Святі у вишиванках та сотники УПА на стелі: унікальна церква на Львівщині не перестає дивувати
На Львівщині на стінах церкви художник зробив українців героями євангельських сюжетів. Так, в селі Веринь Львівської області на стінах церкви Архистратига Михаїла можна побачити Небесну Сотню, зокрема першого загиблого на Майдані Сергія Нігояна, святих у вишиванках, а на стелі зображені сотники УПА і ангели, що грають на українських музичних інструментах.
На Львівщині на стінах церкви художник зробив українців героями євангельських сюжетів.
Так, у селі Веринь Львівської області на стінах церкви Архистратига Михаїла можна побачити композиції, присвячені Небесній Сотні, перших загиблих на Майдані Сергія Нігояна, Михайла Жизневського і Юрія Вербицького. Прикрашений вишивкою одяг багатьох святих, а ангели під куполом грають на українських музичних інструментах.
Про незвичайні розписи церкви повідомляє "Вголос".
Впродовж десяти років український художник-сюрреаліст Микола Гаврилів розписував храм. Всі розписи на стінах храму є проектовані і керовані парохом, який любить мистецтво і вивчає його. У зображеннях немає ні однієї випадкової постаті чи композиції. Там не тільки біблійні сюжети, але й історія України, “не порушуючи при цьому канони богослов’я”, — наголошує о.Василь Говгера.
"Купол церкви присвячений покрову Богородиці, яка дбає про церкву, державу та сім'ї. Церкву, зокрема, представляють Папа Римський Іоанн Павло II, Папа Венедикт XVI, митрополит Андрій Шептицький, кардинал Любомир Гузар та інші. Державу — місцеві сотники УПА — Гребенко і Явір — і оунівці Білас і Данилишин", — розповіла про незвичайні розписи на стінах храму місцева мешканка Оксана Гусак.
Коли художник Микола Гаврилів розмальовував церкву, то наче орнаментами, євангельські сюжети переплітав історичними подіями українського народу і, зокрема, цього села. В перстені центрального купола, на Тайній Вечері за одним столом із Христом і апостолами, сидять проголошені Папою Іваном Павлом ІІ нові українські блаженні. Владику Володимира Стернюка можна впізнати в сюжеті образу «Чудо арх.Михаїла в Хонах», а у композиції Різдва Христового обручник Йосиф має вираз обличчя Патріарха Йосифа Сліпого.
Композиційно вівтарний купол так вирішений, що навпроти Богородиці намальована драбина Якова, яка є символом Матері Божої. Постаті, що зображені на куполі, є на тлі панорами, яка своїми краєвиди має частинки території із цілої України. Там можна впізнати Києво-Печерську лавру, карпатські гори та безкраї степи. На арках у вівтарі українські чудотворні ікони Божої Матері. Також на стінах храму можна побачити багато елементів українського побуту.
"Це не просто красиві євангельські картинки та ілюстрації до Біблії, тут вони в поєднанні з національними та історичними елементами України", — підкреслив автор робіт. "Вони вплітаються в євангельські сюжети, не порушуючи при цьому жодних церковних канонів.
Багато європейських художників євангельські сюжети доповнювали елементами, традиційними для своїх країн. Я хотів показати, що я — український художник, тому додавав елементи народного одягу, побуту, пейзажів тощо. Але від цього євангельські сюжети не змінювалися", — пояснив художник.
Художник намалював сюжет хрещення Руси-України. Поряд з княгинею Ольгою і князем Володимиром зображено Блаженнішого Святослава (Шевчука), над ними символічно – Небесну Сотню. Художник розмальовував стіну під час розстрілів на Майдані.
У образі “Явлення Христа світові” з правого боку за Ісусом іде теперішній Папа Франциск, із ним священики та монахині, вихідці цього села.
В сюжеті “Явлення Христа народу” в образі Івана Хрестителя художник зобразив Кузьму Скрябіна. “Я не знав, з кого тоді зображати Іоанна Хрестителя. Хотів знайти якусь цікаву особистість, когось з відомих людей. І тоді почув, що загинув Кузьма. Його фігура відразу виникла у мене перед очима, і я зрозумів, що саме він повинен бути зображений на тій стіні”, — згадує Гаврилів.
Малювання вже довший час є об’єктом дискусій. В Україні багато церков із красивими розписами. Розпис веринської церкви є таким, яким він є, і він здатний прислужитися для слави Божої на землі та для прослави українського народу, — зазначує в розмові з кореспондентом РІСУ о.Василь Говгера.
