Комісія боїться, що церкви українсько-польського прикордоння не готові до ревізії ЮНЕСКО
Дерев’яні церкви українсько-польського прикордоння претендують на статус пам’яток світового значення у списку ЮНЕСКО. Вже зроблено подання, за кілька місяців має бути візит експерта міжнародної інституції, що перевірить, чи церкви достойні такої честі.
Про це журналістам розповіли члени Міжнародної українсько-полської комісії, що відбирали церкви у список на подання до ЮНЕСКО, інформує IA ZIK.
Так, віце-директор національного інституту спадщини Маріус Чуба з Варшави розповів сьогодні на брифінгу, що церкви обиралися з тим, щоб кожна з них представляла певний напрям у дерев’яній сакральній архтектурі: «Кожен храм відрізняється типом. Всі дерв’яні храми типологізуються, вони поділені. Є гуцульська церква, є бойківська, є так звана галицька, є лемківська». А кожен храм з поданих у список ЮНЕСКО є кращим взірцем з наявних.
Церкви відбирали відповідно до низки інших критеріїв і унікальна пам’ятка могла лишитися без уваги, бо не відповідала міжнародним вимогам. ЮНЕСКО бере під свій протекторат лише ті пам’ятки, які збережені у автентичному вигляді, належному стані, належному середовищі, про них дбають і вони мають шанси існувати сотні років.
Тим часом, навіть відібрані церкви не всі відповідають вимогам, аби бути внесеними до списку пам’яток світового значення.
Наприклад, у Івано-Франківській області церква Різдва Пресвятої Богородиці у с. Нижній Вербіж повсністю обшита бляхою. Хоча пам’ятки обов’язково мають бути такими, як їх створили. До всього, це може спровокувати до гниття і руйнації храму, себто загрожує його збереженості.
Член міжнародної українсько-польської комісії, заступник начальника управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА Андрій Левик на запитання журналістів, чи нормально те, що храм-претендент на поважний статус обшитий бляхою, відповів: «Це не норамально. Хоча, якщо ви помітили, вони (місцева громада) навіть зробили гравірування на блясі, що та вийшла дуже оригінальною. Але це покриття однозначно треба зняти». Левик каже, що дійшов консенсусу з громадою і місцевою владою – бляху знімуть, але трохи згодом: « З часом вони це зроблять, але не одразу. Тому що для них це шмат їхньої роботи. Знаєте, як то, коли ти щось нині зробив, а завтра тобі кажуть – знімай. Але в перспективі однозначно треба буде знімати, тому що це повністю дерев’яний об’єкт».
Як відомо, будь-яке зашиття сучасними матеріалами церков не дає можливості дихати дереву. Через відсутність вільного циркулювання повітря дерево починає пріти і потім гниє.
