Науковці стверджують, що Софії Київській 1000 років

Презентація книги «Древнейшие граффити Софии Киевской и время ее создания» (К.: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, 2012. – 232 с.) відбулась 11 вересня 2012 р. у приміщенні Національної спілки письменників України (вул. Банкова, 2). В центрі уваги книги – гостро дискусійна проблема датування собору.

Презентація книги «Древнейшие граффити Софии Киевской и время ее создания» (К.: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, 2012. – 232 с.) відбулась 11 вересня 2012 р. у приміщенні Національної спілки письменників України (вул. Банкова, 2). В центрі уваги книги – гостро дискусійна проблема датування собору. Автори – відомі київські історики, багаторічні дослідники Cофії Київської – доктор історичних наук, професор Надія Нікітенко та кандидат історичних наук В’ячеслав Корнієнко.

Надія Нікітенко розповіла про особливості розвідки, присвяченій найдавнішим графіті Софійського собору. За її словами, вибір російської мови праці було зумовлено бажанням досягти якомога ширшого кола читачів. При підборі матеріалу автори вирішили особливо розширити ті розділи, питання яких викликають найбільшу критику опонентів.

Зокрема, особлива увага присвячена питанню нового датування заснування Софії Київської. Дослідники раніше багато популяризували свої відкриття в чисельних статтях та доповідях. Однак присвятивши цілий розширений розділ відкриттю нової дати заснуванню св. Софії, автори тим самим вирішили уникнути недомовленостей. Підставою до цього є дослідження чисельних графіті, відкрити на стінах храму. Прочитання їх підтвердило наукову обґрунтованість його нещодавно відзначеного 1000-річного ювілею.

У наступному розділі автори виклали новий підхід до вивчення графіті. Раніше їх досліджували, зокрема в Росії, як найдавнішу писемну пам’ятку. Однак Надія Нікітенко і В’ячеслав Корнієнко наголошують, що ці пам’ятки створювались людьми з певних верств населення та в певний історичних обставинах. Відтак видається необхідним доповнювати лінгвістичний аналіз, вкладаючи ці пам’ятки в чіткий історичний контекст.

Цілий розділ автори присвячують графіті без дат. Але оскільки в них згадуються відомі особистості Русі, можна встановити час створення написів. Ці графіті поділяють на групи, зокрема, групу Олісави та групу отроків Добринича, наближених до князя дружинників, які були у війську Ярослава з 1019 року. Відтак бачимо, що ці письмові пам’ятки, залишені на стінах давньої святині, розкривають перед нами нові таємниці доби Київської Русі. А дослідження, основане на цих документах, дозволяє, на думку вчених-авторів, уникнути упередженості усталених методів та схем вивчення нашої історії. Це дозволяє по-новому поглянути на головні події часів княжіння Володимира Великого і його сина Ярослава Мудрого.

Нікітенко і Корнієнко подовжують далі дослідницьку працю, зокрема, вивчення саркофагу Ярослава, й готують до видання наступну книгу. 

В’ячеслав Корнієнко визначив презентовану книгу як підсумок спільної роботи з вивчення графіті, як важливого джерела історичної пам’яті. У праці також викладено свою методику дослідження з огляду на велику критику. Першим є закид, що графіті не є текстом через неможливість прочитати, а часом й зауважити їх на стіні. Другим, що автори самі їх видряпали і прочитали. У відповіді Корнієнко ділиться методами прочитання. Це дослідження структури самого матеріалу фрескового тинку та яким чином різьблення різними інструментами впливало на збереження прорізів.

Книга важлива також тому, що оригінальні відкриття в основі руйнують усталену ще в радянські часи схему вивчення історії Русі, яка фальсифікувала історію. Саме тому дослідники зустрічають такий спротив та гостру критику з боку старшого покоління ще радянських істориків.

Неля Куковальська – колишній директор заповіднику св. Софії – зазначила, що відкриття Нікітенко і Корнієнко становлять частину праці так званої Софіївської школи вчених, яка формується. Дослідники продовжили працю вивчення графіті, яким у 80-х роках присвячував увагу Сергій Вислоцький. Зараз вивчено вже 77 тисяч графіті, видано 3 том і 4-й готується до видання.

Ці дослідження становлять лише частину наукових досягнень заповіднику Софія Київська. Чимало зроблено також у галузі вивчення архітектури, геології та гідрогеології. Зокрема, розроблено унікальну в Європі систему моніторингу споруд з метою вчасного запобігання їхньої руйнації внаслідок підняття рівня ґрунтових вод.