• Головна
  • Новини
  • На території Софії Київської знайшли печатку часів Ярослава Мудрого...

На території Софії Київської знайшли печатку часів Ярослава Мудрого

13.10.2018, 10:21
На території Софії Київської знайшли печатку часів Ярослава Мудрого - фото 1
Під час археологічних розкопок на території Софії Київської виявили печатку часів Ярослава Мудрого, кістки жінки дохристиянського періоду, середньовічні монети та багато інших цікавих знахідок.

Під час археологічних розкопок на території Софії Київської виявили печатку часів Ярослава Мудрого, кістки жінки дохристиянського періоду, середньовічні монети та багато інших цікавих знахідок.

Як повідомляє ZIK з посиланням на Радіо НВ, навесні 2018 року на території Софії Київської помітили просідання ґрунту, тому тут розпочали розкопки, які тривали все літо. Науковці вирили розкоп завбільшки чотири на п’ять метрів та глибиною у три метри. Незабаром він поглибиться ще на метр, адже після виявлених знахідок, дослідження планують продовжити найближчим часом.

images.jpg

Наразі місце розкопок накрите поліетиленом і огороджене, зверху проглядаються шари землі різного кольору і товщини – вони накладалися один на одного протягом щонайменше тисячі років.

Археолог Володимир Савицький показує найдревнішу знахідку цих розкопок – кістки кінцівок людського тіла. У розкопі ця знахідка розташувалася найглибше.

«Поховання дуже цікаве, поховальна яма давніша, ніж стіни собору, скоріш за все, вона сягає дохристиянських часів, має лодієподібну форму. У верхній частині правого стегна ми знайшли шпильку», – каже Савицький.

Втім археологи мають намір розкопувати вглиб і надалі, припускаючи, що там може бути верхня частина кістяка.

В іншому куті ями виявили знахідку іншої доби – печатку імовірно часів Ярослава Мудрого, пломбу західноєвропейських купців, а також заготовку до підвісної печаті.

Печатки та пломби лежали вище, ніж кістки жінки-язичниці. Вище, ніж кістки, виявили також дерев’яний зруб. Імовірно, це були келії, де жили монахи, або господарські приміщення монастиря. У заповненні дерев’яної споруди, яка могла бути приміщенням монахів, виявили середньовічні монети часів Речі Посполитої, а також середньовічні монети шведського походження.

Як відомо, Софійський собор 10 століття був частиною історичного міста князя Ярослава, яке було логічним продовженням граду князя Володимира. Град Ярослава охоплював територію від сучасного перетину вулиць Володимирської та Великої Житомирської, тягнувся до Золотих воріт, сучасної Львівської площі (Львівські ворота), до Майдану Незалежності, де розташовувалися Лядські ворота та до Михайлівських воріт в районі Михайлівського монастиря.