Папа Франциск відвідав Музей окупації та визвольних змагань у Вільнюсі

24 вересня 2018, 11:03 | Релігійні церемонії та паломництво | 2 |   | Код для блогу |  | 

Другий день Апостольської подорожі Папи Франциска до країн Балтії (неділя, 23 вересня 2018 р.) завершився вшануванням жертв тоталітарних режимів. Про це повідомляє Радіо Ватикан.

Після зустрічі з духовенством, чернецтвом і семінаристами Литви, що відбулася в катедральному соборі Каунаса, понтифік вирушив до Вільнюса, де в дорозі до Музею окупації та визвольних змагань зупинився біля монумента жертвам вільнюського ґетто.

Главу Католицької Церкви зустріла Президент Литви Далія Ґрібаускайте. Святіший Отець поклав біля пам’ятника букет жовтих троянд і провів кілька хвилин у мовчазній молитві. Подія не передбачала окремих промов та вітань.

Згадане вшанування відбулося в День жертв геноциду євреїв, який у Литві відзначається саме 23 вересня на згадку про закриття (23 вересня 1943 р.) ґетто у Вільнюсі, що було одним з найбільших в Європі, та знищення його мешканців нацистами.

За кількасот метрів від Катедральної площі у Вільнюсі розташована будівля, яка є свідком сумної і трагічної пам’яті народу. В будинку, що був споруджений як трибунал в часах Російської імперії, згодом розмістилося НКВД, протягом років нацистської окупації – тюрма гестапо, а після 1944 року – тюрма МДБ та КДБ Радянського Союзу. Після відновлення незалежності тут розташовані інституції, що досліджують історію визвольних змагань.

Папу зустрів директор музею. Беручи до уваги приватний характер візиту, відвідувачі увійшли до музею через боковий вхід. Святішого Отця супроводжував вільнюський архиєпископ та інший єпископ, що пережив переслідування. Єпископ Риму відвідав кілька колишніх в’язничних камер, кімнату розстрілів та запалив свічку в пам’ять про загиблих і катованих в цих стінах.

Після відвідин меморіалу Папа прибув до розташованого поблизу пам’ятника жертвам окупації та полеглим за свободу. Єпископ, що пережив переслідування, та нащадки депортованих вручили йому букет квітів, які він поклав біля пам’ятника. Після короткого молитовного зосередження Глава Католицької Церкви проказав молитву, спеціально укладену з цієї нагоди.

Поблагословивши присутніх, Святіший Отець від’їхав до Апостольської нунціатури, де після вечері зустрівся з єзуїтами, які служать в країнах Балтії.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
2коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • velovs@ukr.net | 24 вересня 2018, 11:34
    Коментувати коментар

    "Згадане вшанування відбулося в День жертв геноциду євреїв, який у Литві відзначається саме 23 вересня на згадку про закриття (23 вересня 1943 р.) ґетто у Вільнюсі, що було одним з найбільших в Європі, та знищення його мешканців нацистами." -------- Гадаю, що єпископу Риму, при цьому, навряд чи там розповіли, що в акціях Голокосту на теренах Литви (і не лише Литви!) брали активну участь і литовські націоналісти. Більше того: цим жахливим злочинам - так чи інакше, прямо чи непрямо - немало сприяли відносно досить значні прошарки литовського населення. Скажімо, масові насильства і вбивства євреїв у Литві розпочалися ще ДО приходу туди нацистів: тобто вже у перебігу місцевого антибільшовицького народного повстання, яке спалахнуло 23 червня 1941 р.

    • velovs@ukr.net | 25 вересня 2018, 10:18
      Коментувати коментар

      Р. S. Разом з тим. Після того, як у вересні 1939 р. у Європі вибухнула - розв'язана Гітлером і Сталіном - ІІ світова війна, було зрозуміло, що, зокрема, (тоді) незалежні країни Балтії - майже напевно - будуть захоплені або нацистською, або більшовицькою імперією. А тому - що стосується саме тогочасного місцевого єврейського населення, то у нього, загалом, не було якихось великих і надмірних ілюзій про свою подальшу долю в разі, якщо стане реальністю якраз німецька окупація. Тому воно "інтуїтивно" відчувало і розглядало варіант радянського вторгнення як, принаймні, "менше зло". І тому коли влітку 1940 р. країни Балтії були окуповані й анексовані СРСР, то тамтешні єврейські громади - в усякому разі, у своїй більшості - вдихнули з певним "полегшенням". І навіть немало хто з їхніх членів, досить прихильно поставившись до "совітів", так чи інакше почали співпрацювати з новою владою... ------------- І така обставина, безумовно, ніяк не могла пройти повз увагу свідомих місцевих патріотів, що дуже болісно і згорьовано переживали втрату своїми державами свободи і національної незалежності. Й, відповідно, в їх середовищі різко активізувалися й посилилися запекло-антисемітські настрої, що вельми яскраво (тобто, досить жорстоко й криваво) і проявилося - причому, одразу (і надалі) - після початку в червні 1941 р. німецько-радянської війни...

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Останні коментарі

  • velovs@ukr.net | 16 жовтня 2018, 17:49

    А я вот НИКОГО и ничто СУДИТЬ и РАССУЖИВАТЬ (больше) не хочу... Раньше порой бывало... А вот ныне решил "завязывать"... :) ----------- А вот что до всех этих нынешних и последующих -

  • bodja | 16 жовтня 2018, 17:07

    я пропоную віддати Константинополю Володимирівський Собор

  • AlexP | 16 жовтня 2018, 14:59

    Кто пишет? я от него. Да, да, от него, самого. (пишу маленькими специально, чтобы поняли только свои, крещённые)

  • AlexP | 16 жовтня 2018, 14:53

    Ну и что что наш Иисус посылал их по двое? Им же не СУДИТЬ или РАССУДИТЬ надо было - а просто НЕСТИ слово Божье. Чувствуете разницу?

  • velovs@ukr.net | 16 жовтня 2018, 14:46

    Кстати, Иисус на проповедь Евангелия и сотворения спровождавших и подтверждавших её (эту проповель) чудес и знамений (и, в частности, сверхъестественных исцелений, изгнаний демонов и бесов и т. п.),

Популярні статті місяця