Левка Лук’яненка відспівали у Володимирському соборі Києва

11 липня 2018, 08:59 | Релігійні церемонії та паломництво | 0 |   | Код для блогу |  | 

Спочатку громадське прощання із Левком Лук’яненком відбулося у Клубі Кабінету Міністрів, потім його відспівали у Володимирському соборі. Поховали видатного громадсько-політичного діяча на Байковому кладовищі, інформує "Україна молода".

Віддати останню шану автору Декларації про незалежність України прийшли тисячі людей, які безперервною скорботною ходою декілька годин йшли біля домовини Левка Лук’яненка, покладаючи квіти.

похорон__1.jpg

На церемонії у Клубі Кабміну були присутні, зокрема, голова Верховної Ради Андрій Парубій, прем'єр-міністр Володимир Гройсман, віце-прем'єр-міністр Павло Розенко, перший віце-прем'єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів та віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, секретар РНБО Олександр Турчинов та інші.

Після церемонії прощання дисидента, якого радянський режим на 25 років запроторив до таборів за любов до України, відспівали у Володимирському соборі.

Поминальний чин за Левком Лук’яненком очолив Патріарх Філарет.

На церемонію прибув президент України Петро Порошенко із дружиною.

"Це велика трагедія і велике горе, коли Українська держава і український народ втрачають таких особистостей, як Левко Григорович Лук’яненко, який усім своїм життям продемонстрував незламність духу і патріотизм українського народу", - сказав Петро Порошенко після церемонії прощання.

похорон_собор.jpeg

Поховали Левка Лук’яненка на Байковому кладовищі. В цей час у столиці падав дощ, який у соцмережах назвали символічним, ніби природа плаче за видатним українцем.
 

Левко Лук'яненко народився 24 серпня 1928 року в селі Хрипівка Чернігівської області. У 1958 році разом зі Степаном Вируном і Василем Луцківим вирішив створити підпільну партію Українська Робітничо-Селянська Спілка (УРСС). У наступному році до них приєднався Іван Кандиба. Вже 22 січня 1961 року підпільників арештували.

У травні 1961 Львівський обласний суд засудив Лук'яненка до розстрілу за ст. 56 ч. 1 і 64 КК УРСР. Через 72 доби Верховний Суд замінив розстріл 15-ма роками позбавлення волі. Інші отримали терміни від 10 до 15 років позбавлення волі. У таборі Лук'яненко познайомився з відомими дисидентами. Там вони вели боротьбу з адміністрацією таборів. За організацію страйку в 1974 році Чусовський районний суд засудив трьох ініціаторів, у тому числі Лук'яненка, до ув'язнення у Володимирській тюрмі.

Похорон.jpg


У 1976 році увійшов до складу Української Гельсінської групи. Черговий арешт стався 12 грудня 1977 року. Лук'яненко вирішив оголосити голодування. У червні Чернігівським облсудом засуджений до 10 років позбавлення волі і 5 років заслання та визнаний особливо небезпечним рецидивістом.

Указом Президії Верховної Ради від 30 листопада 1988 Левко Лук'яненко помилуваний, звільнений із заслання.

На початку 1989 повернувся в Україну і почав займатися активною політичною і громадською діяльністю.

Левко Лук’яненко - депутат I, II, IV та V скликань, але у 2007 році вирішив піти з політики. Утім, це не завадило йому бути активним учасником подальших подій в Україні, зокрема й Революції Гідності. 

Левко Лук’яненко помер 7 липня після затяжної хвороби. Він півтора місця не дожив до свого 90-річного ювілею, який би він відсвяткував у чергову річницю незалежності України.

Світлини "Главкому"

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Останні коментарі

    • fedirtsiv | 25 вересня 2018, 22:57

      Уляна Супрун: Сьогодні ми маємо руйнувати міфи та стереотипи, які вже давно були спростовані наукою. Наприклад, що гомосексуальність - це хвороба. В першій половині 20-го століття гомосексуальність

    • Михаил | 25 вересня 2018, 22:32

      Противно видеть, как глупый, самоуверенный невежда упорствует в своём невежестве совершенно ничего не зная и не разбираясь ни в чем! В отличии от Вас, я говорю только правду. И я её знаю точно, а

    • velovs@ukr.net | 25 вересня 2018, 18:06

      Вочевидь, було би набагато краще, якщо б вони, ці архієреї - члени синоду УПЦ МП, звернулись до нардепів ВР із закликом повернутися, зокрема, до законопроектів, які забороняють в Україні пропаганду і

    • Ігор Затятий | 25 вересня 2018, 17:06

      Гумор-сатира.

    • velovs@ukr.net | 25 вересня 2018, 14:32

      В 1961 г., в момент её закрытия коммуно-совдеповской властью, наместником Киево-Печерской лавры был епископ Нестор (в миру - Никита Арсентьевич Тугай (1900-1969)). И в тот период будущего митрополита

    Популярні статті місяця