Ректор УКУ закликав Міносвіти визнати здобутки Києво-Могилянської академії та переосмислити своє ставлення до набутого нею досвіду

12 грудня 2010, 13:42 | Релігія та наука | 0 |   | Код для блогу |  | 

Borys-Gudzyak.jpgВ офіційній Заяві ректора УКУ о. д-ра Бориса Ґудзяка, яка 12 грудня надійшла у редакцію РІСУ, сказано, що спільнота Українського католицького університету стурбована конфліктом, що виник між Національним університетом «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА) та Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (МОНМС). В УКУ переконані, що конкретні причини для розбіжності позицій лише віддзеркалюють значно глибші розбіжності, які спричинені радикально відмінним баченням завдань вищої освіти в Україні.

У документі наголошується, що Національний університет «Києво-Могилянська академія» є феноменом в освітньому полі України. «Цей університет суттєво спричинився до того, що на ниві вищої освіти в нашій державі сформувався новітній освітянський стандарт, позначений такими цінностями, як академічна свобода, висока якість освіти і творчий пошук… Диплом НаУКМА здобув високе визнання, а його володарі мають найвищі рейтинги на ринкові праці. Випускники «Могилянки» є висококомпетентними спеціалістами без комплексів минулого й успішно працюють в Україні та багатьох країнах світу», – йдеться у заяві ректора УКУ.

На його переконання, для Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України все це мало б свідчити про те, що з часу свого відродження НаУКМА виробив унікальну систему навчання й життєдіяльності, яка довела свою ефективність. Міністерство мало б вивчити освітню систему НаУКМА й через сприяння відповідному реформуванню законодавчої бази поширити її досвід на всю сферу вищої освіти. Ось чому, як сказано у заяві УКУ, «дивує, що насправді в Україні має місце зворотна тенденція: оригінальні освітні феномени втискують у прокрустове ложе недосконалого закону».

Спільнота Українського католицького університету переконана, «що у цей відповідальний момент Міністерство освіти і науки, молоді та спорту має керуватися у своїй діяльності передусім духом бажаного, а не буквою застарілого. Якість освіти має бути головним критерієм будь-яких вимог з боку МОНМС. Інакше його дії, проілюстровані нинішніми вимогами до НаУКМА, свідчитимуть про бажання приборкати непокірних».

У заяві ректора УКУ наголошується, що українська вища освіта потребує реформ, а МОНМС має не згортати наявні недвозначно успішні експериментальні починання, такі як НаУКМА, а навпаки – відважитися на створення нових, додаткових. «Тільки з таким підходом до справи можна осягнути мету бажаних реформ», – йдеться у заяві.

О. д-р Борис Ґудзяк піддав критиці те, що у новій редакції Закону про вищу освіту «вектор реформ спрямований назад, у «старі добрі» (для декого) часи надмірного централізованого адміністрування».

«Нова редакція законопроекту про вищу освіту є ще одним свідченням невпинного згортання здобутків української демократії на освітньому полі, яке призводить до самоізоляції України в міжнародному академічному контексті й до ретроградності її внутрішніх трансформацій. Український католицький університет уже висловлював МОНМС свою стурбованість характером цього документа і з жалем переконується у слушності своїх висновків», – наголошується у заяві УКУ.

Ректор цього навчального закладу акцентує на тому, що УКУ солідаризується з намаганням НаУКМА зберегти випробувану часом навчальну систему, яка дає рясні плоди, і захистити виправдані елементи своєї автономії.

О. д-р Борис Ґудзяк закликав Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України «визнати очевидні здобутки академічної спільноти НаУКМА і переосмислити своє ставлення до набутого нею досвіду».

Довідка:

Kvit.jpgНа сьогодні, за словами Президента Національного університету "Києво-Могилянська академія" Сергія Квіта, НаУКМА має два конфлікти з Міносвіти. Він на одній із прес-конференцій заявив, що Міністерство освіти та науки має намір урізати права цього вищого навчального закладу. Сергій Квіт пов’язує ці конфлікти "персонально з Дмитром Табачником". 

Перша проблема, за його інформацією, пов’язана з тим, що НаУКМА не затверджують правила прийому на наступний навчальний рік в одному із пунктів: “Це те, що нам не дозволяють вимагати на всі спеціальності сертифікат з англійської мови”.

"Хоча вже 19 років Києво-Могилянська академія вимагає англійську мову. Англійська мова у нас зазначена у статуті, бо в нас є дві робочі мови – українська та англійська", - пояснив Сергій Квіт.

За його словами, це не просто декларація, адже насправді частина навчального процесу відбувається англійською мовою. "Це система, яка існує у Європі, і ми не можемо її скасувати... Якщо нам скасовувати англійську мову при вступі, нам треба скасовувати заняття англійською і скасовувати нашу мобільність викладачів і студентів у частині співпраці й обмінів з партнерами. Я вважаю, що це абсолютно неприйнятно для нас - скасовувати англійську мову, причому в наш час...", – наголосив президент академії.

"Це також заперечує базові принципи Болонського процесу, що навчання в університетах відбувається рідною та англійською мовою", – додав він.

Друга конфліктна ситуація, за словами С.Квіта, – це перезатвердження статуту НаУКМА. "Метою перезатвердження нашого статуту, наскільки ми зрозуміли, є те, щоб забрати у нас зі статуту все, що дало нам можливість за попередні майже 20 років досягти тих успіхів, які ми маємо зараз", - прокоментував він.

"Києво-Могилянська академія завдяки свободам, які вона мала починаючи з 1991 року, першою в Україні відкрила бакалаврські, магістерські програми і зараз - PhD-програми. Ми запровадили систему вільного творчого навчання... Якщо нашому університету не дають нормально розвиватися, в мене таке трактування, що, очевидно, міністрові не потрібний такий прецедент, щоб був ефективний університет, який, тим більше, працює без корупції", – сказав С.Квіт.

Він не виключає, що після цієї заяви буде чинитись тиск на нього персонально, наприклад, через догани, а в університеті почнуть проводити позачергові перевірки.

Система Orphus
Рейтинг
0
1
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Останні коментарі

    • enzian | 18 вересня 2019, 16:43

      Ніякий з тебе пророк, Мішка.

    • Paraeklezyarh | 18 вересня 2019, 16:37

      Котрою за чергою в признання автокефалії ПЦУ буде православна церква Александрії одному Богу відомо . Але факт співслужіння та євхаристії є.

    • Михаил | 18 вересня 2019, 14:50

      Александрийская церковь будет самой последней, кто признает "пцу", если такое признание когда-нибудь произойдёт. Скорее "пцу" признает Московский патриархат, чем Александрийский!

    • enzian | 18 вересня 2019, 11:37

      Найгірше, що вони поширюють не стільки християнські цінності, скільки лояльне ставлення до ворога.

    • Zenia | 17 вересня 2019, 23:30

      В том и беда, что исповедоваться на родном языке и своему соотечественнику украинцам не позволяют русские оккупанты. Ты что, оккупант, читать не умеешь? :))

    Популярні статті місяця