На чотири церкви із Львівщини, які потрапили до ЮНЕСКО, треба 28 млн.
Цього року на чотири дерев’яні церкви, які розташовані на території Львівщини і які нещодавно включили до спадщини ЮНЕСКО, з обласного бюджету передбачили майже 214 тис. грн.
Про це 17 жовтня на прес-конференції «Як здійснюються ремонтні роботи на пам’ятках дерев’яної сакральної архітектури, які включені до спадщини ЮНЕСКО» розповів заступник начальника відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської ОДА Роман Онишко, повідомляє ІА ЗІК.
Він нагадав, що 21 червня сесія ЮНЕСКО в Камбоджі проголосувала за внесення до Списку світової спадщини українських дерев’яних церков у польських та українських Карпатах. До переліку потрапило 16 церков: по вісім від України та Польщі.
Чотири із них розташовані на території Львівщини. Це церква святого Юрія у Дрогобичі; церква Пресвятої Трійці у Жовкві; церква Зішестя Святого Духа у Потеличі (Жовківський район) та церква Собору Пресвятої Богородиці у Маткові (Турківський район).
«Кожна з них має свої проблеми. По кожному об’єкті необхідно проводити більш або менш серйозні роботи, – зазначив Онишко.
Відтак, з його слів, були проведені обстеження і розроблені орієнтовні кошториси не тільки на ремонт церков, але і на розвиток інфраструктури біля них (облаштування благоустрою території, під’їзних шляхів, інформаційних вказівників тощо), які розраховані на три-чотири роки.
«У церквах в Дрогобичі та Потеличі є прекрасний і надзвичайно цінний стінопис. Будь-які проблеми з дахом є загрозою цьому. Дрогобицька церква останніми роками потерпала двічі: був буревій, град, який побив дах. Відтак, у 2011 році були проведені першочергові роботи щодо виведення об’єкту з аварійного стану. Для цього потрібно було понад 3 млн грн. Частину з них використали, але ще треба працювати», – розповів Роман Онишко.
З його слів, церква святого Юрія у Дрогобичі серед четвірки згаданих храмів найбільше потерпіла від природних катаклізмів, вона у найбільш загрозливому стані. Загалом на весь комплекс робіт по цьому об’єкту потрібно близько 14 млн грн, зауважив заступник начальника відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської ОДА.
«Церква в Жовкві, з одного боку, виглядає гарно, вона в доброму стані, але є певні проблеми. Зокрема, деякі конструкції зрyбу потребують заміни чи реставрації. Є прогнила частина. Орієнтовна вартість робіт по цьому об’єкту (церква та навколишня територія, інженерне забезпечення, під’їзні шляхи) – 2,3 млн грн», – підкреслив Роман Онишко.
Щодо церкви у Потеличі, то як повідомив чиновник, у 2007 році були проведені першочергові роботи з ліквідації аварійного стану церкви. «Але проблему повністю не вирішили. Треба ще ремонт огорожі, інженерне забезпечення, під’їзні шляхи. Відтак, загальний кошторис по цьому об’єкту – понад 6 млн грн.», – зауважив Онишко.
Проблема церкви у Маткові, з його слів, у тому, що її дах оббитий залізом. «Свого часу громада замінила гонт на залізо. Тепер треба повернути гонт. Загалом на це та інші роботи треба близько 6 млн грн», – додав заступник начальника відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської ОДА.
З його слів, названі суми не виділятимуть сьогодні-завтра. Йдеться про багатоетапну роботу на об’єктах. На наступний рік, зокрема, планується виготовлення проектної документації по кожному об’єкту.
Цього року, розповів Онишко, на згадані чотири церкви з обласного бюджету передбачили 213 400 грн. Церкву в Дрогобичі, наприклад, забезпечили громовідведенням. 58 тис. грн з цієї суми пішло, зокрема, на дах та електромережу церкви в Потеличі.
«Ці церкви є пам’ятками національного значення і ми сподіваємось, що в держбюджеті також будуть передбачені кошти на них. Бо обласний бюджет не може виділяти значні суми, – додав він. – Названі цифри ми запропонували внести в документ – угоду між Кабміном та ЛОР, де один із пріоритетних напрямків – збереження пам’яток культурної спадщини. Ці заходи передбачають спільне фінансування. В тому числі – і по об’єктах дерев’яних церков, які увійшли в список ЮНЕСКО. Така пропозиція поки що внесена у проект угоди і невідомо яким буде кінцевий документ. Але обласна адміністрація пропозиції такі внесла і подала на розгляд іншій стороні».
Заступник начальника відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської ОДА зауважив, що ЮНЕСКО не виділяє грошей на реставрацію церков. Натомість головна вимога організації – забезпечення державою та місцевою владою збереження й утримання в належному стані цих пам’яток.
Нагадаємо, найвищий пам’яткоохоронний статус отримали: церква святого Юрія у Дрогобичі (Львівська обл.; II пол. XVII ст.), церква Пресвятої Трійці у Жовкві (Львівська обл.; 1720 р.), церква Собору Пресвятої Богородиці у Маткові (Львівська обл.; 1838 р.), церква Різдва Пресвятої Богородиці у Нижньому Вербіжі (Івано-Франківська обл.; 1808 р.), церква Зішестя Святого Духа у Потеличі (Львівська обл.; 1502 р.), церква Зішестя Святого Духа у Рогатині (Івано-Франківська обл.; поч. XVI ст.), церква Собору святого Архангела Михаїла в Ужку (Закарпатська обл.; 1745 р.), церква Вознесіння Господнього в Ясині (Закарпатська обл.; 1824 р.).
Дерев’яні церкви, розташовані на теренах Польщі теж, по суті, є українськими. Вони відповідають унікальній українській традиції та свого часу використовувалися (або й використовуються) нашими земляками:
• церква святого Архангела Михаїла у Брунарах (Малопольське воєводство; 1830 р.),
• церква святої Параскеви у Квятоні (Малопольське воєводство; 1810 р.),
• церква Покрови Богородиці в Овчарах (Малопольське воєводство; 1653 р.),
• церква святого Якова в Поворознику (Малопольське воєводство, XVII ст.),
• церква святої Параскеви в Радружі (Підкарпатське воєводство; 1583 р.),
• церква святого Архангела Михаїла в Смільнику (Підкарпатське воєводство; 1791 р.),
• церква святого Архангела Михаїла в Туринську (Підкарпатське воєводство; 1803 р.),
• церква Різдва Пресвятої Богородиці в Хотинці (Підкарпатське воєводство; 1731 р.).
