• Головна
  • Новини
  • «На Афоні існував суто український монастир» – в Києві презентували працю про Паїсія Величковського...

«На Афоні існував суто український монастир» – в Києві презентували працю про Паїсія Величковського

25.01.2017, 11:37
«На Афоні існував суто український монастир» – в Києві презентували працю про Паїсія Величковського - фото 1
У столиці 24 січня відбулася презентація відразу двох наукових праць дослідника Сергія Шумила: «Преподобний Паїсій Величковський "Повість про святий собор" та маловідомі листи» і «Старец Иоанн Вишенский: афонский подвижник и православный писатель-полемист».

exklusiv.gifУ столиці 24 січня відбулася презентація відразу двох наукових праць дослідника Сергія Шумила: «Преподобний Паїсій Величковський "Повість про святий собор" та маловідомі листи» і «Старец Иоанн Вишенский: афонский подвижник и православный писатель-полемист».

Паїсій.jpg

Науковець є знаним фахівцем афонської спадщини, яка пов’язана з Україною. Він розповів присутнім про власні наукові інтереси, про подорожі до Святої Гори та про українську спадщину там. Так, в книзі про Паїсія Величковського перекладено сучасною українською та опубліковано низку раніше невідомих листів, на основі яких можна свідчити про відкриття на Афоні українського представництва.

«Малоросу Паїсію та малоросійському братству» передали стародавній Симонопетрів монастир, про що він писав у листі Київському митрополитові Арсенію (Могилянському). «Це є свідченням того, що на Святій Горі формувався суто український монастир», – наголосив пан Сергій.

Шумило.jpg

Сергій Шумило на основі вивчених документів руйнує міф протоєрея Сергія Чєтвєрікова про переслідування запорозькими козаками святого Паїсія. Навпаки, доводить він, козаки були основними спонсорами монастиря. Детально про це можна прочитати в іншій роботі автора – «Прп. Паїсій Величковський і Запорізька Січ».

Презентація-1.jpg

Було також представлено працю «Старец Иоанн Вишенский: афонский подвижник и православный писатель-полемист». Автор не тільки розповів про основні події з життя старця, але й навів приклади різного тлумачення його постаті. Так, радянська пропаганда використовувала його в якості прикладу «революціонера, який бореться за встановлення соціальної справедливості». Такий портрет вплинув і на розвиток його інтелектуальної спадщини, адже Іоанна Вишенського почали сприймати виключно як полеміста, і аж ніяк не ченця, а тим паче старця.

Нагадаємо, що влітку минулого року Синод УПЦ канонізував Івана Вишенського, хоча й наразі останків святого немає, оскільки до XVIII на Афоні не було традиції підписувати тіла спочилих, як наприклад в Києво-Печерській Лаврі. Існує навіть припущення, що традиція позначення імені новопреставленого прийшла на Афон з Лаври. Також торкнувся автор цікавої теми – критеріїв святості мощів. На Афоні людина вважається святою,  коли її останки повністю зітліють, а в Києво-Печерській Лаврі навпаки: нетлінність – це ознака святості.

Багато інших цікавих фактів було обговорено на лекції, а всім охочим з ними ознайомитись автор порадив читати презентовані праці. Про це РІСУ повідомив Дмитро Горєвой.