У Львові відкрили виставку «Церква Войовнича»
Більшість робіт 21-річний Михайло створив у 2014 році, хоча є і 10 ікон за 2015 рік. На створення виставки «Церква Войовнича» маляра надихнули події Майдану та сучасна ситуація на Сході України. Тому багато ікон присвячено ангелам і мученикам, які захищали віру і вмирали за неї – архистратиг Михаїл, св. Юрій, св. Дмитрій. У колекції представлено ікони для військової переносної церкви, дві хоругви та два українські прапори, на яких зображені покровителі воїнів.
«Уже декілька таких прапорів я передав в зону АТО. Якщо буде така потреба, то і ці з виставки заберу і перешлю нашим воїнам. Мені важливіше, щоби сучасне мистецтво, й іконопис також, надихало і допомагало воїнам на фронті, ніж просто тут висіло, – каже Михайло Скоп. – Адже мистецтво завжди відображало актуальні події, звертало увагу людей на духовне. «Церква Войовнича» - така назва може, на перший погляд, видатися дивною, та насправді елемент війни завжди був присутній у Церкві. Узяти хоча б війну між добром і злом, між ангелами та демонами, хрестові походи. Навіть Бог-Отець, «Саваоф» із івриту перекладають як «воїн», «воїнство», що сидить довкола Бога».
Назва виставки звертає і до прямої аналогії, адже в іконописі «Церква Войовнича» - це апокаліптичний образ боротьби Небесного Царства і сил проти семиглавого змія та його прихвоснів. Цікаво, що молодий іконописець кожну зі своїх робіт пропустив крізь призму особистого бачення і розуміння «воїнства небесного», тому він радше називає свою виставку сакральним живописом, ніж іконописом. Хоч, здавалося б, канонічна традиція зображень збережена, та, якщо придивитися пильніше, то на щиті арх. Михаїла можна побачити український герб, а у молільниках – воїнів АТО, а у семиглавому змії – герб держави-агресора та її прапор.
«Мені не зовсім подобається сучасний іконопис саме тому, що здебільшого це живопис, а не іконографія. Цією виставкою я хотів, перш за все для себе, наголосити, що у сакральному живописі головною має бути ікона, а вже потім нюанси і деталі, які звертають увагу на сьогодення. Так, на цих образах людина першим бачить загальний канонічний сюжет, але коли придивиться, то помітить і символи», – пояснив свій задум Михайло.
Митець наголошує і на екуменічній стороні мистецтва та релігійного життя в Україні взагалі: «Ця виставка, скоріш, має більш космічний сюжет, адже мовиться не про війну конфесій. До прикладу, я навмисно тут виставив декілька своїх робіт у стилі російського іконопису, зокрема – старообрядська Богородиця Огневидна. Мовиться про те, що зараз усі – і християни різних конфесій, і вірні інших релігій – єднаються у молитві за Україну».
У молодого маляра це вже п’ята виставка, попередні декілька теж були присвячені біблійній тематиці, й презентували їх у Києві. Зокрема, третю виставку Михайла – «Перед зорею» – експонували у Київському музеї ім. Шолома-Алейхема. Роботи стосувалися тем Старого Завіту. Таким чином, за словами автора, виставка була покликана наголосити на єдності між Старим та Новим Завітами, між однією культурною традицією юдаїзму та християнства.
Окрім роботи над іконописом, Михайло також навчається на відділі графіки у Львівській академії мистецтв, грає на гітарі в фолк-метал гурті «Чорна дебра», пише прозу. Маляр каже, що завдячує своєму захопленню сакральним мистецтвом батькам Галині Друзюк, яка займається реставрацією образів, та Левові Скопу – львівський іконописець. Про це повідомляє Ніна Поліщук.
