У Києві обговорили як релігійна тематика представлена в українському медіапросторі
Про те, як релігійна тематика представлена в українському медіапросторі, а зокрема у світських і конфесійних ЗМІ, учасникам Фестивалю ЗМІ православних розповіли релігійні експерти.
Зокрема, Юрій Решетніков, релігійний експерт, радник Предстоятеля УПЦ, підкреслив, що перед християнськими ЗМІ має стояти завдання – перш за все, висвітлювати церковну позицію, роз’яснювати церковні документи і, звичайно, не забувати про роль ЗМІ у передачі Слова Божого. Формувати власну думку та наповнювати медіапростір власною інформацією, а не віддзеркалювати інформацію світських ЗМІ.
Алла Бойко, професор Інститут журналістики КНУ ім.Т.Шевченка, зупинилися на двох аспектах.
По-перше, на тому, як саме представлена Церква у суспільно масових засобах комунікації.
«Світські ЗМІ базуються на трьох речах: плітках,скандалах, тяжінню до сексу тощо. Ми їх так не вчимо. Певно, з таких позицій, сенсаційних позицій, журналісти і підходять до Церкви. Оскільки це отримує суспільний резонанс», - зауважила вона.
Другий аспект – це як Церква представлена в конфесійній пресі. Ми знаємо, що УПЦ видає найбільшу кількість ЗМІ, що охоплюють всю Україну.
Також Алла Бойко зачепила цінову проблему, а зокрема звернулась до церковних журналістів з пропозицією знизити ціни на православну пресі для молоді.
Крім того, на її думку, більшість церковних періодичних видань мусить бути українською мовою або двомовними. «Адже Українська Православна Церква є культуроформуючою, духовно формуючою в Україні», - зазначила вона.
Нагадала науковець і про те, що ЗМІ мають не забувати про інтереси своєї аудиторії. «Люди люлять, коли говорять про них, - додала Алла Бойко. – Тому коли ми будемо звертатись до аудиторії мовою тією, яку люди хочуть почути, яку вони розуміють, то, впевнена, популярність церковних ЗМІ буде збільшуватись...»
Зачепила професор і таку проблему церковних ЗМІ, як повчальний характер матеріалів. «Люди не люблять, коли їх повчають, але більшість церковних ЗМІ, все ж таки, – говорять повчальним, дидактичним тоном, тоном вчителя. Тому ці церковні ЗМІ не завжди читаються. Корені цих недоліків у тому, що в нас немає професійної релігійної журналістської освіти», - підбила підсумки А.Бойко.
У свою чергу, Максим Васін, виконавчий директор Інституту релігійної свободи, член Громадської ради при Держкомтелерадіо, продовжив аналізувати, як Церква виглядає у сфері конфесійних ЗМІ і у світських ЗМІ.
«Потрібно не рекламувати Церкву чи транслювати події Церкви, а намагатись зрозуміти релігійні потреби людей», - зокрема зауважив він.
Так детальніше зупинився на проблемі комунікації, а саме на тому, що Церква має бути відкритою до коментування тих чи інших подій, що відбуваються у суспільстві. «Мова не йде про нав’язування політичного смаку, втручання у сфери держави, але коментувати події з огляду добра і зла, - сказав Максим Васін і додав. – Ми знаємо, що світські ЗМІ у своїй роботі базуються на скандалах, тому, на жаль, про проблеми Церкви люди знають більше, ніж про добрі справи. Тому потрібно самим створювати інформаційні приводи і запрошувати журналістів, не боятись створювати позитивний імідж».
А ще зауважив, що крім створення позитивного іміджу, необхідно створювати якісні профільні видання та йти в ногу з часом. Тоді медіапроекти будуть популярними серед читача, а тому впливатимуть на суспільну думку про Церкву.
Людмила Филипович, професор, зав.відділу історі релігії та практичного релігієзнавства відділення релігієзнавства інститут філософії ім.Г.Сковроди НАН України, розкрила у своєму виступі наступні проблеми релігійних ЗМІ.
Зокрема вона відзначила, що конфесійні ЗМІ дуже замкнені на собі, своїх адресатах. На її думку, церковним медіа «не вистачає конфесійного погляду на державні та світові геополітичні події» та поліконфесійності.
Також вона відмітила проблему регіональності у подачі матеріалів. «Потрібно враховувати, що УПЦ є загальноукраїнською, тому навіть висвітлюючи події регіону, маємо водночас подавати загально церковну позицію», - зазначила вона.
Віктор Єленський, релігійний експерт, продовжив думку учасників круглого столу.
Він погодився зі своїми колегами, що дуже важливо - це професійність та якість ЗМІ. «Великої різниці, як писати про космос і релігію, різниці немає. Всюди треба професійність», - сказав він. Та розповів про те, як саме релігійна тематика представлена у ЗМІ на Заході.
Виявляється, сегмент, присвячений релігіям, у Західній Європі останнім часом стрімко зростає. Крім того, спостерігається тенденція, що все більше серйозних медіа почали наймати професіоналів.
«Ніхто не задоволений тим, як пишуть про Церкву. Всі вважають, що світське суспільство ставиться заангажовано до Церкви або взагалі негативно. Який рецепт? Більше говорити про те, що Церква робить доброго для людей, - зауважив Віктор Єленський. – І Церква, і медіа перестали бути такими інститутами, які б могли претендувати на монополію. Раніше храм у селі був усім, зараз у неділю вранці людина може займатись чим завгодно, але менша частина ходить щонеділі до церкви. Раніше люди дослухалися до думки газети, а сьогодні часто більше слухають якогось блогера, ніж офіційну газету».
Тому головне сьогодні для релігійних медіа – нести Слово Боже мовою сучасних людей, бути відкритими та пояснювати те чи інше геополітичне чи суспільне явище з точки зору духовності та моралі. Про це повідомляє «УНІАН-релігії».
