У Львові представили "Гуцульську Богоматір" Казимира Сіхульського

12 лютого 2018, 10:38 | Релігія та культура | 0 |   | Код для блогу |  | 

Триптих виставили у Музеї Іоана Георга Пінзеля, і це продовження традиції експонування однієї картини, що її практикує Львівська національна галерея мистецтв ім. Бориса Возницького.

У галереї розповідають, що Казимир Сіхульський (1879 – 1942) – один із найвідоміших художників-львів’ян польського походження. У творчості широко застосовував гуцульську тематику.

Гуцульска_Богородиця.jpg

Мистецької науки вчився у Краківській Академії образотворчого мистецтва. Студіював у Йозефа Мегоффера, Леона Вічолковського та Станіслава Виспянського. Навчався також у Відні, Мюнхені, Дрездені, Флоренції та Парижі. У 1920-1930 рр. був професором Промислової школи у Львові, згодом 9 років  – професором Академії образотворчих мистецтв у Кракові.

Вдавався до живопису та графіки. Любив жанр карикатури. На пізньому етапі художньої кар'єри віддавав перевагу сильно стилізованим релігійним та символічним композиціям.  

Упродовж 1910–1930-х років гуцульські полотна-поеми Казимира Сіхульського експонувалися майже на всіх значних світових мистецьких виставках у Німеччині, Австрії, Італії, Нідерландах, Бельгії, Фінляндії, США.

Мистецтвознавці зазначають, що Сіхульський завжди тяжів до виявів найщиріших почуттів, наснажуючись роздумами про дійсність і красу – людську й природи. Тому у центрі уваги маляра постійно була людина з її турботами, мріями, радостями та печалями, а буденне часом набувало символічного та навіть релігійного змісту.  Автор часто використовував форму триптиху для представлення сцен сакрального характеру, які не призначалися для розміщення у вівтарі.

«Мистецтво для Казимира Сіхульського було професією, що давала повну свободу, – говорить головний зберігач фондів ЛНГМ Ігор Хомин. – Незалежний від урядових установ, рангів, думок, незалежний від будь-кого, художник по-справжньому був вільний духом, як і його думка. Не обмежували його осуди і критика – він відповідав тільки перед своєю совістю художника. Мистецтво для нього було храмом, в якому художник старанно і з пристрастю виконував обов’язки жерця».

Організатори показу у Музеї Пінзеля наголошують, що знаменитий триптих «Гуцульська Богородиця» (1914) – вершина професійної майстерності Сіхульського і що це – «уклін у сторону гуцульського фольклору, пропущений через фільтр сецесійної стилістики».

На відкритті експозиції ішлося про те, що 100 років тому про «Гуцульську Богоматір» Казимира Сіхульського писали як про «діву з обличчям слов'янської принцеси». У серединній частині триптиху – Богородиця з дитиною на руках, вбрані у гуцульський стрій. У бокових частинах зображені дівчата-гуцулки з хрестом і глечиком. Цей триптих має ще іншу назву – «Поклоніння пастухів».

Виставка триптиху Казимира Сіхульського у Музеї Іоана Георга Пінзеля (площа Митна, 2) чинна до 15 квітня, інформує «День».

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Останні новини

    Останні коментарі

    • sl.chem | 19 лютого 2018, 00:47

      Очам своїм не вірю, РІСУ перепечатала статтю із жовтої преси!!! Будь-ласка, приберіть цей лохотрон!!!

    • enzian | 18 лютого 2018, 22:51

      А як же бути з такими отаманами російських козаків, я Гельмут фон Паннвітц та Султан Килич Герай?

    • velovs@ukr.net | 18 лютого 2018, 17:13

      Навряд чи є суто випадковим збігом та цікава й знакова обставина сучасної календарної доби, що в той самий день, коли частина християн, які живуть за старим (Юліанським) стилем, святкують Собор

    • velovs@ukr.net | 18 лютого 2018, 15:54

      "Або ми станемо Нацією Священиків, яка є сіллю для землі і світлом для світу, або зникнемо в загальній біомасі, яка засліплена крокує у прірву. І в цьому контексті нам нічого шукати ні на

    • velovs@ukr.net | 18 лютого 2018, 15:27

      До речі, ця особливо жорстоко-кривава розв'язка (завершення) - чотири року тому - Другого Майдану та ганебна втеча з Києва головних оберватажків тодішнього промосковського кримінально-бандитського

    Популярні статті місяця