звались василіяни, святого Григорія — григоріяни, а святого Йоана — йоаніти.

Цю суперечку розв'язали самі Святителі. Вони спочатку кожен зокрема, а потім усі троє з'явилися Йоанові — єпископові міста Евхаїти, який відзначався мудрістю, знанням, чеснотами, і сказали: «Ми, як бачиш, одне в Бога й нічого нема в нас спірного, а кожний з нас у своєму часі, окремо натхнений Божим Духом навчав, що було потрібно для спасіння людей. То ж нема між нами ні першого, ні другого, але як назвеш одного, то за ним ідуть два інші. Встань, отже, і накажи тим, що через нас сваряться, щоб не ділилися, бо як за життя, так і після смерті, нашим намаганням є всі сторони світу зводити до миру і єдності. Установи, отже, святкування нашої пам'яти в одному дні так, як ми одне в Бога, а ми будемо помагати для спасіння тим, що святкуватимуть нашу пам'ять».

Єпископ Йоан зробив, як йому доручили Святителі. А через те, що Церква вже святкувала в січні пам'ять кожного з них зокрема, то він 1076 року призначив їх спільний празник 30 січня (за юліянським стилем — 12 лютого). Крім того, на їхню честь єпископ склав проповідь, уклав тропарі, канони і стихири. Наші літописи 1076 року згадують про встановлення цього празника в Греції.

Богослужба празника оспівує і прославляє трьох Святителів за їхню гарячу любов до Бога і ближнього, непохитну віру, значення для Церкви, світлі чесноти, Божу мудрість та заступництво.

«Василій — божественний ум, — співаємо на стиховні малої вечірні, — Григорій — божественний голос, Йоан — прегарний світильник. Хай будуть прославлені три визначні угодники і служителі Тройці». У стихирі на стиховні вечірні сказано: «Духа органи, грому божественного труби, блискавки проповідництва, світильники всесвітлі, золоті і світоносні в Бозі, преблаженний Василію, Григорію всемудрий, всезолотий і всечесний Йоане».

Наводячи як приклад їхню велич, заслуги та значення для Бога, Церква закликає вірних до належної прослави Трьох Святителів: «Любителі празника, — співаємо на литії, — зійшовшись, славімо пісенними похвалами Христових Святителів, Отців славу, колони віри і вірних учителів і хоронителів, кажучи: Радуйся, церковне світло, Василію премудрий, і стовпе непорушний. Радуйся, уме небесний, архиєрею преславний, Григорію Богослове. Радуйся, Золотослове, всезолотий Йоане, покаяння ясний проповіднику. То ж, Отці пребагаті, не переставайте завжди молитися до Христа за тих, які вірою і любов'ю празнують ваше священне і божественне торжество».

Система Orphus
Рейтинг
0
0
3коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • Леонтій | 12 лютого 2017, 15:10
    Коментувати коментар

    Як вбачається, у цьому з'явленні цих Трьох святителів єпископу Іоану - і якраз незабаром після Великої схизми 1054 р. - Боже Провидіння ще раз нагадало християнам про те, що у новозавітньої вселенської Церкви Сходу і Заходу є тільки один-єдиний Глава і Первосвященик та Посередник між Богом Отцем і людьми: це - Господь Ісус Христос. Той, Якому єдиному - і лише Йому одному, і нікому іншому - і належить у всій Його Церкві вся повнота слави й поклоніння, честь і хвала та нероздільна - ні з ким іншим - вірність, відданість і довіра правдивих християн. І наразі, в добу після Христового Вознесіння на Небеса, тільки й лише Святий Дух є єдиним і повноважним, рівнославимим, рівнопоклоняємим та всехвальним - із Христом - Його Представником і Намісником на землі. Тим, Хто збирає (єднає) всіх істиних - дійсно духовно "народжених згори" (Ін.3:3,7) - християн, незалежно від їх культурно-літургійної та теологічно-деномінаційної належності, в одне містичне Тіло Христове. Він єдиний - і ніхто інший. І Хто повсякчас пригадує цим учням і послідовникам Ісусовим, зокрема, таку Його настанову: "ось даю вам владу наступати на змій, і на скорпіонів, і на всяку силу вражу; і ніщо вам не зашкодить" (Лк.10:19). Тобто, соборність і взаємне служіння одне одному належать до числа основних засадничих принципів побудови і буття цього Тіла Господнього у цьому світі. Того Його Тіла, де нема і жодним чином не може бути якихось "головних" і "підлеглих", більш чи менш важливих і значущих. А є рівнозначні й рівноцінні співбрати у спільній і загальній для всіх праці у славу Божу.

    • Леонтій | 12 лютого 2017, 15:14
      Коментувати коментар

      ПРОДОВЖЕННЯ. Так, приміром, поміж ієрархів, образно кажучи, ніяк не має бути, з одного боку, всевладних і безгрішних та непомильних - ледь не обожнюваних "суперначальників". А, з іншого, - майже безсловесних та бездумних "роботів-виконавців", будь-якого суперництва та інтриг, ворожнечі і взаємопоборювань. Там мусить існувати й домінувати лише одна головна, визначальна першість (примат) - першість у правдивій братерській любові. Як між ними, а надто - до всіх інших людей, незалежно від їх походження, статусу та різних інших обставин. Й це служіння єпископа (архієпископа та митрополита, кардинала чи патріарха-предстоятеля) відрізняється від обов'язків пересічного священика і душпастиря, насамперед, більшою відповідальністю перед Господом і церковним загалом (собором священства і парафіян). Саме перед тими, котрі делегують (довіряють) йому цю місію. Тобто, гідно очолювати, спрямовувати й презентувати це - вельми шляхетне й спасаюче багатьох людей служіння. Служіння Христової любові й милосердя, відродження, зцілення (духовного й фізичного) і провадження до Божого Царства у ввіреній його постійному - пастирському піклуванню, окормленню і турботі християнській спільноті.

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Останні коментарі

  • wari2011 | 2 липня 2020, 22:42

    Кредит справа делікатна, тому треба обережно з його оформленням. Можу порадити блог, де багато корисної інформації про кредитування

  • bopa | 8 червня 2020, 11:43

    То перераховані факти ви називаєте "фантазиями и ночными кошмарами"? Чому викладену інформацію ви "Очередная статья нижайшего интеллектуального уровня"? У вас

  • Slava43 | 4 червня 2020, 13:46

    Це жодна агітація. На Буковині казали :»Мойше герехт, Сури герехт».

  • Slava43 | 4 червня 2020, 13:39

    За часів союза, УПЦ підлягала моіковському патріярхату, примусово. Від незалежності УПЦ старалась отримати незалежність від Москви. Тепер, коли Україна має ТОМОС та незалежність то Лавру потрібно

  • Halo | 2 червня 2020, 16:46

    Табачник відпочиває...

Популярні статті місяця